Михайло Соколов: податкові питання не мають займати 99% часу аграрія
Які податкові зміни необхідні АПК, як йде співпраця с державними органами та чому варто робити ставку на середній аграрний бізнес в інтерв’ю заступника голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайла Соколова.
Всеукраїнська Аграрна Рада - відносно молоде професійне об'єднання. Розкажіть, що воно собою являє?
Всеукраїнська Аграрна Рада - напевно, перше в Україні об'єднання середніх сільгоспвиробників. Це дуже важливо - не малих, не великих, а саме середнього сегмента із земельним банком від 5 до 30 000 гектар. Це люди, які самостійно створили достатньо великий бізнес, мають прогресивні судження про ринок і цим досить різко відрізняються від багатьох представників галузі. Власне кажучи, саме запит від таких «self-made» підприємців і послужив імпульсом для створення Всеукраїнської Аграрної Ради.
Хто входить в Асоціацію? Багато компаній, насамперед, відносять себе до галузевих організацій, які відстоюють інтереси окремих галузей.
На сьогоднішній день у ВАР входять 200 підприємств. Наша мета - щоби членами нашої Асоціації стала більшість, якщо не всі сільгоспвиробники середнього масштабу.
Крім того, у ВАР входить дві галузеві асоціації - Асоціація виробників молока та Асоціація «Свинарів України». Їх ключовою рисою є ставлення до виробництва молока і вирощування свиней як до бізнесу, який повинен бути організований максимально ефективно і приносити максимально можливий дохід.
Правильно побудований сільськогосподарський бізнес включає в себе не лише рослинництво, а й розвиток тваринництва - складові одного великого комплексу. Власне кажучи, саме тому між нашими членами немає протиріч - у них спільна мета. У свою чергу, основна мета створення та діяльності ВАР - це представництво і захист інтересів наших членів, і жодних інших міркувань немає.
Як ваша діяльність перегукується з іншими галузевими організаціями?
В принципі, легше буде назвати тих, з ким ми не співпрацюємо. У нас побудований конструктивний діалог з Союзом молочних підприємств України і з «Укрмолпромом». Я вважаю це одним з головних моментів, оскільки розвиток молочного виробництва не можливий без розвитку його переробки. І навпаки: розвиток переробки - без розвитку сировинних баз. Ми також тісно співпрацюємо з Аграрним союзом України, Українською аграрною асоціацією, УКАБ. З Українською аграрною асоціацією, наприклад, у питанні захисту спеціального режиму ПДВ та єдиного податку 4-ої групи спрощеної системи оподаткування (колишній ФСП). Інша справа, що у нас можуть відрізнятися підходи, або ми можемо по-іншому дивитися на шляхи вирішення поставлених перед нами проблем і намагаємося знайти спільні точки зору, переконати колег, зрозуміти їхню аргументацію, щоби, зрештою, дійти до консенсусного вирішення. У багатьох випадках це вдається. Багато наших ідей приймаються іншими учасниками ринку, і навпаки - ми готові і прагнемо до того, щоб підтримувати конструктивні починання наших колег.
Наприклад?
Разом із Аграрним Союзом ми просуваємо проект щодо введення єдиного податкового зобов'язання з гектара землі по ЄСВ та ПДФО. Ця пропозиція покликана усунути різницю в рівні оподаткування тих підприємств, що працюють «в білу», і тими, що перебувають «у тіні». Також співпрацюємо з широким колом експертів і представників галузі в питаннях удосконалення законодавства про кооперацію, в євроінтеграційному напрямку. Тут, знову ж таки, можна назвати і «Укрмолпром», і Спілку молочних підприємств України, і УАА, і УКАБ, та інші.
Якими ще проектами ви займалися протягом останнього року?
Ми дуже багато сил і часу приділили закону «Про ідентифікацію тварин», і, слава Богу, він був прийнятий. В результаті чого ідентифікація тварин, які утримуються у фізичних осіб, була розблокована. Без цього ми б не виконали вимогу, яку перед нами поставив ЄС і не змогли б усунути зауваження, що виникли за результатами інспекційних місій FVO. Отже, питання експорту української продукції тваринного походження так би й залишилося у підвішеному стані.
Багато зусиль ми витрачаємо на роботу з удосконалення та реформування податкового законодавства в сфері сільського господарства. Ми працюємо з Мінфіном, з податковим комітетом ВРУ, з народним депутатами, і нам не соромно сказати, що, наприклад, у зареєстрованому Ніною Южаніною і 114 народними депутатами проекті Закону «Про ліберальну податкову реформу», практично 70% розділу, що стосується ПДВ, було написано саме представниками ВАР. Метою нашої роботи з Податковим Кодексом було рішення таких актуальних для всіх аграріїв проблем, як відшкодування експортного ПДВ, викорінення практики так званих «нікчем» - безпідставного зняття податковими органами податкового кредиту та інших проблем, пов'язаних із адмініструванням ПДВ.
Також саме ми висунули ідею компромісного рішення щодо скасування спецрежиму ПДВ в 2016 році, запропонувавши зберегти його для тваринників до 2018 року, що також знайшло відображення в законопроекті, поданому податковим комітетом.
Крім того, ми є авторами ідеї про те, що при сплаті єдиного податку (це 4-та група спрощеної системи оподаткування) сума податку для підприємств, що мають теплиці, розраховується не виходячи з того, який обсяг у них при реалізації займає продукція з теплиць, а від співвідношення землі під теплицями до площі звичайної відкритої землі: рілля, сади, пасовища і т.п.
