Значна частина провідних українських аграрних компаній працює в організаційно-правовій формі акціонерних товариств. З 1 травня цього року набрали чинності зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» і хоч до завершення перехідного періоду (до 1 січня 2018 року) ще залишилося, здавалося б, часу, планувати структурні зміни потрібно вже сьогодні.

Які ж  законодавчі зміни відбулися.

Відтепер обмеження щодо кількості акціонерів в ПрАТ (приватних акціонерних товариствах) відсутнє (раніше максимальна кількість акціонерів не могла перевищувати 100 осіб). Отже суб’єкти господарювання, які не відповідають законодавчим вимогам до ПАТ (публічне акціонерне товариство), можуть змінювати тип з публічного на приватне акціонерне товариство.

Акції публічних акціонерних товариств повинні перебувати у біржовому реєстрі. Для цього таким товариствам необхідно пройти процедуру лістингу. З огляду на високі вимоги до емітента лістингових цінних паперів пройти цю процедуру вдасться небагатьом (станом на 1 травня 2016 року в біржових реєстрах перебували акції всього семи українських емітентів).

Ще одна відмінність — у публічних акціонерних товариствах членів наглядової ради необхідно переобирати щорічно, а в приватних — раз на три роки. Якщо члени наглядової ради ПАТ не будуть обрані (переобрані) у встановлені строки, то повноваження наглядової ради будуть суттєво обмежені: цей орган зможе здійснювати повноваження лише з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства.

Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток, паїв) належить державі, має включати щонайменше двох незалежних директорів. Це ж стосується акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100%. Мінімальна кількість членів наглядової ради ПАТ не може бути меншою п’яти осіб. При цьому варто зазначити, що весь склад наглядової ради ПАТ може повністю складатися з незалежних директорів.

Відтепер акціонер має право вимагати обов’язкового викупу акцій не тільки тоді, коли він голосував проти прийняття рішення загальними зборами акціонерів про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства, надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, зміну розміру статутного капіталу, а й у випадку, коли він проголосував проти прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину або надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість.

На сьогодні членами наглядової ради можуть бути лише фізичні особи (незалежні директори, акціонери або представники акціонерів). У ПАТ-ах члени цього органу обираються виключно шляхом кумулятивного голосування, а в ПрАТ-ах — шляхом кумулятивного голосування або в інший спосіб, передбачений статутом товариства.

Член наглядової ради, обраний шляхом кумулятивного голосування як представник акціонера або групи акціонерів, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час. Дострокове припинення за рішенням загальних зборів повноважень члена наглядової ради, обраного кумулятивним голосуванням, призводить до припинення повноважень усіх членів наглядової ради.

Змінами в законодавство передбачено і обмеження повноважень наглядової ради в разі недійсності повноважень кількох її членів: якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону загальними зборами товариства кількісного складу, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової  ради.

Акціонери та член наглядової ради, який є їхнім представником, несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству таким членом наглядової ради. Крім того, варто зазначити, що відтепер будь-який акціонер, який володіє значним пакетом акцій, може звернутися від імені товариства з позовом про відшкодування збитків до посадових осіб, в т. ч. членів наглядової ради (так званий інститут «похідного позову»).

У ПАТ-ах обов’язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі — комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об’єднані. Зазначені комітети складаються виключно або переважно із членів наглядової ради акціонерного товариства, які є незалежними директорами, і очолюються ними.

Зрозуміло, що вказані зміни попри те, що суттєво покращують правовий статус акціонера, ускладнюють роботу акціонерного товариства, а у випадку публічного акціонерного товариства — роблять діяльність у цій організаційно-правовій формі майже неможливою і доцільною лише в тому випадку, якщо акції цього суб’єкта перебувають в біржовому реєстрі, і товариство залучає значні суми коштів на фондовій біржі. В ситуації, що склалася, раціонально прийняти рішення про зміну типу товариства з ПАТ на ПрАТ або ж про реорганізацію акціонерного товариства.

Але перш ніж робити це, варто враховувати те, що до Верховної Ради поданий проект Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (реєстраційний номер 4666), у якому, зокрема, відсутні обмеження щодо кількості учасників ТОВ.

Крім того, на розгляді у Верховній Раді перебувають законопроекти №№ 4534а та 2302а-д, якими передбачено запровадження процедури «сквіз-аут», відповідно до якої акціонер (акціонери) — власник (власники) 95% акцій матимуть право «примусово» викупити акції в решти акціонерів, таким чином зменшивши кількість акціонерів товариства. В законопроекті 4534а таке право передбачене лише для мажоритарних власників акцій Публічних акціонерних товариств, тобто у разі зміни типу на Приватне акціонерне товариство власники акцій-мажоритарії в подальшому не матимуть права самостійно, без згоди міноритаріїв, викупити в них акції. З огляду на те, що всі акціонери товариства в процесі реорганізації мають стати учасниками господарського товариства, а у згаданому законопроекті «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачена також вимога обов’язкового підпису всіма учасниками товариства першої редакції статуту, на наш погляд, доцільно було б спершу викупити акції за процедурою «сквіз-аут», а уже потім приймати рішення про зміну типу товариства з ПАТ на ПрАТ або ж про перетворення в товариство з обмеженою (додатковою) відповідальністю.

Оскільки точно спрогнозувати, чи приймуть депутати той чи інший законопроект та чи не накладе вето президент, з прийняттям рішення про зміну типу/реорганізацію товариства варто зачекати до 2017 року. Якщо ж законопроекти не будуть прийняті, то на чергових зборах акціонерів не пізніше 30 квітня 2017 року потрібно буде прийняти рішення про зміну типу товариства або ж реорганізацію (якщо її можна буде провести). Наголошуємо на необхідності попередньої підготовки усієї потрібної документації для того, щоб до 1 січня 2018 року всі процеси, пов’язані із зміною організаційно-правової форми (або типу) та структури управління бізнесом, були завершені.