Міністерство фінансів України оприлюднило доопрацьований проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (30.11.2015).                                                              

                                                                                     ЕКСПРЕС-ВИСНОВКИ

щодо оприлюдненого Міністерством фінансів України проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»

 

Вже традиційно для нинішнього Уряду проект Державного бюджету України на 2016 рік, як і більшість доленосних для країни рішень, підготовлений Кабінетом Міністрів України без участі соціальних партнерів.

Профспілкові пропозиції до проекту Державного бюджету України на 2016 рік, направлені Міністерству фінансів України та Міністерству соціальної політики України ще 20 липня ц.р. (листи №№01-13/877СПО та 01-13/878СПО відповідно), всупереч багаторазовим наполяганням профспілкової Сторони не опрацьовувались постійно діючою тристоронньою  робочою групою з питань проведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу. Жодного засідання робочої групи з цього питання не відбулося.

За закритими дверима 14 вересня 2015 року Урядом схвалено та зареєстровано в Парламенті проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. №3000). Того ж дня законопроект був відкликаний без оприлюднення тексту та відповідних матеріалів до проекту.

Відкликання проекту Уряд пояснив незавершеністю реформ в сфері оподаткування, соціального страхування, невизначеністю військових видатків наступного року. Проте і ці реформи Уряд готував самостійно, без соціальних партнерів.

Міністерство фінансів України лише 18 вересня 2015 року відгукнулося на наполягання профспілкової Сторони та провело зустріч зі сторонами соціального діалогу по обговоренню проекту Держбюджету-2016 рік, під час якої було досягнуто домовленості про проведення тематичних зустрічей з представниками профспілкової Сторони за участі представників центральних органів виконавчої влади, наукових установ, Фонду соціального страхування України. Через затягування зі сторони Міністерства фінансів України такі зустрічі заплановано на 8 грудня 2015 року на профспілковій площадці.

Пізно ввечері 30.11.2015 на сайті Міністерства фінансів України оприлюднено проект Держбюджету – 2016 (http://www.minfin.gov.ua:8080/uploads/redactor/files/565c9e6b799bc.pdf).

Обговорення зазначеного проекту на засіданні Уряду очікується 2 грудня 2015 року, разом із змінами до Податкового кодексу України оприлюднення яких анонсували, однак доступ до тексту цих змін на разі обмежено.

В порушення п. 6 чинної Генугоди та Порядку участі представників сторін соціального діалогу у формуванні бюджетної політики (затвердженого Президією Національної тристоронньої соціально-економічної ради) проект Державного бюджету України на 2016 рік на розгляд до профспілкової Сторони не надходив і на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради не розглядався, чим порушено й п. 6.1.6. Рішення Національної Ради від 16.10.2015 №3.

 

За офіційною інформацією Міністерства фінансів України, до доопрацьованого проекту Держбюджету-2016 закладені наступні прогнозні макропоказники:

-         зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2%;

-         прогнозний номінальний ВВП – 2,262 трлн грн;

-         інфляція прогнозується на рівні 12%.

 

Довідково:

Витяги з Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2015 рік

(ПКМУ від 05.08.2015 №558)

Окремі показники	Сценарій 1 (відповідає оцінкам МВФ)	Сценарій 2 (з урахуванням мінімізації ризиків)
ВВП, %	102	99,7
Індекс споживчих цін, % (грудень до грудня попереднього року)	112	114,7
індекс цін виробників, %  (грудень до грудня попереднього року)	110,4	112,2
Фонд оплати праці, млрд. грн.	589,1	579,2
Середньомісячна заробітна плата:      номінальна, грн. (Цей показник, за даними Держкомстату, за січень-жовтень 2015 року склав 4062 грн.)	4857	4821
номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, відсотків до попереднього року	102,3	99,5

 

На 2016 рік доопрацьованим проектом Держбюджету-2016 передбачено:

Показник	Порівняно з вересневим проектом Держбюджету-2016	Порівняно Держбюджетом-2015
Доходи Держбюджету – 598,21 млрд грн	Збільшено на 8,75%, у т.ч. доходи загального фонду Держбюджету збільшено на 7,58%	Збільшено на 15,7%
Видатки Держбюджету – 673,96 млрд грн	Збільшено на 8,49%, у т.ч. видатки загального фонду Держбюджету збільшено на 7,48%	Збільшено на 15,8%
Повернення кредитів до Держбюджету – 5,735 млрд грн	Збільшено на 0,87%	Збільшено на 18,79%
Надання кредитів з Держбюджету – 16,77 млрд грн	Без змін	Збільшено на 4,8%
Граничний обсяг дефіциту Держбюджету – 83,69 млрд грн, або 3,7% прогнозного ВВП	Збільшено на 5,7%	Збільшено на 18,79%   (У 2015 році очікується у сумі 75,95 млрд грн)
Граничний обсяг державного боргу – 1 501 млрд грн, або 66,35% прогнозного ВВП   Граничний обсяг гарантованого державою боргу – 444,77 млрд грн	Зменшено на 4,9%	Збільшено на 7,7%
Державні гарантії можуть надаватися в обсязі до 28,2 млрд грн	Збільшено на 6%	Збільшено на 12,8%

