В Міністерстві екології та природних ресурсів України в присутності заступника міністра Мінприроди Миколи Кузьо та першого заступника Держводагентства Михайла Хорєва, за участю фахівців галузі, науковців, громадських організацій, фермерів (біля 70 осіб) відбулося обговорення проекту Концепції реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання  водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель.

  Даний проект Концепції напрацьовано фірмою Н20фіс за підтримки Світового банку реконструкції та розвитку. Презентацію проекту зробив Юрій Гусєв (бувший заступник міністра оборони України).

 

 

 

 

       Проект Концепції зазнав нищівної критики зі сторони  виступаючих фахівців та громадських організацій. Дана Концепція, якщо буде прийнята Кабінетом Міністрів України, порушить цілісність водогосподарського комплексу, який тісно пов'язаний і направлений на економіку держави.

 

 

 

       Запропоновано створити робочу групу із фахівців галузі водного господарства по напрацюванню Концепції.  Врахувати всі пропозиції та побажання, які надійшли до Мінприроди з даного питання та повернутися до її обговорення в кінці січня 2018 року.

 

 

Профспілка працівників АПК та обласні профспілкові організації підтримують позицію фахівців Держводагентства. Просимо долучитися до обговорення проекту Концепції.

 

                                                                                                          

Проект

СХВАЛЕНО
Розпорядженням

Кабінету Міністрів України
від _______ 201__ р. № ___

Концепція реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель

 

Загальні положення

Ця Концепція розроблена відповідно до першочергових пріоритетів реформ, визначених Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, Закону України від 21 грудня 2010 р. № 2818-VI "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" та з метою виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також Директивою 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2000 р. «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» (далі – «РВД ЄС»).

Реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель, що насамперед включає реформування організаційної структури Держводагентства, забезпечить виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України (розділи XI, XVII), схваленої постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. № 1099-VIII, та Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 року № 418 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 47, ст. 1709), у частині запровадження механізму та підходів до управління водними ресурсами з урахуванням басейнового принципу управління та гідрографічного районування території.

Реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель відповідає пріоритетам безпеки держави, визначеним Стратегією національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015а.

З прийняттям Закону України від 04 жовтня 2016 р. № 1641-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом» створено законодавчі передумови реформування системи управління водними ресурсами шляхом переходу від адміністративно-територіального до басейнового управління, при якому одиницею управління є район річкового басейну.

Проблеми, які потребують розв’язання

За останні 25 років кількість населення України та виробництво товарів і послуг значно скоротилися, що призвело до істотного зниження як водоспоживання (з 30 км³ у 1990 до <9,7 км³ у 2015 році), так і скидання стічних вод різними галузями економіки (з 18 км³ у 1990х до 5,3 км³ у 2015 році).

Проте відповідного покращення стану якості водних ресурсів не спостерігається, навпаки відмічаються негативні тенденції посилення водного дефіциту через забруднення та виснаження водних ресурсів, деградації водних екосистем та на фоні негативного впливу зміни клімату.

Посилюються проблеми із забезпеченням доступу населення до водних об'єктів та до безпечної питної води. Однією з ключових причин ситуації, що склалася є неефективна система управління у сфері охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель.

Не зважаючи на створення у минулому десятилітті басейнових управлінь в рамках територіальної структури Держводагентства, управління здійснюється на рівні адміністративних одиниць: областей, районів або міжрегіональної чи міжрайонної взаємодії об’єктів водогосподарського комплексу, без врахування основних природних факторів формування та взаємозв’язку водних (поверхневих та підземних) ресурсів у межах річкового басейну – водозбірної території.

Сільське господарство України безпосередньо генерує 10% ВВП, 20% експорту і 5% робочих місць і є однією з найважливіших точок зростання національної економіки. Неефективне управління державним водогосподарським комплексом і його хронічне недофінансування на цілі обслуговування, ремонту та переобладнання заважають повному використанню сільськогосподарського потенціалу України. За станом на січень 2017 р., зрошуються тільки близько 470 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що на 40% менше порівняно з 2005 р., на 84% менше порівняно з 1990 р.

