Попри всі сподівання аграріїв ініціатива про повернення спецрежиму адміністрування ПДВ має мінімальні шанси на те, щоб бути прийнятою в сесійній залі.
Учорашнє засідання аграрного комітету парламенту пройшло під егідою ПДВ. Серед іншого депутати мали намір розглянути чотири податкові законопроекти, а на самому початку засідання до порядку денного внесли ще й п'ятий. Про те, що було запропоновано парламенту, які рішення ухвалили депутати та чи є майбутнє в пільгового режиму, за який так активно змагаються агролобісти, дізнавався Agravery.com.
Що пропонували
Згідно зареєстрованих у парламенті ініціатив депутати неодноразово намагалися донести до колег, наскільки важливим є спецрежим для аграріїв. 4 січня Сергій Міщенко та Леонід Козаченко внесли в Раду законопроект №3748, яким передбачається спеціальний режим оподаткування, при якому сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства. Тобто депутати намагалися повернути те, що було раніше й зберегти його аж до 2019 року. Тут планувались два реєстри.
Не став оригінальним і законопроект Вадима Нестеренка від провладної партії, внесений також 4 січня під №3749. Депутат прагнув застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарським підприємством зі сплатою податку на спецрахунок для власного використання. Термін дії таких змін — 2017 рік. Реєстр єдиний.
Уже наступного дня Олександра Кужель, Іван Кириленко та Вадим Івченко внесли в парламент законопроект не тільки схожого змісту, а й з майже ідентичним номером — №3748-1. Цей документ, окрім повернення спецрежиму ПДВ до 2017 року, передбачає відновлення ставок єдиного податку для платників четвертої групи (сільгосптоваровиробників), які діяли в 2015 році, та удосконалення положень щодо бюджетного відшкодування та електронного адміністрування податку на додану вартість. У цьому документі, як і в наступному, запропоновано зменшення ставки фіксованого сільгоспподатку вдвічі.
За десять днів, 15 січня, аналогічний документ з номером 3748-2 подав Антон Яценко. Мета законопроекта тут сфорована коротко: повернення пільгового режиму оподаткування для сільськогосподарських підприємств.
А от кінець січня видався найбільш продуктивним. Група депутатів 29 січня, в останній робочий день місяця, запропонувала ще один податковий законопроект щодо аграріїв. Віталій Гудзенко, Борислав Розенблат, Василь Гуляєв, Сергій Лабазюк, Олександр Бакуменко, Петро Юрчишин та Микола Кучер запропонували парламенту, по-перше, повернути дію спецрежиму ПДВ до 1 січня 2018 року, як було у 2015 році. По-друге, депутати запропонували зниження з 1 січня 2018 року ставки ПДВ на «соціально значущі» продукти харчування та відповідну сільськогосподарську сировину до 7%. Третя вимога агродепутатів — заборона скасування контролюючим органом сум податкового кредиту, який може бути скасовано виключно у разі виявлення помилки в ІПН платника або у формуванні його по неоподаткованих операціях. Ще одна пропозиція від авторського колективу — запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування: оприлюднення інформації щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ.
Комітетські рішення
Під час розгляду блоку питань щодо оподаткування голова агрокомітету Тарас Кутовий зазначив, що відсутні депутати дали згоду на те, аби їхні ініціативи розглядались і за їхньої відсутності. Зокрема, Антон Яценко, Вадим Іщенко, Іван Кириленко не прийшли на засідання.
«Я пропоную обговорити всі ці п'ять законопроектів, оскільки всі вони перекликаються між собою й має бути широка дискусія», — зауважив Кутовий. Вадим Нестеренко у захисті свого законопроекту був небагатослівним. Він запропонував прийняти його документ за основу, якщо у цьому буде потреба. «Якщо ж потреби такої не буде і законопроекти колег наберуть голоси в сесійній залі, ми знімемо його з розгляду та й усе. Адже всі законопроекти мають одну мету — повернення спецрежиму оподаткувування», — зауважив він. Голова комітету погодився з ним, підкресливши, що на розгляді три законопроекти з майже однаковими вимогами. Тому Кутовий відразу запропонував «захиститися» авторському колективу останнього законопроекту, де вимоги наймасштабніші та найчіткіше сформовані — №3851.
Представляв документ Микола Кучер. «Наш законопроект є більш комплексним і має кілька виважених позицій», — почав Кучер. За його словами, формулювання в законопроекті норми щодо повернення спецрежиму ПДВ виписані тут більш коректно. Також він наголосив на необхідності відміни штрафів та умов формування податкового кредиту для аграріїв з огляду на незрозумілу систему адміністрування ПДВ після нових ставок цього податку, запроваджених з 1 січня 2016 року. Єдиний реєстр заяв на повернення бюджетного ПДВ та автоматичне його повернення експортерам рослинницької продукції також стали предметом захисту документу. Адміністрування ПДВ запропоновано проводити в першочерговому автоматичному режимі, аби зменшити корупційні ризики при дотриманні податкових норм.
Цікавою є позиція Кучера та колег щодо податкового кредиту. «Податковий кредит по зареєстрованих в реєстрі податкових накладних може бути скасовано виключно в разі виявлення помилки в індивідуальному податковому номері платника або при формування помилок по неоподаткованих операціях. Будь-які інші помилки не можуть бути підставами для вилучення сум ПДВ з податкового кредиту», — зазначив він. Ця норма досить актуальна через можливість повного скасування пільгового режиму ПДВ вже з 2017 року, зазначив депутат.
