Питання та відповіді

На головну сторінку - Питання та відповіді

Питання до голови Профспілки Юридична консультація Загальні питання

Сергій

В ліцеї діє дві профспілки, що підпорядковуються районній профспілці АПК: вчителів та учнів. Поскільки, профком систематично не виконував своїх зобовязань і не контролював виконання колективного договору,фактично виявився нездатним захищати права членів профспілки, було прийняте рішення (25 членами ) вийти з даної організації і створити іншу профспілкову організацію під іншою назвою, але і надалі залишатися в підпорядкуванні районної профспілки АПК.
Так ми і зробили: вийшли і створили нову організацію і повідомили про це вищестоячу організацію. Але нам було відмовлено у прийнятті до своїх лав,мотивуючи це тим, що в одному колективі не може бути дві профспілки з одним підпорядкуванням. Чи є дана відмова законною?
Відповідь: Дякуємо за запитання!
Відповідно до ст.15 Закону України ««Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статут (положення) об'єднання профспілок повинен містити умови та порядок прийняття нових членів до об'єднання та виходу з нього.
Згідно із ст.16 вказаного Закону України, легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об'єднання профспілок.
Відповідно до роз’яснень Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, викладених у листі від 08.11.2004 р. N 7761 «Про надання роз'яснень щодо державної реєстрації професійної спілки», про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Свідоцтво про державну реєстрацію організації профспілки не видається.
Отже, Вам необхідно ознайомитись із Статутом Вашої районної профспілки АПК, до складу якої Ви маєте бажання вступити.
Також звертаємо Вашу увагу, на те, що ст.37 Закону України ««Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.

Джерела:
1. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV (із останніми змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5461-VI)
2. Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.11.2004 р. N 7761 «Про надання роз'яснень щодо державної реєстрації професійної спілки»

Сотник Ірина

Чи можна в колдоговор включати пункти, які поширюються лише на членів профспілки?
Відповідь: Вибачте, попередня відповідь була невірною! Ні. Статтею 9 Закону України « Про колективні договори і угоди» передбачено, що Положення підписаного колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для роботодавця або уповноваженого ним органа, так і для працівників підприємства. А, тому виділення пунктів в КД тільки для членів профспілки буде суперечити чинному законодавству.

Олександр

Чи може голова фермерського господарства бути керівником в іншому фермерському господарстві, яке планується створити?
Дякую.
Відповідь: Добрий день! Дякуємо за запитання! Частиною першою ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону
Відповідно до ст.4 Закону України «Про фермерське господарство», Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону.
Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.
У відповідності до Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2008 р. N 6784 «Про надання роз'яснення», члени фермерського господарства не є його засновниками.

Згідно з ст.27 Закону України «Про фермерське господарство», у разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Таким чином, враховуючи положення Закону України "Про фермерське господарство", трудовий договір (контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві, та які не являються членами такого фермерського господарства.

Крім того, звертаю Вашу увагу на той факт, що відповідно до чинного законодавства, не має обмежень щодо участі однієї особи в створенні декількох підприємств, в тому числі фермерських господарствах.

Отже, проаналізувавши норми діючого законодавства, можна дійти висновку, що особа якає є головою фермерського господарства, може бути керівником в іншому фермерському господарстві, яке планується створити, з наступним порядком оформлення :
1) Якщо голова діючого фермерського господарства буде Засновником нового фермерського господарства, та Статутом нового господарства передбачатиметься, що головою є Засновник
2) Якщо голова діючого фермерського господарства буде членом нового господарства, та Статутом нового господарства передбачатиметься, що головою може бути член фермерського господарства (не Засновник).
3) Якщо голова діючого фермерського господарства не являтиметься членом фермерського господарства, яке планується створити, він може бути керівником нового господарства за трудовим договором (контрактом).

Джерела:

1. Закон України «Про фермерське господарство» №973-IV від 19.06.2003р. (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №5462-VI від 16.10.2012р.)
2. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2008 р. N 6784 «Про надання роз'яснення»

Сергій

У якому порядку підтверджується трудовий стаж у фермерському господарстві у разі звільнення осіб,які працювали там за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві?
Відповідь: Згідно зі статтею 27 Закону України "Про фермерське господарство" видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю.