Значна частина території України розташована в зоні недостатнього зволоження. Глобальні кліматичні зміни зумовили чимале розширення території з дефіцитом природнього вологозабезпечення. З 1990 по 2010 рр. площа посушливої і дуже посушливої зони в Україні зросла на 8 млн. га порівняно з періодом 1960-1990 рр. В цих умовах стале ведення землеробства не є можливим без зрошення.

Притаманне для Держводагентства та його територіальних органів поєднання функцій реалізації державної політики у сфері управління, використання та відтворення водних ресурсів та господарських функцій, таких як забезпечення задоволення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах, здійснення управління об’єктами державної власності, забезпечення експлуатації державних водогосподарських об’єктів та забезпечення проектування, будівництва і реконструкції систем захисту від шкідливої дії вод, водопроводів, систем водопостачання та каналізації, гідротехнічних споруд і каналів, меліоративних систем та водогосподарських об’єктів багатоцільового використання, створює умови для виникнення суттєвого конфлікту інтересів.

Паралельне існування двох організаційних структур (басейнової та адміністративно-територіальної) посилює неефективність управління і обумовлює дублювання і неналежне виконання функцій, розпорошення обмежених ресурсів (кадрових, фінансових, матеріально – технічних і інших), несвоєчасне реагування на виникнення нових проблем управління. Зазначений вище конфлікт інтересів суттєво посилюється відсутністю практики врахування інтересів заінтересованих сторін, що здійснюють водокористування з метою виробництва товарів і послуг.

До вказаних вище викликів додаються також еколого-економічні проблеми:

відсутність ефективних економічних механізмів управління водними ресурсами та стимулювання ефективного водокористування,

незадовільний рівень фінансування сфери охорони навколишнього природного середовища, що є наслідком недостатнього розуміння суспільством наявних екологічних (водних) проблем внаслідок недостатньої поінформованості та низького рівня екологічної культури населення,

відсутність поняття суспільної екологічної свідомості у представників бізнесу в різноманітних галузях економіки, які ігнорують питання з планування та реалізації природоохоронних (водоохоронних) заходів;

недостатня участь заінтересованих сторін в управлінні водними та іншими природними ресурсами річкових басейнів, що призводить до ігнорування їх економічних інтересів державними органами управління.

Підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Держводагентства, загалом експлуатується близько 5,5 тисяч насосів загальною встановленою потужністю близько 1,5 ГВт. За КПКВ 2407050: "Експлуатація державного водогосподарського комплексу" Держводагентство за 2012-2015 роки стабільно звітувало (за всіма фондами) про 35%-тну частку видатків на електричну енергію. У таблиці нижче вказана кількість електричної енергії спожитої Держводагентством у 2012 та 2015 роках

Рік	Подано води у маловодні регіони (млрд. куб. м)	Загалом спожито електричної енергії (ГВт?год)
2012	2,5	понад 500
2015	0,8	понад 400

Протягом 2012-2015 років тарифи на споживання електричної енергії зросли більш ніж вдвічі. Отже видатки на споживання електричної енергії в умовах постійного підвищення тарифів є вагомою статтею витрат на цілі водопостачання та водовідведення.

Структура і система управління водними ресурсами у межах басейнів річок вимагають продовження відповідного і належного організаційного реформування за басейновим принципом, впровадження європейської моделі управління та кращих світових практик, а система управління державним водогосподарським комплексом крім того, в частині надання відповідних послуг потребує впровадження ринкових засад господарювання. Реформа як системи управління водними ресурсами, так і системи управління державним водогосподарським комплексом, повинна дати відповідь на такі суспільно значимі виклики як:

погіршення якості поверхневих та підземних вод;

деградація водних екосистем;

загострення проблеми водозабезпечення населення якісною водою у необхідній кількості, особливо у періоди маловоддя.

