background
На головну сторінку - Новини - Новини регіонів

Профспілка аграріїв Вінниччини напрацювала дорожню карту дій під час впровадження реформ

     Запропоновані урядом реформи були детально опрацьовані Вінницькою   обласною профспілковою організацією  працівників АПК, обговорені в структурних ланках по всій області та затверджені постановою президії 20 липня 2017 року. Профспілка  послідовно буде домагатись, щоб під час реформувань були забезпечені конституційні права та належно враховані життєві інтереси працівників АПК і членів їх сімей.

В основі реформ має лежати здорова економіка. У нашій країні основа економіки – це земля. 71% території нашої держави – це аграрне виробництво. Це ресурс, де ми можемо швидко заробити гроші, щоб запустити інші галузі. Якщо сьогодні на одному гектарі землі в Україні створюється 260 доларів доданої вартості, то в Західній Європі цей показник в середньому - 2600 доларів. Усе це - робочі місця, заробітні плати, купівельна спроможність, наповнення бюджетів. Коли ми вийдемо хоча б на такий показник – у нас будуть гроші на якісне проведення медичної, пенсійної та інших реформ.

В цих складних суспільно-політичних умовах вкрай важливим є солідаризація зусиль влади, роботодавців, громадськості, в особі їх формувань, для забезпечення дотримання конституційних прав співвітчизників, недопущення створення штучних суспільних протистоянь, консолідований пошук конструктивних рішень гострих проблем сьогодення.

Щодо земельної реформи

Переконані, що сьогодні головне завдання - не дати вкрасти землю купці спекулянтів та якісно завершити земельну реформу. 

Негативне ставлення більшості громадян до продажу землі сільськогосподарського призначення зберігається протягом років. Це свідчить, що люди усвідомлюють ризики ринку землі і не довіряють владі. Дані різних соціологічних компаній постійно фіксують від 70 до 80% противників ринку землі в Україні. Отже, перед тим, як починати розмову про торгівлю землею, владі слід провести велику підготовчу роботу і пояснювати кожен свій крок.

На нашу думку  в Україні мусить бути проведена поетапна земельна реформа, що займе 7-8 років – саме стільки часу мали європейські країни, щоб адаптувати своє земельне законодавство до законодавства Євросоюзу.

Земельна реформа має носити селозберігаючий характер і ґрунтуватись на розвитку цивілізованих трудових відносин, а не мати на меті виключно бажання розпродажу землі заради латання бюджетних дірок та збагачення кланів.

Щодо пенсійної реформи

Суть урядового проекту реформи  Кабмін характеризує як «осучаснення» пенсій. Але його неоднозначність проявляється вже в тому, що хоч підвищення пенсійного віку не пропонується, однак посилюються вимоги до страхового стажу.

 

Для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 25 років стажу. При стажі від 15 до 25 років на пенсію можна буде вийти у 63 роки, при стажі менше 15 років - у 65 років. Усі нормативи мінімального страхового стажу збільшуватимуться на 1 рік кожні 12 місяців до 2028 року. Таким чином, з 2028 року для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 35 років страхового стажу.

 Така норма пропонується як альтернатива не підвищення пенсійного віку, а також як засіб, що сприятиме детенізації трудових відносин, де за окремими даними нелегально працюють біля 5 млн. осіб, за яких не перераховується до пенсійної системи жодної копійки.

В Україні, де мільйони фахівців працюють без офіційного працевлаштування і в умовах тіньової економіки, такі інновації означають, що багатьом людям фактично підвищують пенсійний вік, хоч і в непрямій формі. Насправді люди вимушені будуть виходити на пенсію значно пізніше.

Також, на нашу думку норма законопроекту щодо зменшення коефіцієнту страхового стажу при виході на пенсію з 1,35 до 1,0  загрожує суттєвим скороченням розміру пенсій для майбутній пенсіонерів.

Така міра порушує норми статті 22 Конституції України, якою не допускається звуження змісту та обсягу вже існуючих прав і свобод для громадян, а також не відповідає Конвенції МОП №102, яку Україна ратифікувала 2016 року. Положеннями цієї конвенції передбачено, що пенсія за віком на момент виходу на пенсію встановлюється на рівні 40% від заробітку працівника після 30 років стажу, який враховується для призначення пенсії.

 Передчасним з позиції профспілки також є скасування пенсій за вислугу років. Вирішення цього питання полягає у запровадженні професіональних пенсійних систем, а оскільки вони ще не створені, то погіршувати умови пенсійного забезпечення людей – неприпустимо.