Згідно із статтею 34 зазначеного Закону час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Порядок ведення трудових книжок визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 р. N 301 та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (зі змінами).

Відповідно до абзацу третього пункту 4.1 зазначеної вище Інструкції у разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Джерела:

Закон України "Про фермерське господарство"

Постанова Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 р. N 301

Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (зі змінами).

Андрій

Фермерське господарство- виробник сільгоспродукції (кукурудзи) має намір продавати свою продукцію на оптовому ринку "Столичний" у м.Києві. Які умови мають бути виконані та які документи мають бути надані господарством для можливості продажу своєї продукції через оптовий ринок сількогосподарської продукції?
Відповідь: Добрий день! Відносини в сфері організації діяльності оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні регулюються Законом України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» №1561-VI від 25 червня 2009 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.7 вказаного Закону, Оптовий ринок сільськогосподарської продукції повинен забезпечувати надання послуг, необхідних для здійснення оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією, на постійній і регулярній основі. Послуги оптових ринків сільськогосподарської продукції надаються на договірній основі, якщо інше не встановлено законодавством.
Правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції розробляються кожним окремим оптовим ринком сільськогосподарської продукції на підставі Типових правил роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції.
Типові правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 19.02.2010 №73.
Відповідно до п.3.1 Типових правил, Торги проводяться за заявкою продавця.
Заявка продавця - письмове повідомлення продавцем адміністрації ОРСП про бажання реалізувати належну йому партію (партії) сільськогосподарської продукції на торгах, в якому зазначаються початкова вартість партії (партій) сільськогосподарської продукції, що виставляється на торги, її характеристика та інші відомості, які вважатиме за необхідне вказати продавець.
До заявки продавця додаються:
а) для фізичних осіб: копія сторінок паспорта, що містять інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, дату народження фізичної особи, серію і номер, дату видачі паспорта та найменування органу, що видав документ, реєстрацію місця проживання; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (картки фізичної особи - платника податків);
б) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно з п.3.2 Типових правил, продавець укладає із адміністрацією ОРСП договір на надання послуг з організації торгів, яким доручає ОРСП реалізувати партію (партії) сільськогосподарської продукції.
Відповідно до п.7.1 Типових правил, продаж сільськогосподарської продукції на території ОРСП здійснюється з додержанням цих Типових правил, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 N 23, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.06.96 за N 314/1339 (далі - Ветеринарно-санітарні правила для ринків), та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері діяльності ОРСП. На території ОРСП не допускається здійснення продажу сільськогосподарської продукції без документів, що підтверджують її безпечність та якість.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" надано статус оптового ринку сільськогосподарської продукції, на підставі Наказу Міністерства аграрної політики України №625 від 07.10.2010.
Оптовий ринок сільськогосподарської продукції, може передбачити додаткові документи, які має надати продавець сільськогосподарської продукції для укладення договору про надання послуг.
Тому, на підставі вищевикладеного, відповідно до норм чинного законодавства, Ваше підприємство має подати до адміністрації оптового ринку сільськогосподарської продукції – заявку продавця, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та документи про безпечність та якість сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу.

Джерела:

1. Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» №1561-VI від 5 червня 2009 року (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №406-VII від 4 липня 2013 року)
2. Типові правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 19.02.2010 №73

Катерина

Сільськогосподарське підприємство має в користуванні землі сільськогосподарського призначення загальною площею 32 га, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.Дані землі сільськогосподарське підприємство орендує за договором суборенди у первісного орендаря.Але на даний час договір суборенди не зареєстрований та не посвідчений нотаріально. Чи має право сільськогосподарське підприємство включати доходи від продукції,вирощеної на вказаних землях до частки сільськогосподарського виробництва для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку?
Відповідь: Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку регулюється Главою 2 Податкового кодексу України № 2755-VI в редакції від 04.07.2013р.
Згідно зі ст.302 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Порядок оренди земельних ділянок регулюються ЗУ «Про оренду землі» № 161-XIV в редакції від 04.07.2013. Відповідно до ст.8 вказаного закону, договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Звертаємо увагу на те, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.
Пунктом 3 Підрозділу 10 Податкового кодексу України № 2755-VI в редакції від 04.07.2013р. встановлена пріоритетність Податкового кодексу перед іншими законодавчими актами щодо правил справляння податків, зборів.
Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Розглядувані угіддя будуть знаходитися у користуванні платника сільськогосподарського податку. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.
Дане положення закріплене також в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2614/12/13-12від 28.12.2012 р. - будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.
Однак, звертаємо Вашу увагу, що право користування земельною ділянкою має бути зареєстроване у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 1 липня 2004 року із змінами і доповненнями.
На підставі вищевикладеного – сільськогосподарське підприємство має включати до частки сільськогосподарського виробництва для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, лише ті доходи від продукції, які вирощені на землях, право користування якими зареєстроване у відповідності до чинного законодавства.