Мета Концепції

Метою Концепції є реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель для забезпечення впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, включаючи реформування організаційної структури як Держводагентства, так і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та передбачає впровадження ринкових засад господарювання в сфері надання послуг водопостачання та водовідведення, а також виконання інших господарських функцій, покладених на Держводагентство.

Мета Концепції передбачає реалізацію наступних завдань:

зміна існуючої системи управління водними ресурсами для досягнення її відповідності вимогам водної безпеки щодо забезпечення якості та доступності водних ресурсів і досягнення «доброго» екологічного стану вод відповідно до вимог РВД ЄС;

забезпечення координації дій відповідних центральних органів виконавчої влади (далі – «ЦОВВ») та місцевих органів влади, підприємств, установ та організацій, причетних до використання природних ресурсів у басейнах річок України;

розмежування функцій реалізації державної політики та господарських функцій, покладених на Держводагентство;

створення організаційних передумов для впровадження ринкових засад господарювання в сфері надання послуг водопостачання та водовідведення, а також виконання інших господарських функцій, покладених на Держводагентство.

Шляхи і способи розв’язання проблем

Здійснюється реформування сфери охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів та розвитку водного господарства і меліорації земель, що включає, в тому числі, реформування як Держводагентства, так і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Процес реформування сприятиме координованому розвитку і управлінню водними, земельними і іншими, пов’язаними з ними, ресурсами у межах басейнів річок, а також досягненню максимального соціально-екологічного благополуччя на справедливій основі, з урахуванням інтересів усіх водокористувачів у будь-якій частині басейну.

Після розробки та прийняття нового Закону України «Про організації водокористувачів» вони (далі – «ОВК») будуть створюватися як некомерційні органи публічного права та управлятимуться своїми членами для надання спеціалізованих послуг зі зрошення та дренажу. ОВК створюватимуться на добровільних засадах, у самостійно визначеному водокористувачами місці.

Буде утворено постійний консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України – Національну Раду з охорони, відтворення та сталого управління водними ресурсами (далі – «Національна Водна Рада») – для вироблення пропозицій та забезпечення координації дій відповідних ЦОВВ та місцевих органів влади, підприємств, установ та організацій, причетних до використання природних ресурсів у басейнах річок України.

З метою забезпечення належної координації діяльності органів державної влади в окремих районах басейнів річок України, передбачається внесення відповідних змін до чинного законодавства України для перепідпорядкування Басейнових рад (далі – «БР») Національній Водній Раді.

Головним завданням Національної Водної Ради має стати запровадження інтегрованого управління водними басейнами відповідно до положень РВД ЄС й здійснення методологічної підтримки створення в басейнах та суббасейнах річок БР (див. таблицю нижче).

№ пп	Назва району басейну річки	БР
1.	Район басейну річки Дніпро	так
2.	суббасейн верхнього Дніпра	так
3.	суббасейн середнього Дніпра	так
4.	суббасейн нижнього Дніпра	так
5.	суббасейн річки Прип’ять	так
6.	суббасейн річки Десни	так
7.	Район басейну річки Дунай	ні
8.	суббасейн нижнього Дунаю	так
9.	суббасейн Тиси	так
10.	суббасейн Пруту	так
11.	суббасейн Сірету	так
12.	Район басейну річки Дністра	так
13.	Район басейну річки Південний Буг	так
14.	Район басейну річки Дон	так
15.	суббасейн Сіверського Дінця	так
16.	суббасейн річок нижнього Дону	ні
17.	Район басейну річки Вісли	так
18.	суббасейн Західного Бугу	так
19.	суббасейн Сяну	ні
20.	Басейн річок Причорномор'я	так
21.	Басейн річок Криму	ні
22.	Басейн річок Приазов'я	так

Організаційна структура, яка має забезпечити впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, має враховувати:

головну мету щодо досягнення щонайменше «доброго» екологічного стану всіх водних ресурсів басейну;

взаємодію наявних ресурсів поверхневих і підземних вод у межах річкових басейнів та їх мінливість;

пріоритетність забезпечення питних і господарсько-побутових потреб у межах річкових басейнів;

відкритість та залучення до процесу управління водними ресурсами річкового басейну всіх основних водокористувачів та заінтересованих сторін: ЦОВВ та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, ОВК та інших громадських організацій.