Позиція нашої профспілки однозначна – пенсійна реформа необхідна, вона давно назріла. Більшість українських пенсіонерів (за статистичними даними 70%, а це - біля 8 млн.) на сьогодні отримують пенсію менше 1500 грн., що ставить їх на грань виживання. Тому пенсії конче потрібно підвищувати. Але з іншого боку існує колосальний дефіцит Пенсійного фонду, який більш ніж на третину фінансується з Держбюджету, щоб здійснювались навіть такі невисокі для більшості пенсіонерів виплати.

Тому нам потрібно шукати рішення між потребами людей у пенсійному забезпеченні та об’єктивною фінансовою спроможністю.

 В зв’язку з цим  ми підтримуємо рішення СПО об’єднань профспілок з рекомендацією Парламенту направити урядовий законопроект на доопрацювання з метою недопущення порушень конституційних прав теперішніх і майбутніх пенсіонерів, а також забезпечення дотримання вимог конвенцій Міжнародної організації праці.

Щодо медичної реформи

8 червня парламент у першому читанні з другої спроби ухвалив законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

 Згідно з цим  документом, громадянам залишать право на безкоштовне отримання лише певного гарантованого пакету медичних послуг і лікарських засобів. За решту треба буде або платити, або доплачувати у порядку «співоплати».

Це при тому, що ст. 49 Конституції України передбачає, що «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена».

Головною ж вимогою нашої профспілки АПК при реформуванні охорони здоров’я було забезпечення для селян доступності(географічної, транспортної, фінансової тощо) медичних послуг та реалізація конституційного права на безкоштовну медичну допомогу.

Для прикладу. З метою дослідження питань, пов`язаних із доступністю для населення послуг охорони здоров`я, ліків та медичних товарів, а також для отримання інформації щодо самооцінки стану здоров`я та рівня захворюваності, органами державної статистики області у жовтні 2016р. проведене опитування 830 осіб – членів домогосподарств, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їх життя. 

В цьому році майже не змінився рівень захворюваності: 86% осіб повідомили, що хворіли. Із загальної кількості  опитаних осіб майже половина (51%) мали   хронічні  (6 місяців і більше) захворювання або проблеми зі здоров`ям.

За даними опитування не відбулося суттєвих змін в оцінці населенням рівня доступності послуг охорони здоров`я та  придбання  товарів  фармацевтичного ринку. Дві третини респондентів повідомили про випадки неможливості задовольнити потреби в отриманні медичної допомоги.

Основною причиною недоступності окремих видів медичної допомоги переважна більшість домогосподарств вказала занадто високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров`я.

Майже всі домогосподарства (97%), у складі яких були особи, які потребували медичної допомоги, але не змогли її отримати, повідомили про випадки неможливості придбання необхідних ліків через занадто високу вартість.

Залишаються проблеми з доступністю послуг лікарів. Майже дві третини домогосподарств при потребі не змогли відвідати лікаря. У половині таких випадків опитувані пояснили це високою вартістю послуг, 40% – відсутністю медичного спеціаліста потрібного профілю та 8% – занадто довгою чергою.

Висока вартість проведення медичних обстежень, отримання лікувальних процедур, відвідування стоматолога, придбання медичного приладдя, протезування спричинили вимушену відмову від цих видів медичної допомоги  переважною  частиною  домогосподарств  (93 – 100%),  члени  яких  її потребували.

Серед домогосподарств члени яких потребували медичної допомоги, 45% повідомили про випадки недоступності для хворих членів родини необхідного лікування у стаціонарних лікувальних установах. Чотири з п’яти домогосподарства (81%) вказали, що вимушена відмова від належного лікування викликана занадто високою його вартістю, 18% ­– відсутністю вільних місць. Одночасно, серед осіб, які перебували на стаціонарному лікуванні, майже всі домогосподарства (95%) брали з собою до лікарні медикаменти, 88% – їжу та 77% – постільну білизну.

Виходячи з вищевикладеного основним своїм  завданням на найближчий період вважаємо продовження роботи щодо створення умов для рівного доступу усіх громадян до своєчасного та якісного медичного обслуговування, забезпечення збереження, відтворення та фінансування необхідної для цієї мережі закладів охорони здоров’я відповідно до потреб населення, зокрема селян.

Щодо реформування трудового законодавства.

В рамках підготовки проекту Трудового кодексу Профспілка працівників АПК самим активним чином долучалась до підготовки і лобіювання пропозицій на захист існуючих трудових прав і їх розширення в контексті євроінтеграції, а також з урахуванням специфіки трудових відносин у сільському господарстві.

Підготовлений профільним Комітетом Верховної Ради України  проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, значну частину компромісних редакцій, але також має норми, що погіршують наявні трудові права та суттєво звужують можливості профспілок здійснювати захист працівників. Наразі проект Трудового кодексу, в редакції для розгляду у другому читанні та прийняття в цілому (рекомендація профільного Комітету ВРУ) майже три місяці не оприлюднюється чи умисно приховується від громадськості, що викликає велике занепокоєння.