Щодо соціальних стандартів та гарантій

Впродовж восьми місяців (1 вересня 2015 року по 1 травня 2016 року) розміри мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії залишаться незмінними. Їх збільшення доопрацьованим проектом Держбюджету в 2016 році передбачено лише з 1 травня (на 5,2%) та з 1 грудня (ще на 6,9%).

Таким чином, загальне підвищення відповідатиме прогнозному рівню інфляції на 2016 рік – 112,2%. Проте воно не передбачає покриття інфляційних втрат 2014-2015 років (інфляція 2014 року – 124,9%, січень-жовтень 2015 р. – 139,5%, а на кінець 2015 року очікується 145,8% (грудень до грудня попереднього року)).

 

Щодо прожиткового мінімуму

 

 

Розмір прожиткового мінімуму, передбачений статтею 7 законопроекту, є значно заниженим проти його фактичного розміру, чим, зокрема, не враховано позицію профспілок щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму на рівні фактичного прожиткового мінімуму; для працездатних осіб – з урахуванням податків, обов’язкових зборів та внесків.

 

Довідково: Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», за підрахунками Міністерство соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2015 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 2388 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2544 грн), для дітей віком до 6 років – 2308 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 2815 грн, для працездатних осіб – 2488 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2757 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 1972 гривень.

Таким чином, офіційна величина прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлена на жовтень 2015 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», занижена порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на 1058 грн. або на 79,5%, а для працездатної особи – на 1110 грн. або на 80,6%.

Згідно з розрахунками за узгодженою Стороною роботодавців та профспілковою Стороною формулою, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах жовтня 2015 року, скоригований на суму обов’язкових платежів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, мав би становити 2989 грн.

Отже, офіційна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена на жовтень 2015 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», занижена порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скорегованим на ПДФО, на 1610 грн. або на 116,9%.

 

Крім того, Уряд знову пропонує використання для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» антисоціального показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення у розмірі: для працездатних осіб – 21%, для дітей – 85%, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100% відповідного прожиткового мінімуму.

Профспілки переконані, що існуюча в Україні практика застосування в законодавстві показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» фактично нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству і протиправно обмежує рівень соціальної допомоги. Управління «в ручному режимі» соціальними виплатами на основі цього показника є неприпустимим, оскільки  порушує конституційні права громадян.

Крім цього, відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» термін «рівень забезпечення» прожиткового мінімуму не є державним соціальним стандартом, а тому не може застосовуватися для визначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Державна соціальна допомога повинна надаватися відповідно до затвердженого прожиткового мінімуму.

Згідно з статтею 46 Конституції України соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У зв’язку з цим ФПУ наполягає на забезпеченні використання виключно базового державного соціального стандарту – прожитковий мінімум при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги, відмінивши показник «рівень забезпечення прожиткового мінімуму».

 

 

 

 

 

Щодо мінімальної заробітної плати та базового тарифного розряду ЄТС

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі залишиться на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня – 1378 грн., з 1 травня – 1450 грн., з 1 грудня – 1550 грн., а у погодинному розмірі становитиме: з 1 січня – 8,29 гривні, з 1 травня – 8,69 гривні, з 1 грудня – 9,29 гривні.

Отже, позиція профспілок щодо встановлення у 2016 році мінімальної заробітної плати на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням податків, обов’язкових платежів та внесків не врахована.

 

Визначення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, за попередньою інформацією Урядової сторони, очікується з урахуванням збереження грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою у розмірі 366 гривень. Однак, через відсутність Пояснювальної записки невідомі розміри та терміни  підвищення базового тарифного розряду ЄТС.

 У 2014-2015 роках відставання між цими показниками залишилося на рівні 2013 року у сумі 366 грн. Профспілки постійно вимагають скорочення різниці між цими показниками.

Щодо запланованої реорганізації та оптимізації чисельності працівників

В тексті аналізованого проекту закону крім «Заходів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» передбачається реорганізація національних і галузевих академії наук (Національної академії аграрних наук України, Національної академії медичних наук України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України, Національної академії мистецтв України) шляхом їх приєднання до Національної академії наук України. При цьому, Кабміну планується доручити:

- до 1 січня 2016 року передати всі організації, установи в системі академій на фінансування Міністерству освіти і науки України;

- до 1 серпня 2016 року вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності.