Запровадження інституту Національної Водної Ради та подальше політичне й методологічне підпорядкування їй БР сприятиме впровадженню принципів інтегрованого управління водними ресурсами шляхом участі всіх основних водокористувачів та заінтересованих сторін в процесі розробки, впровадження та моніторингу і оцінки прогресу реалізації Планів управління річковим басейном (далі – «ПУРБ») та Програм заходів зі зменшення антропогенного навантаження на басейн. БР будуть методологічно підпорядковані Національній Водній Раді, що буде напрацьовувати рекомендаційні модельні (типові) правові та організаційні аспекти інтегрованого басейнового управління. Довгострокова мета створення інституту БР полягає в наділенні БР правом схвалення ПУРБ для подальшої їх реалізації Басейновими комітетами. 

У державній власності буде утворено новий суб'єкт господарювання – Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Вода України» (далі – «Компанія») – для передачі їй у встановленому діючим законодавством порядку в управління об'єктів державної власності, що поточним часом перебувають в управлінні відповідних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, зокрема відповідних державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем, та надання їй повноважень здійснювати експлуатацію таких об'єктів, надавати послуги водопостачання та водовідведення та виконання інших робіт (відповідно до поточних господарських функцій Держводагентства).

Подальша повна, поетапна децентралізація Компанії, впровадження системи тарифікації послуг з водопостачання, водовідведення, тощо, створить необхідні передумови для впровадження ринкових засад господарювання, а задіяння угод про державно-приватне партнерство (далі – «ДПП») та залучення інвестиційних і кредитних ресурсів та допомоги донорів забезпечать фінансування заходів з відновлення, модернізації та подальшого розвитку таких об’єктів і у середньостроковій перспективі дозволять вивести Компанію на окупність та прибутковість.

Технічна допомога міжнародних донорів буде відповідно до законодавства залучатися для забезпечення, в першу чергу, прозорості процесу реформування, його послідовності та повноти, а також уважного врахування відповідного позитивного та негативного міжнародного досвіду.

При плануванні та здійсненні реформування вкрай важливо:

забезпечити збереження існуючих об’єктів державної власності, переданих в управління Держводагентству, що складають державний водогосподарський комплекс;

забезпечити безперервність надання послуг водопостачання та водовідведення;

забезпечити встановлення прийнятних тарифів на послуги підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють надання послуг водопостачання та водовідведення (далі – «оператори інфраструктури зрошення та дренажу»);

запобігти виникненню обставин, що можуть призвести до банкрутства поточних операторів інфраструктури зрошення та дренажу та

забезпечити прийнятні умови у новостворюваних інституційних структурах для інвестування з боку міжнародних донорів та приватних інвесторів, а також для укладання угод ДПП.

В рамках розмежування функцій передбачається, що в структурі Держводагентства створюється структурний підрозділ з управління інфраструктурою, включаючи меліорацію земель, надання послуг і виконання інших подібних робіт відповідно до функцій покладених на Держводагентство, з виокремленням балансу, рахунків та фінансової звітності.

