Голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко розпочала свій публічний звіті з інформації, що пріоритетні завдання, які ставилися Урядом на 2017 рік, виконувались командою фахівців Держводагентства у повному обсязі.
Першочергова і важлива увага приділялась питанням гармонізації українського законодавства до вимог Європейського Співтовариства. Одним з головних здобутків є спрощення процедури видачі дозволів на спеціальне водокористування.
Ірина Овчаренко: «Коли ми говоримо – вперше спростили процедуру - це не є популізм, бо до 2017 року дозвільні органи користувались інструктивними документами 1983 року. Таким чином суспільство, економіка та держава в цілому отримали зменшення кількості дозвільно-погоджувальних органів, скорочений до 5 перелік документів для отримання дозволу, чітко визначені вичерпні підстави для відмови у видачі дозволу і не менш важливо, що тепер для водокористувачів, які забирають до 5 куб.м на добу, не потрібно оформляти відповідний дозвіл».
Отже, спростивши процедуру видачі дозволів на спеціальне водокористування в Україні, впроваджено один з важливих практичних кроків впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами.
У водному секторі запроваджено сучасні геоінформаційні системи шляхом створення 2-х програмних систем. Це геопортал «Водні ресурси України» та «Моніторинг водних ресурсів України». Навіщо ці розробки були потрібні? Вперше за існування незалежної України розпочато роботу щодо ведення державного обліку поверхневих водних об’єктів із застосуванням сучасних геоінформаційних систем. Ці геоінформаційні системи відкривають реальний доступ до екологічної інформації.
Кожен користувач Інтернету матиме можливість ознайомитись з детальною інформацією про водні об’єкти, результатами моніторингу якості поверхневих вод за конкретний вибраний проміжок часу по конкретному обраному посту спостережень».
Отже, реалізуючи один з пріоритетів діяльності на 2017 рік, Держводагентством створено сучасний інструментарій для управління водними ресурсами та надано суспільству доступ до актуальної інформації про водні ресурси України.
Значну увагу водогосподарники приділяють заходам з екологічного оздоровлення водних об'єктів України. У 2017 році проводилось оздоровлення річок шляхом еколого-репродуктивних та рибогосподарських попусків у басейнах Дніпра, Дністра, Інгульця та Росі. Це дозволило у Дніпрі покращити якісний стан води у місцях питних водозаборів, умови існування риби, екологічний стан Каховського водосховища та Дніпровського лиману.
Також проведено екологічне оздоровлення басейну р.Інгулець, покращено якісний стан води Карачунівського водосховища та забезпечено зрошення у Миколаївській та Херсонській областях з р.Інгулець.
У басейнах річок Рось і Південний Буг у період маловодної літньо-осінньої межені забезпечено потреби населення у питній воді. Завдяки коригуванню режимів роботи Верхнього Білоцерківського та Олександрівського водосховищ, зокрема, було забезпечено потреби у питній воді міст Корсунь-Шевченківський та Вознесенськ.
У пониззі Дністра покращено екологічний стан вод Дністровських плавнів та на водозаборі м.Одеси з Дністровського водосховища.
У зв’язку з низькою водністю р. Дунай Придунайські водосховища були самопливно заповнені на 90% від їх повного об’єму, при цьому забезпечено потреби регіону для питного водопостачання та подачу води на зрошення.
«Українці мають змінити своє ставлення до води і навчитись її поважати», – у цьому впевнена Голова Держводагентства України Ірина Овчаренко.
Голова Держводагентства Ірина Овчаренко наголосила, «що 2017 рік був роком вивчення досвіду сусідніх кран, рік тісної співпраці, який дав позитивні результати».
Торік, за її словами, були проведені офіційні міжурядові зустрічі з колегами-водогосподарниками із сусідніх країн. Основні результати цих зустрічей:
- спільно з Румунією розпочато процедуру узгодження Комплексної схеми стабілізації русла р. Тиса;
- разом із Польщею підготовлено до підписання Меморандум про взаєморозуміння у сфері управління водними ресурсами та розпочато розробку спільного Плану управління річковим басейном Західного Бугу;
- з Угорщиною подано заявки до ЄС на реалізацію спільних проектів щодо модернізації угорсько-української гідрографічної телеметричної системи та запобігання паводкам у межиріччі річок Тиса і Тур;
- подано спільну зі Словаччиною заявку на реалізацію проекту щодо попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж;
- прийнято разом з Молдовою рішення про спільне відзначення з 2018 року Міжнародного Дня Дністра в останню неділю травня;
- з Білоруссю узгоджені правила експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу.
«Ці домовленості є запорукою продовження злагоджених і ефективних взаємовідносин між Україною та сусідніми країнами з питань водних ресурсів», - наголосила Голова Держводагентства.
Під час публічного звіту про підсумки діяльності водогосподарської галузі Ірина Овчаренко зазначила: «Суспільство, на жаль, згадує про річки тільки тоді, коли на них трапляється забруднення або надзвичайні ситуації. Але поки люди не змінять своє ставлення до води, береги річок та вода в них не стануть чистішими і кращими».
Разом з тим, Ірина Овчаренко закликала присутніх долучатись до заходів, присвячених Дням річок. Це Дні Південного Бугу відбудеться 19 травня , Дністра – 27 травня, Дунаю -29 червня, Дніпра -7 липня, Сіверського Дінця – 21 вересня. Ці заходи щорічно організовуються водогосподарниками і проводяться спільно з громадськістю. Націлені вони на зміну свідомості українців - на зміну самого ставлення до води. Адже покращення екологічного стану річок – це наша спільна справа. Без людей, які живуть на березі річки – покращити її екологічний стан – неможливо.
Вже скоро, 22 березня будемо відзначати Всесвітній день води. Цьогоріч він присвячений темі – Природа для води.
Спільними зусиллями влади і громади ми зможемо зробити наші річки чистішими і кращими.
Адже вода може існувати без нас, а ми без неї ні!
