Так складається у  житті суспільства, що прогрес постійно супроводжують технічні аварії та нещасні випадки. Статистика стверджує, що смертність від нещасних випадків посідає щільне місце з серцево-судинними та онкологічними захворюваннями. Тому, з метою попередження промислових аварій і виробничого травматизму в кожній країні світу створено спеціальні служби з контролю за безпечним веденням робіт.  

  Розвиток окремих засобів виробництва, а то й окремих галузей, що супроводжувався численними аваріями і нещасними випадками, викликав необхідність створення відомчо-професійних чи державних служб нагляду. Тоді, триста років тому в  ХVІІІ столітті почали створюватись і виділятись окремі види нагляду: гірничий нагляд,  котло нагляд, нагляд у металургійній, хімічній, нафтопереробній промисловості, атомний нагляд тощо.

Два століття налічує і початок історії профспілкового руху України з зародженням першої профспілки у м. Львові 1817 році. 21 травня 1918 року в м. Києві відбулася І Всеукраїнська конференція профспілок.  На  ній тоді були розглянуті питання про тактику економічної боротьби, про свободу об’єднань у профспілки, колективні договори, соціальне страхування та робітниче законодавство. В цей час розпочався радянський період історії нагляду, коли 17 червня 1918 року, було прийнято Декрет про створення інспекції праці. Вона здійснювала нагляд та контроль за втіленням в життя декретів та законодавчих актів. Тим же декретом Наркомат праці було зобов’язано вжити невідкладних заходів щодо організації технічного нагляду за паровими котлами. Дещо пізніше було створено Технічну інспекцію із спеціалістів-інженерів, які співпрацювали з інспекторами праці, але проводили самостійні перевірки.

В подальші довоєнні роки проводилось багато реорганізацій та змін в діяльності техінспекції праці.

В повоєнні роки державою було створено монополію на здійснення вузькопрофільного Державного нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляді. В 1958 році організувався Держгіртехнагляд України. В цей час, як і раніше фактично державний нагляд за станом охорони праці на підприємствах, за станом техніки безпеки на робочих місцях в галузях промисловості, сільського господарства і невиробничої сфери здійснювала Технічна інспекція праці профспілок (ТІП).   

Залежно від історичної епохи відбувалося істотне коригування форм і методів її роботи. Незмінним і на сьогодні залишається головна мета, спрямованість і сутність інспекторської діяльності – забезпечення контролю за належним рівнем охорони  життя і здоров’я працюючих від різноманітних небезпек на виробництві, виконання захисних функцій відносно громадян, зайнятих у суспільному виробництві. Профспілка працівників агропромислового комплексу завжди займала серйозну позицію щодо захисту працівників на виробництві: у сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості, будівництві та меліорації, інших підгалузей.

Профспілка працівників АПК вважає, що ефективним засобом для забезпечення додержання роботодавцями норм з охорони праці є соціальна відповідальність бізнесу та запровадження ефективних важелів впливу на їх діяльність.

 Ця вимога є сьогодні дуже злободенною в АПК, особливо з огляду на створення безпрецедентних структур – агрохолдингів, які всіляко нехтують зобов’язаннями не тільки по забезпеченню сільським трударям належних умов праці, а й гідної соціальної сфери, медичному, побутовому обслуговуванню.

Має бути економічна відповідальність за фінансування заходів з охорони праці на виробництві, особиста відповідальність: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна.

Ці важелі мають бути нормами договірного регулювання охорони праці через Генеральну, Галузеві Угоди, колективні договори на підприємствах та бути під пильним ефективним контролем держави та профспілок.

Детальніше про це можна прочитати у Ювілейному Випуску, який підготували

Мазна Р.В.

Левченко В.І.

Нечипоренко Н.Ф.

Самосуд С.В.

ЧИТАТИ за ПОСИЛАННЯМ - /broshura_100.pdf