Необхідність зниження ставки ПДВ на деякі види товарів після завершення спецрежиму після 2018 року Кучер пояснив девальваційною складовою та високими податками на ці товари. «Це дозволить виробникам продуктів зберегти рентабельність», — зазначив він.
При цьому Кучер дав зрозуміти, що у другому читанні ставка ПДВ та перелік продуктів можуть бути відкориговані. «За попередніми підрахунками, за ставки ПДВ в 10% баланс між податковим кредитом і зобов'язаннями буде дорівнювати майже нулю. Подібна практика широко застосовується в країнах ЄС», — зазначив він.
До речі, саме ця норма про зниження ставки ПДВ стала предметом дискучії. Леонід Козаченко назвав її великою помилкою. «Питання дуже строкате. Список соціальних продуктів — це 30% всіх продуктів. Ми хочемо використати це, щоб один партнер, не держава, компенсували іншому його затрати. Це невірно. Треба або як в ЄС — всім без винятку знизити ставку й цим самим забезпечити здешевіння продуктів для споживача, або ж взагалі цю норму викреслити», — зауважив він. Козаченко навіть пригрозив назвати тих виробників, хто прагне отримати від зниження ПДВ найбільший зиск.
Спільна думка по-новому
Проаналізувавши всі подані податкові законопроекти, Козаченко заявив, що аграрні асоціації просили депутатів-аграріїв дійти компромісу та виступити із спільною позицією щодо запропонованих норм. «Ми мамо затвердити спільно термін дії спецрежиму оподаткування в АПК, бо в кожному законопроекті вони різні. Йдеться про повернення спецрежиму ПДВ — це близько 12 млрд грн субсидій в галузь», — каже він.
Він запропонував зійтися на 2018 році, як прописано у Коаліційній угоді. Дискримінаційною назвав Козаченко позицію по двох реєстрах платників ПДВ і запропонував депутатам залишити єдиний реєстр. Предметом дискусії також стала норма щодо відшкодування ПДВ експортерам, адже в законопроекті №3748 зазначалося, що повернення експортного ПДВ слід здійснювати тільки власникам продукції. «Позиція також щодо нікчемних посередників у експортній ланці. Не повинен виробник відповідати за тих нікчем, що є у ланках посередників», — зазначив він.
Підтримав таку пропозицію і Валерій Давиденко з обмовкою щодо відшкодування експортного ПДВ. «Нам не можна втрачати експортний ПДВ. Пільговий режим — це підтримка, а повернення ПДВ при експорті — це зобов'язання держави», — зазначив Іван Мірошніченко. Підтримав пропозиції Козаченка й Сергій Лабазюк, запропонувавши лише зберегти 7% ПДВ після 2018 року. Він запропонував зібрати під законопроектом 226 підписів і вивести його в залу.
«Я вважаю найправильнішим законопроект 3851, оскільки він готувався сумісно, від маленького фермера до холдингу», — зауважив Олександр Бакуменко. За його словами, з комітету має вийти лише один законопроект. Тільки так законопроект матиме шанс на проходження в Раду. Бакуменко закликав підтримати законопроект, ставши його співавторами усіх присутніх в залі депутатів. За його словами, 5-7 колег з податкового комітету готові підписати цей законопроект.
Тарас Кутовий, аби не образити авторів, запропонував створити новий законопроект, в якому врахувати норми усіх попередніх п'яти. «Ми можемо випустити три різні законопроекти в залу. Але я пропоную скласи усі норми в один новий законопроект і вивести в залу його», — зауважив Кутовий. Підтримала від імені Мінагрополітики усі три законопроекти (№№ 3748, 3749, 3751) й присутня на засіданні Владислава Рутицька з тією лише обмовкою, що норму щодо зниження ПДВ до 7% міністерство не підтримує.
А чи прийме зала?
Наразі, за інформацією Agravery.com, підтримки в сесійній залі не матиме жоден законопроект. Тим більше, що аграрний комітет не є головним в питанні оподаткування. «Зараз Мінфін, Кабмін і Адміністрація президента проти того, щоб відкочувати ситуацію назад. Тому шанси на серйозні зміни мінімальні», — зазначає співрозмовник видання в парламенті.
В кулуарах говорять, що зараз влада чекає грошей від МВФ і напередодні траншу приймати такі законопроекти ніхто не стане. «Президент вето накладе, якщо повториться історія з валютними кредитами. Коли популізм і бажання сподобатися виборцеві призвели до того, що проголосували за те, на що в бюджеті просто немає грошей», — зазначає співрозмовник Agravery.сom.
Проте агрокомітет впевнений, що спільними зусиллям таки вдасться досягти поставленої мети й прийняти документ. Дляя цього, окрім колективного авторства, депутати мають намір зібрати в залі щонайменше 226 підписів за оновлену ініціативу.
«Важливість прийняття цього законопроекту і його підтримка саме на аграрному комітеті більше полягає в формуванні позиції аграріїв. Це базове рішення в контексті того, потрапить цей законопроект до зали, чи ні, буде приймати його податковий комітет чи ні. Те, чого я хотів досягнути як голова комітету разом з колегами, це випрацювати спільну позицію, тому що є кілька законопроектів, які були зареєстровані, в кінцевому етапі привели до того, що дійсно позиція аграріїв знову різнилася. І в кожному законопроекті була якась суть, який вторинний сенс. Тому я вважаю, що сьогоднішнє рішення дуже правильне», — прокоментував Тарас Кутовий.
Марія Бровінська