Одночасно, відповідно Указу Президента України №381/2017 від 21 листопада 2017 р. «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду», створюються нормативно-правові засади утворення та функціонування Державного фонду розвитку водного господарства (далі – «Водний фонд»), визначаються джерела його наповнення та напрями спрямування коштів, у тому числі передбачаючи можливість зарахування до Водного фонду рентної плати за спеціальне використання води. При цьому належним чином приймається до уваги досвід нещодавнього утворення Фонду енергоефективності – Закон України від 08 червня 2017 р. № 2095-VIII «Про Фонд енергоефективності». Утворений таким чином Водний фонд зможе отримувати від урядів, агентств та установ іноземних держав, а також від міжнародних фінансових організацій фінансові внески та допомогу у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору.

Буде проведено повний технічний[1] та фінансовий аудит підвідомчих об’єктів новоствореного структурного підрозділу Держводагентства з управління інфраструктурою та опрацьована можливість залучення до цього міжнародних фінансових організацій.

Для кожного річкового басейну (суббасейну) будуть визначені соціально прийнятні рівні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

В рамках юридичного відокремлення передбачається, що Компанія буде мати повноваження готувати передані в управління Компанії об’єкти державної власності до передачі у встановленому діючим законодавством порядку в управління (або концесію) відповідним третім сторонам (включаючи ОВК) на підставі угод про ДПП.

Для спільного з міжнародними фінансовими організаціями здійснення кожного з пілотних проектів за місцем знаходження відповідного майна в структурі Компанії утворюється відокремлений підрозділ.

По мірі того, як формуватимуться подальші відокремлені підрозділи Компанії, доцільно передбачити створення проміжних керуючих підрозділів Компанії на басейновому рівні для управління відповідними відокремленими підрозділами.

Глибоко та уважно вивчається питання доцільної приналежності об’єктів захисної інфраструктури водосховищ, зокрема водосховищ гідроелектростанцій Дніпровського каскаду, з належним урахуванням комплексного призначення таких водосховищ та (або) відповідної компенсації витрат на перекидання води відповідних приток до відповідних водосховищ.

Новостворена Компанія визначає майнові комплекси для проведення заходів з їх відновлення, модернізації та подальшого розвитку, залучає інвестиційні та (або) кредитні ресурси для виконання таких заходів, створює конкурентні умови для залучення на підставі угод про ДПП третіх сторін (включаючи ОВК) до експлуатації таких майнових комплексів.

Вивчається питання можливості та доцільності приватизації окремих підрозділів, що здійснюють експлуатацію визначених майнових комплексів, з наданням переважного права участі в приватизації трудовим колективам та відповідним місцевим ОВК.

В рамках подальшої децентралізації передбачається, що Компанія буде продовжувати експлуатацію майнових комплексів, що залишатимуться поза дією укладених угод про ДПП, та буде сприяти подальшому охопленню таких майнових комплексів новими угодами про ДПП, а також буде забезпечувати виконання інших робіт, що зараз відповідають господарським функціям Держводагентства.

Компанія буде здійснювати контроль за технічним станом майнових комплексів, щодо яких укладено угоди про ДПП.

Після охоплення угодами про ДПП всіх раніше визначених майнових комплексів, Компанія буде продовжувати здійснювати контроль за технічним станом всіх таких майнових комплексів і від імені держави контролювати повноту виконання умов всіх відповідних угод про ДПП, а також забезпечувати виконання інших робіт, що зараз відповідають господарським функціям Держводагентства.

Строки реалізації Концепції

Реалізація Концепції здійснюється трьома етапами:

На першому етапі (2018-2019 роки) здійснюються заходи щодо розмежування функцій реалізації державної політики та господарських функцій (утворення в структурі Держводагентства двох відповідних підрозділів), а також проведення реорганізації структури управління на басейновому рівні: підготовка нормативно-правових актів щодо утворення та функціонування Національної Водної Ради та перепідпорядкування БР Національній Водній Раді. У цей же період спільно з міжнародними фінансовими організаціями можуть реалізовуватись пілотні проекти, спрямовані на реалізацію положень цієї Концепції (з метою організаційного забезпечення виконання таких пілотних проектів створення Компанії може бути прискорене разом із створенням в її структурі відповідних відокремлених підрозділів), а також мають бути розроблені типові методичні підходи для затвердження басейновими радами тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, забезпечення прийнятного рівня якості послуг.