Джерела:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №422-VII від 4 липня 2013 року)
2. Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №406-VII від 4 липня 2013 року)
3. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №406-VII від 4 липня 2013 року)
4. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 2614/12/13-12від 28.12.2012 р

Володимир

За який період часу можна отримати компенсацію при звільненні за невикористану відпустку,яка ненадавалась з 1 січня 1996р. у повному обсязі?
Відповідь: Ці питання дуже добре висвітлені у листі від 27.03.2013 р. N 321/13/84-13 Міністерства соціальної політики, яке відповідно до положення про нього має право надавати роз’яснення до законів.

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців виплати компенсації за невикористану відпустку.

Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто, з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а працівник не мав заробітку чи ним не відпрацьовано календарного місяця з першого числа по перше, то розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку нарахування суми компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, які припадають на відпрацьований період). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, приклад розрахунку, наведений у абзаці другому пункту 2 Вашого листа, є вірним.

Що стосується кількості днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, то вони мають розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відпустки" тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку, тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

У наведеному у листі випадку робочий рік, за який надається працівнику щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, починається з 14.05.2012 р. і закінчується датою звільнення з роботи 29.06.2012 р., тобто він відпрацював 45 календарних днів.

В цьому випадку тривалість днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати таким чином.

Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:

24 к. д. відпустки
(366 - 10)
= 0,0674 к. д.

Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді з 14.05.2012 р. по 29.06.2012 р. включно:

0,0676 к. д. х 45 к. д = 3,03 к. д.

Отже, на момент звільнення працівник мав право на 3 (з урахуванням математичних правил округлення) календарних дні щорічної основної відпустки. Якщо у розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих - це число округляється до більшого цілого числа, тобто до 1 календарного дня.

Катерина

Доброго дня! Будь-ласка визначіть коло осіб , які мають право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівнику в обов'язковому порядку. Дякую.
Відповідь: Відповідно до статті 25. Закону України "Про відпустки" від15.11.1996, № 504/96-ВР (із відповідними змінами та доповненнями станом на 30.09.2013р. відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

- матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

- матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону ( а саме: батько дитини, баба, дід чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків), в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

- матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону ( а саме: батько дитини, баба, дід чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

- ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

- пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

- інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

- особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

- працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

- працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

- працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

- працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

- сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

- ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

- працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

- працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

Олександр

Доброго дня. Допоможіть розібратись в такій ситуації: в травні 2013 року на нашому підприємтві було прийнято новий Колективний договір 2013-2015рр., в якому передбачено виплату оздоровчих працівникам при виході в чергову щорічну відпустку тривалістю не менше 14 к.д. Також зазначено що допомога на оздоровлення виплачується один раз на рік. В деяких працівників є заборгованість по невикористаних відпустках (2010-2011,2011-2012рр.), яким при виході в відпустку оздоровчі не надали, мовляв це відпускні за попередні періоди. Поясніть чи такі дії є правомірними. Бажано б було посилання на якісь норматвні документи, чи розяснення. Дякую.
Відповідь: Відновідно до прийнятого положення колективного договору на Вашому підприємстві - працівник не має права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні відпустки за попередні роки.
Колективний договір відноситься до нормативних актів локального характеру. локальні правові акти - акти, які приймаються безпосередньо на підприємсвах.

Рекуха Олена Володимирівна

Ким обирається голова первинної профспілкової організації? З'їздом чи профкомітетом?
Відповідь: Відповідно до п. 4.5 розділу 4 Статуту Професійної спілки працівників АПК керівний орган - профком, голова первинної організації, ревізійна комісія обираються на профспілкових зборах (конференціях).

Опитування