Операція «реструктуризація»: як молокопереробні підприємства змінили структуру виробництва

Чому українські молочники були змушені наростити виробництво «жирних сирів» та на скільки зросте ціна на молокомпродукти для українського споживача.

 У 2014 році географія експорту української молочної продукції докорінно змінилася. Замість звичного російського ринку, який споживав «без розбору» наші сири, Україна почала виробляти більше молока, вершків, сироватки та відправляти їх до Африки та Азії. Про те, як вплинули зазначені фактори на структуру виробництва, чого чекати від ринку Китаю та яких цін очікувати українцям в супермаркетах, в інтерв’ю з аналітиком молочного ринку агроконсалтингової компанії Dykun Яною Музиченко.

 

Як змінилась структура виробництва молочних продуктів в Україні протягом 2015 року?

— Цього року на молочну галузь впливало багато факторів. Падіння купівельної спроможності населення та, відповідно, й попиту на внутрішньому ринку, а також нестабільність світового молочного ринку змусило переробників переглянути лінійку виробництва та значно скоротити її. За прогнозами Державної служби статистики у 2015 році виробництво молочних продуктів скоротиться на 48 тис. т — до 10,7 млн т.

Крім того, сезон найбільшої продуктивності корів (травень-серпень) та виробництва молока співпав з ціновим дном на світовому ринку. Тому переробники особливо не переймалися «закладкою» сухого молока. Через це впало й виробництво вершкового масла, адже ці процеси тісно пов’язані, — на 13,8% в порівнянні із січнем-вереснем минулого року — до 78,2 тис. т. Втім, це падіння виробництва співпало із загальним падінням цін на продукт та зменшенням внутрішнього споживання. Справжнє масло стало задорогим для українців, тому вони все більше стали звертати увагу на спреди (молоковмісний продукт — ред.).

Спад обсягів також спостерігався при виробництві кисломолочного сиру (49,4 тис. т; ?12,57%) та йогуртів (326,8 тис. т; ?10%), оскільки при нинішньому фінансовому становищі країни люди купують найнеобхідніше, а кисломолочні продукти не є товарами першої необхідності.

 А виробництво яких груп товарів зростало?

— Сухої сироватки. В ній були зацікавлені Пакистан (12,93%), В’єтнам (11,01%) та Єгипет (8,79%). В 2014 році картина мала трохи інший вигляд. За три квартали основні обсяги поставок припали на Росію (23,71%), Казахстан (19,34%) та Білорусь (12,81%). З кінця вересня українські переробники отримали шанс поставляти її ще на один, досить місткий ринок — Китай. Як результат, від початку року обсяги її виробництва зросли на 64,5% та склали 43,1 тис. т. Пік виробництва спостерігався з квітня по серпень. Кожного місяця переробники сушили трохи більше 5 тис. т продукту.

І, як наслідок, зросло виробництво жирних сирів — більше ніж на 7% порівняно з торішнім вереснем і досягло 11,7 тис. т, оскільки ці продукти є взаємопов'язаними.

 

І що компанії з ним робили? Адже основний експортний ринок – Росія, закрився.

— Це питання наразі є дуже складним, адже вітчизняний продукт не відповідає міжнародним вимогам та споживається переважно на пострадянському просторі. Саме тому, після закриття російського ринку найбільшим споживачем українського сиру став Казахстан — близько 47%. Втім, в зимовий період попит на жирні продукти зростає, тому можна очікувати, що ситуація на ринку пожвавиться. В той же час на внутрішньому ринку все буде залежати від споживача — скільки він готовий платити за сир. Звісно, купувати стануть більше, так як попереду в нас новорічні та різдвяні свята, а що буде потім — сказати важко.

 Чи вплинуло відкриття китайського ринку на структуру виробництво?

- «Першопрохідцем» став «Терра Фуд» із сухою сироваткою. Обсяги поставок поки не розголошуються, але те, що це позитивно відобразиться на молочній галузі очевидно. Компанія планує і надалі збільшувати відвантаження.

Якщо уявити ситуацію, коли сценарій «експорт до Китаю» буде розвиватися й надалі, то це буде означати для вітчизняної переробки поглиблення диверсифікації виробництва. Частка технічних продуктів (сухе молоко, сироватка, казеїн) буде зростати й надалі. Наразі вихід на китайський ринок планує ще не один переробник. Активні перемовини тривають і по сухому молоку. Проте, виробництво цього продукту у 2015 скоротилося на 10,6% та склало 50,76 тис. т.

 

А як щодо дитячого харчування? В Китаї ж відмінили програму «Одна родина — одна дитина», чи може це сприяти українському експорту молочного дитячого харчування?

— Звісно, адже цей напрямок є потенційним для нашого виробника. Китайська сторона також зацікавлена в купівлі дитячого харчування. Від початку року його імпорт зріс найбільше — на 34,2% — до 122,4 тис. т. Цей сектор поки «закрити» ми не зможемо, адже виробництво високоякісного дитячого харчування в Україні на низькому рівні.

 Якщо в період так званого «великого молока» переробники не насушили достатньої кількості сухого молока та сироватки, що очікувати зараз, коли на ці продукти з’явився попит?

— Відлига на експортному ринку змусила переробників активно включитись в пошуки якісної сировини, якої їм не вистачає для виконання контрактів. Розігнатися до весни їм вже не вдасться. Адже пропозиція молока на ринку буде низькою, як через сезонність, так і через загальне скорочення поголів'я в Україні. Подальша картина буде залежати від активності зовнішнього ринку та цінової ситуації на ньому. На даний час, світові ціни на молочні продукти призупинили своє зростання. Покупці скористалися періодом найнижчих цін і зробили непогані запаси. Тому до кінця року, ринок, ймовірніше всього, буде волатильним з переважанням понижувального тренду.

 Яка ситуація з цінами на молокопродукти може скластися до кінця року?

— Зважаючи на те, що експортери мають реалізувати раніше заключені договори, ціни до кінця року скоріше за все будуть рости. Адже продуктивність корів зараз нижча ніж влітку, а експортний попит на продукцію поки що залишається активним. Для кінцевого ж споживача (як в супермаркетах, та і на ринку) молокопродукти подорожчають в середньому на 10-15%. Зазначу, що від початку року молоко пастеризоване в Україні вже подорожчало на 32% — до 10,43 грн/кг, масло — на 22% — до 73,98 грн/кг, а сметана — на 35% і коштує вже 29,94 грн.

Також через падіння купівельної спроможності, середньостатистичний українець у поточному році скоротить споживання молочних продуктів (в перерахунку на сире молоко) на 13,5 кг/рік. В його раціоні залишиться всього 209,3 кілограма молочних продуктів, проти 222,8 в минулому році.