На другому етапі (2020-2024 роки) відбувається юридичне відокремлення, тобто новоствореній Компанії передаються повноваження здійснювати експлуатацію об’єктів державній власності, в тому числі з правом передачі їх в управління (або концесію) відповідним третім сторонам на підставі угод про ДПП, та виконання інших робіт (відповідно до поточних господарських функцій Держводагентства), а також передбачається реорганізація районних та міжрайонних управлінь водного господарства у межах новостворених басейнових та регіональних управлінь водних ресурсів.

На третьому етапі (2025-2030 роки) відбувається повна децентралізація як управління водними ресурсами, так і управління державним водогосподарським комплексом, завершується організаційна реформа БР з отриманням ними незалежного статусу органу, що затверджує ПУРБ та здійснює оцінку прогресу виконання басейновими комітетами програми заходів та досягнення екологічних цілей ПУРБ, а також здійснює повноваження з уточнення та затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, забезпечення прийнятного рівня якості послуг.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть можливість:

створити ефективну систему державного інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;

забезпечити збереження існуючих об’єктів державної власності, переданих в управління Держводагентству, що складають державний водогосподарський комплекс;

забезпечити безперервність надання послуг водопостачання та водовідведення;

створити організаційні передумови для впровадження ринкових засад господарювання в сфері надання послуг водопостачання та водовідведення, а також виконання інших господарських функцій, покладених на Держводагентство;

забезпечити встановлення прийнятних тарифів на послуги операторами інфраструктури зрошення та дренажу;

запобігти виникненню обставин, що можуть призвести до банкрутства поточних операторів інфраструктури зрошення та дренажу;

забезпечити у межах районів річкових басейнів ефективний моніторинг екологічного стану водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття необхідних управлінських рішень;

забезпечити розвиток та функціонування меліоративних систем, поліпшити екологічний стан зрошуваних та осушених угідь;

покращити адміністративне управління міжбасейнового перекидання водних ресурсів у маловодні регіони;

забезпечити продовольчу безпеку країни шляхом зменшення залежності вирощування сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов на меліорованих землях;

створити та забезпечити ефективне функціонування автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем (АІВС) з прогнозування  паводків/посух і управління водними ресурсами у межах районів річкових басейнів;

створити та забезпечити ефективне функціонування у межах районів річкових басейнів мобільних бригад із захисту територій та населення від повеней та паводків/посух;

сконцентрувати фінансові ресурси для вирішення першочергових проблем у межах районів річкових басейнів;

забезпечити прийнятні умови у новостворюваних інституційних структурах для інвестування з боку міжнародних донорів та приватних інвесторів;

в результаті виконання пілотних проектів на місцевому рівні виникають додаткові переваги: зберігається суб'єкт оподаткування; виникає важливий додатковий місцевий інвестиційний проект; створюються нові робочі місця; підвищуються прогнозованість та продуктивність сільськогосподарського виробництва; і, відповідно, розширюється місцева база оподаткування;

створити умови для виконання принаймні двох пілотних проектів відновлення та модернізації зрошувальних систем спільно з міжнародними фінансовими організаціями;

створити умови для широкого застосування інструментів ДПП у водогосподарському секторі;

створити умови та організаційні структури для широкого залучення інвестиційних та (або) кредитних ресурсів для виконання на об’єктах інфраструктури водогосподарського сектору заходів з їх відновлення, модернізації та подальшого розвитку;

створити сприятливе середовище для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечити прозорість процедури спеціального водокористування шляхом усунення надмірних чи невиправданих механізмів регулювання у цій сфері.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Для реалізації Концепції можуть також залучатися кошти міжнародної технічної допомоги, внески заінтересованих міжнародних організацій, а також кошти з інших джерел.