В цілому, ми є авторами достатньо великої кількості пропозицій і можемо сподіватися, що вони будуть враховані, а ми отримаємо якісне податкове законодавство, при якому не тільки аграріям, але й іншим галузям буде легше працювати.
А чим, крім податків, ви ще займаєтеся?
Ми брали участь у розробці Стратегії сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Безпосередньо я модерував робочу групу з оподаткування та у сфері законодавства щодо санітарних і фітосанітарних питань, а також брали участь в інших робочих групах, у тому числі працювали над планом розвитку кооперативів та кооперативного законодавства. Сьогодні ми можемо з гордістю говорити про те, що всі наші пропозиції були враховані як у самій Стратегії, так і в плані дій щодо її реалізації. При тому, що вони пройшли публічні обговорення, на яких були представлені і пропозиції наших опонентів. Більше того, вони пройшли ревізію з боку керівництва Міністерства аграрної політики, в тому числі і міністра, і його заступників.
Ми вважаємо створення Стратегії великим досягненням, оскільки, фактично вперше, в історії України була створена дорожня карта реформ, на яку можна опиратися при її практичній реалізації.
Так, ми витратили досить багато часу на дискусії, але тепер у нас є можливість вже не повертатися до них, а просто писати відповідні законопроекти, вносити їх до парламенту і, спираючись на консолідовану підтримку Міністерства аграрної політики, міжнародних донорів, групи підтримки України, Європейської Комісії і громадських організацій, втілювати ці зміни в життя.
Опишіть, яку Україну для аграріїв хоче ВАР?
Ми хочемо для аграріїв таку Україну, в якій вони будуть витрачати 99% свого часу на те, щоб підвищувати продуктивність і ефективність виробництва, впроваджувати нові технології, нові сорти, тобто працювати на своєму виробництві і думати лише про нього, а не про якісь податкові проблеми, адміністративні перепони, обмеження тощо.
Ми хочемо побудувати таку країну, в якій аграрій буде займатися тим, чим він повинен займатися, а не паперовою роботою, в якій успіх фермера буде залежати від того, наскільки добре він вміє організувати своє виробництво, а не від того, наскільки близько він виявився до того чи іншого чиновника і отримав пільгові умови або держпідтримку.
Ми хочемо бачити український аграрний сектор конкурентоспроможним і на міжнародному ринку. Ми вважаємо, що саме підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва має займати чільне місце. Лише в цьому випадку ми будемо спроможні конкурувати з багатими країнами, що можуть дозволити собі надавати значну державну підтримку своїм аграріям. Ми повинні навчитися конкурувати і перемагати, а для цього повинні бути набагато ефективнішими і продуктивнішими. У нас немає іншого виходу.
Окремим і дуже важливим напрямком для нас є створення кооперативів, що об'єднали би сільгоспвиробників. Мета проста - ми хочемо самі вийти на міжнародні ринки, хочемо отримати вигідні умови на поставки техніки, засобів захисту рослин, насіння, добрив, ПММ. Для того, щоб отримувати всю цю продукцію за вигідною ціною на вигідних для нас умовах, з гарантією, що отримаємо саме те, що замовляли, а не фальсифікат. Таким чином, ми хочемо знизити витрати виробників-учасників кооперативу, підвищити ефективність їхньої роботи і підвищити доходи від реалізації продукції. Все це призведе до підвищення прибутковості та конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників не за рахунок державної підтримки, а за рахунок раціональної організації системи закупівлі засобів виробництва і продажу готової продукції.
Ми сподіваємося, що нам дійсно вдасться одними з перших впровадити те, що вже працює в усіх розвинених країнах світу: Франції, Німеччині, Канаді, США. Адже у всіх цих країнах сільськогосподарські кооперативи є важливою частиною аграрного сектора, і багато в чому завдяки саме їхній діяльності іноземні фермери отримують більш високі ціни і більш вигідні умови поставок всіх комплектуючих.
Ви згадали про роботу з податковим комітетом. Як ви взагалі співпрацюєте з держорганами?
Гарне питання. В цілому, наша співпраця будується на наданні нами якісної експертизи: розуміння аграрної галузі та її проблем і потреб наших членів; здатності виробляти і пропонувати раціональні і якісно опрацьовані пропозиції щодо їх вирішення; у тому, що ми можемо надати органам державної влади інформацію про те, що ж насправді відбувається на місцях, з чим в реальності стикаються наші члени, які проблеми необхідно вирішити для того, щоб аграрний сектор дійсно розвивався.
У свою чергу, ми, власне кажучи, розраховуємо і багато в чому отримуємо їхню підтримку у вирішенні актуальних для нас питань. Таким чином, побудовані взаємодії не тільки з Міністерством аграрної політики та Міністерством економіки, а й з аграрним і з податковим комітетами Верховної Ради, окремими депутатами. Вважаю, що ми вибудовуємо свого роду цивілізовану модель лобізму - захисту інтересів членів громадських організацій, таких як Всеукраїнська Аграрна Рада, і ми сподіваємося, що в Україні надалі буде переважати саме такий підхід, а не спроби вирішувати якісь питання на користь одних і на шкоду інших, вдаючись до політичної корупції.
