Нарешті Мінсоц відповів на запитання профспілок щодо запровадження нової мінімалки
НАГАДАЄМО Питання до Мінсоцполітики для надання роз’яснень щодо реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р.
1. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р. (далі - Закон) при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Разом з тим, Законом визначено, що «Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці».
Таким чином, у мінімальній заробітній платі не мають враховуватися доплати та надбавки, які не пов’язані з виконанням працівником місячної (годинної) норми праці.
Зважаючи на викладене, просимо надати ґрунтовні роз’яснення щодо врахування у мінімальній заробітній платі зазначених нижче виплат, доплат та надбавок (окремо по кожній):
1.1. виплати, доплати, надбавки, які не пов’язані з виконанням працівником норми праці:
- доплата за роботу у вечірній час;
- доплата за суміщення професій (посад) на одному підприємстві;
- доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- доплата за інтенсивність праці;
- доплата за керівництво бригадою;
- доплата за наставництво;
- доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
- оплата за роботу у святкові та неробочі дні;
- надбавка за класність водіям та машиністам;
- доплата за ненормований час водіям легкових автомобілів;
- надбавка за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання;
- надбавка за високі досягнення в праці;
- доплата за економію матеріалів та ресурсів, зокрема водіям за економію пального;
- доплата за науковий ступінь;
- надбавка за знання/використання у роботі іноземних мов;
- доплата за допуск до державної/комерційної таємниці;
- винагорода за цивільно-правовим договором;
- доплата/надбавка за вислугу років та безперервний час роботи;
- надбавка за почесні та спортивні звання;
- надбавка за ранг держслужбовцю;
- надбавка за престижність педагогічної праці;
1.2. виплати, які нараховуються працівнику за невідпрацьований час:
- відпускні (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку); - лікарняні (в т.ч. декретні);
- оплата простою;
- оплата на період освоєння нового виробництва (продукції);
- оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків;
- оплата періоду підвищення кваліфікації;
1.3. виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:
- матеріальна допомога, у тому числі яка носить систематичний характер (наприклад, допомоги усім працівникам підприємства на оздоровлення, до відпустки, на вирішення соціально-побутових питань тощо);
- сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору;
- сума індексації заробітної плати;
- виплати, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати (наприклад, компенсація втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати);
1.4. оплата службових відряджень.
2. В Законі приведено поняття «робота в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я». Водночас, в КЗпП відсутнє таке визначення та надається роз’яснення щодо оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я.
Зважаючи на викладене просимо підтвердити у офіційному роз’ясненні наступне:
2.1. Роботодавець при обчисленні розміру заробітної плати працівника не включає до її мінімального розміру доплати за працю:
- на важких роботах,
- на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці,
- на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами, зокрема в гірських районах, у зоні відчуження тощо.
Водночас просимо вказати документи (результати атестації робочого місця, наказ керівника підприємства, колективний договір тощо), якими мають підтверджуватися зазначені умови праці задля неврахування відповідних доплат у мінімальній заробітній платі.
2.2. До мінімальної заробітної плати не включається доплата за використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів.
2.3. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати та надбавки працівникам медичних закладів за роботу у шкідливих та важких умовах праці, зокрема з лікарськими, дезінфікуючими та іншими препаратами.
2.4. До мінімальної заробітної плати не включається грошова компенсація за молоко і лікувально-профілактичне харчування працівникам за роботу в особливо шкідливих / шкідливих умовах праці.
2.5. До мінімальної заробітної плати не включаються надбавки за особливі умови роботи бібліотечним працівникам.
3. Законом встановлено, що при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються премії до святкових і ювілейних дат. Просимо вказати, яким нормативним документом має регламентуватися перелік святкових та ювілейних дат у даному випадку.
4. Відповідно до якого порядку обчислювати заробітну плату працівнику в разі виявлення скоєних ним виробничих порушень (порушення трудової дисципліни, неякісне виконання працівником виробничого завдання, брак в роботі, порушення правил охорони праці та техніки безпеки, порушення посадової інструкції тощо) та як нараховувати доплату для досягнення розміру мінімальної заробітної плати? Чи може у цьому випадку фактичний розмір заробітної плати бути нижчим ніж законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата?
5. Відповідно до якого порядку нараховувати заробітну плату за місяць у разі роботи у вихідні /святкові дні відповідно до графіку роботи?
6. Як нараховувати заробітну плату працівникам, за якими зберігається середній заробіток (мобілізованим, контрактникам, призваними на строкову військову службу, обраним на виборні посади, під час виконання державних або громадських обов'язків тощо)?
