Аукціони через постанову: як Кабмін буде розпоряджатися державними землями
Урядова постанова про земельні аукціони конфліктує з декількома нормами чинного законодавства. Чи не примножить це "земельну корупцію"?
Окрім цього, обмежується можливість безоплатної приватизації землі. Як наголошують у Мінагрополітики, відтепер місцеві адміністрації зможуть передати на безоплатну приватизацію не більше 25% від тої площі землі, право оренди якої було продано на земельних аукціонах за попередній рік. Перевагу у набутті ріллі через безоплатну приватизацію матимуть учасники АТО.Минулого тижня уряд ухвалив постанову «Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення». Тепер державні землі сільськогосподарського призначення будуть передаватись в оренду виключно через земельні аукціони, максимальний строк оренди не зможе перевищувати сім років, а орендна плата не може бути нижчою за 8% від нормативно-грошової оцінки. Крім того, землі, які будуть повернуті з оренди, мають заново здаватися в оренду виключно через земельні аукціони.
Нагадаємо, 29 травня аграрії та влада на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом збирались, аби обговорити концепцію майбутнього ринку землі в Україні. Але натомість зайнялись змінами в управлінні держземлями. «Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів привів статистику, згідно з якою у 2016 році на неконкурентних засадах у користування було передано 1,5 млн га землі сільськогосподарського призначення. При цьому стартова ціна оренди за гектар становила всього 940 гривень. Натомість, на конкурентних засадах передано у користування всього 42 тис га земель за значно вищою ціною», - йдеться у релізі Урядового порталу за підсумками згаданої вище наради. Прес-служба Мінагрополітики наголосила, що згадану вище постанову було прийнято за результатами зустрічі очільника уряду та представників аграрних асоціацій.
?Як слід розпоряджатись землею
У розпорядженні української держави перебуває 10,4 млн га земель сільськогосподарського призначення, говорить генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Але, за його словами, стратегічного бачення, як розпоряджатись таким активом, уряд фактично не має. Тому така постанова потрібна хоча б для того, аби збільшити ефективність використання державних земель.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов вважає, що такий крок уряду позбавить аграріїв додаткових витрат при оренді державної землі, а чиновників – можливості для незаконного збагачення.
Але експерти мають багато питань до такого урядового документу.
По-перше, Держгеокадастр і так передає державну землю в оренду через аукціони. Наприклад, як зазначено на сайті відомства, станом на 2 червня цього року Держгеокадастр готував до продажу на аукціонах прав оренди 6162 земельних ділянок загальною площею 121,09 тисяч гектар. Тож «земельна корупція» криється не тільки у передачі державної ріллі в оренду поза аукціонами, але й у так званій «спільному обробітку землі» державних та приватних підприємств. Тому потрібно обмежити можливість використання усіх «тіньових» форм користування державною землею, вважає Віталій Саблук, заступник директора Інституту аграрної економіки. Економіст Борис Кушнірук додає, що «земельна корупція» криється і в безоплатній приватизації землі. Тому таку можливість краще скасувати взагалі. А право на безоплатну приватизацію землі для учасників АТО краще замінити грошовою компенсацією.
По-друге, на думку Саблука, аби державну ріллю стали використовувати ефективніше, потрібно нарешті ввести у правове поле сімейне селянське господарство як суб’єкт господарювання та фізичну особу-підприємця. Такі господарства змогли б також брати участь у земельних аукціонах. Але тут потрібні зміни не у земельне, а у податкове законодавство.
По-третє, спроби Кабміну «вручну» встановити правила гри сфері користування державними землями фактично є незаконними та перевищенням службових повноважень. Про це говорить Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядкування НУБіП. Експерт наголошує, що питання власності та користування землею в Україні регулює виключно законодавство. Тому, у першу чергу, потрібно змінювати саме земельне законодавство. «У нас були раніше спроби Кабміну у деяких випадках встановлювати власні правила у цій сфері. Наприклад, коли Юлія Тимошенко була прем’єром, вона спробувала затвердити урядові правила проведення земельних торгів. Але потім Конституційний суд визнав неконституційною таку постанову уряду, бо Кабмін перевищив свої повноваження», - нагадує Мартин.
Більше зловживань від Держгеокадастру
Виникають питання і до деталей реалізації згаданої урядової постанови. Оскільки при їх аналізі виникають питання: а чи не отримав Держгеокадастр більший простір для зловживань?
Наприклад, як нагадує Мартин, договір оренди не можна ні розірвати, ні переглянути в односторонньому порядку за чинним законодавством. Тому навряд чи бізнес піде на перегляд умов договорів оренди.
Звісно, Держгеокадастр може піти на примусове розірвання угод оренди державної землі. Подібна спроба, за словами Мартина, була у 2015 році. Тодішній голова Держгеокадастру Максим Мартинюк видав наказ територіальним управлінням підвищити рівень орендної плати за державну ріллю. Спочатку в хід пішли листи з «проханням» погодитись на підвищення плати за землю, потім в хід пішов адмінресурс. Нема підстав вважати, що Держгеокадастр не діятиме у такий спосіб і на цей раз. Тому, як переконаний експерт, варто очікувати, що умови ведення агробізнесу в Україні суттєво погіршаться.
Мартин наголошує, що корупція у земельних відносинах полягає аж ніяк не у тому, що аграрії беруть державну землю в оренду на 49 років за 3% від нормативно-грошової оцінки. Корупція полягає якраз у тому, що аграрії мусять платити чиновникам за право взяти державну землю в оренду. Стаття 33 закону «Про оренду» встановлює переважне право на продовження оренди землі тому господарству, яке уже обробляє ту земельну ділянку. Така норма поширюється і на державну ріллю, каже координатор напряму земельних питань Аграрного союзу України Ірина Діденко.
Але якщо вільні державні землі зараз і так передаються в оренду виключно через аукціони, то аграрії навряд чи зможуть скористатись своїм переважним правом оренди державній землі, на якій вони уже працюють. Таким чином, Держгеокадастр отримав ще одну можливість для зловживань