7. В статті 6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року». Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом року.
Чи являється передбачене Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» підвищення протягом 2017 року розміру прожиткового мінімуму підставою для підвищення тарифних ставок (окладів)? Чи не буде порушенням законодавства встановлення на підприємствах мінімального посадового окладу (тарифної ставки), наприклад з 1 травня 2017 року, нижче законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб?
8. Просимо підтвердити право представників профспілкових організацій брати участь у спільних перевірках з держінспекторами Держпраці та її територіальними управліннями.
9. Від чого розраховувати відрядний розцінок в торгівлі та виробництві: від прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати?
Якщо працівник торгівлі, зокрема продавець-сумісник, переведений на відрядну форму оплати праці, отримує заробітну плату за місяць менше мінімальної заробітної плати, чи повинна організація здійснювати доплату до мінімальної заробітної плати? З якої суми заробітної плати, в цьому випадку, сплачується ЄСВ?
10. У разі переведення працівника, наприклад протягом року, на неповний робочий час йому може бути нарахована заробітна плата нижче мінімальної. З якої суми роботодавець має сплатити ЄСВ? Який період роботи буде зарахований працівнику до страхового стажу для призначення пенсії?
11. Чи передбачена відповідальність роботодавця у разі неврахування у заробітній платі працівника, що менше або дорівнює мінімальній, окремих доплат та надбавок, що можуть бути враховані відповідно до Закону?
12. Як притягти до відповідальності роботодавця у разі включення до мінімальної заробітної плати доплат та надбавок, заборонених для врахування Законом або колективними договорами та угодами?
13. Окремі категорії працівників бюджетної сфери фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Чи будуть роз’яснення Мінсоцполітики у сфері оплати праці обов’язковими для виконання місцевими органами влади та роботодавцями під час реалізації Закону? Якщо ні – яким чином профспілкам вимагати від роботодавців дотримання законодавства для таких груп працівників?
14. Чи можливо у разі виникнення спірних питань під час реалізації Закону застосовувати принцип презумпції правомірності прийняття рішень на користь працівника (аналогічно пункту 4.1.4 Податкового кодексу України)?
15. Просимо надати пояснення правочинності діючих галузевих (міжгалузевих) угод в поточній колдоговірній компанії.
16. Чи потребує донарахування до мінімальної заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу заробітна плата зовнішнього сумісника?
17. Законом визначено, що «Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці».
У роз’ясненнях Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 12 січня 2017 року зазначено:
«Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік».
«Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати».
Просимо надати роз’яснення:
- На підставі чого провадити працівнику доплату до розміру мінімальної заробітної плати при невиконанні місячної норми часу? - Як розраховувати кількість понаднормово відпрацьованого часу за обліковий період (півріччя) та проводити оплату понаднормово відпрацьованого часу (за умови щомісячної доплати до розміру мінімальної зарплати)?
18. Відповідно до статті 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оскільки тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики), які регулюються галузевими, регіональними угодами, колективними договорами, просимо надати роз’яснення:
Чи вважається погіршенням умов оплати праці працівників високої кваліфікації порушення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці внаслідок здійснення доплати до мінімальної заробітної плати окремим працівникам низької кваліфікації?
19. Згідно з Постановою КМУ № 700 від 28 червня 1997 року «Про затвердження Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій», яке визначає порядок оплати праці учнів за час їх навчання, що провадиться підприємством безпосередньо на виробництві, та відповідно до якого:
1) оплата праці учнів у разі індивідуального навчання професій з відрядною оплатою праці провадиться у розмірі від 75% до 20% тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві в залежності від місяця навчання;
2) оплата праці учнів у разі індивідуального навчання професій з почасовою оплатою праці провадиться у розмірі від 75% до 90% тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві в залежності від місяця навчання.
Відповідно до Закону мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2017 року - 1600 грн.).
У зв’язку з вищезазначеним просимо роз’яснити, яким має бути рівень мінімальної заробітної плати учнів?
20. Просимо підтвердити, що у контексті прикінцевих положень Закону відповідно до конвенцій МОП № 98, № 131, № 154 сторони колективних договорів та угод мають повну автономію в укладенні договорів (угод) та взятті на себе зобов’язань. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колдоговору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором (угодою). Будь-яка сторона (роботодавець чи профспілка) має право погодитись або не погодитись з пропозицією іншої сторони. ЧИТАЙТЕ ВІДПОВІДЬ у доданому файлі - МЗП Мінсоц_розяснення_27_02_2017.pdf