Вивчивши законопроект, Профспілка працівників НАН України, надала свої висновки щодо вищезазначеного питання, а саме:

1. Реорганізація національних галузевих академій наук шляхом їх механічного приєднання до Національної академії наук, як це передбачено статтею 30 законопроекту, буде мати негативні наслідки для провідних організацій вітчизняної науково-технічної сфери.

2. У будь-якому випадку НАН України має залишатись головним розпорядником коштів держбюджету (як це є зараз і було з 1991 р.), що відповідає Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та його новій редакції, ухваленій Верховною Радою України 26 листопада 2015 р. Замість цього законопроект передбачає за НАН України статус «відповідального виконавця».

3. Видатки на науку по загальному фонду Державного бюджету на 2015 р. не повинні бути меншими ніж у поточному році. Інакше вся реорганізація зводиться до банального секвестру.

Профспілка працівників охорони здоров’я України категорично не погоджується з статтею 30 проекту закону щодо реорганізації національних галузевих академій наук шляхом їх приєднання до Національної академії наук, у тому числі й Національну академію медичних наук України (НАМНУ), головним розпорядником якої передбачається МОН України.

НАМНУ здійснює організацію, координацію і загальне наукове керівництво фундаментальними та прикладними науковими  дослідженнями з розв'язання найважливіших проблем медичної науки на базі науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів і наукових медичних установ, визначає єдину комплексну систему прогнозування, планування, координації, звітності та контролю за виконанням фундаментальних і прикладних наукових досліджень та їх пріоритети досліджень, розробляє рекомендації щодо ефективного використання досягнень медичної науки в охороні здоров'я тощо. Чергова реорганізація призведе до руйнування наукового базового потенціалу вітчизняної медицини та єдиного медичного простору.

Щодо соціального страхування

Бюджетна політика кожного року має спрямовуватися на покращення добробуту та якості життя населення, зростання соціальних стандартів до рівня, що гарантує прийнятні умови життєдіяльності громадян шляхом підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та об’єктивного встановлення величини прожиткового мінімуму, забезпечення надання пільг і допомог у повному обсязі.

На жаль, маємо констатувати, що на цей раз проект Держбюджету, розрахований на основі запропонованих Мінфіном змін до Податкового кодексу України, кардинально відрізняється від усіх попередніх своїм антисоціальним спрямуванням, з чим категорично не можуть погодитись профспілки.

Якщо в попередні роки щодо сфери соціального страхування профспілки наполягали на необхідності щорічного передбачення коштів Держбюджету на забезпечення зобов’язань Державного бюджету України перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування по визначених законодавством видатках – то тепер виникла необхідність захищати ті соціальні здобутки, які до цього справно забезпечувались виключно за рахунок страхових коштів при будь-якій, навіть самій злочинній владі.

І це в той час, коли Уряд декларує європейський шлях розвитку держави з досягненням європейських соціальних гарантій та стандартів життя.

 

1. Статтею 27 законопроекту пропонується залишки на кінець року фондів соціального страхування (Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1.400.000 тис. грн. та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 350.000 тис. грн.), які об’єднані у Фонд соціального страхування України, вилучити із зарахуванням їх на рахунки Пенсійного фонду України.

Пропозиції не підтримуються.

Ці залишки свідомо економились фондами, що об’єднуються, на період реорганізації – для забезпечення їх фінансової спроможності виконувати зобов’язання перед застрахованими особами у повному обсязі. Крім того, у 2015 році не проводилася індексація страхових виплат для потерпілих на виробництві, а в 2014–2015 роках – не перераховувалися страхові виплати у зв’язку із зростанням середньої зарплати в країні. Тому фактично ці кошти забираються у потерпілих на виробництві.

2. Пунктом 6 Прикінцевих положень вводиться особливий порядок проведення індексацій грошових доходів населення, у тому числі і соціальних виплат за рахунок соціального страхування, в межах фінансових ресурсів, зокрема, Фонду соціального страхування України.

Пропозиції не підтримуються.

Потрібно забезпечити індексацію пенсій і страхових виплат відповідно до загальних норм індексації грошових доходів населення.

Щодо пенсійного забезпечення

Розмір мінімальної пенсії, що відповідає рівню прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 січня не зміниться і становитиме 1074 грн, а з 1 травня зросте до 1130 грн, і з 1 грудня становитиме 1208 грн.

При цьому, розмір фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Мінсоцполітики, в цінах жовтня 2015 р. становить вже 1972 грн.

На жаль, через відсутність додатків до проекту Державного бюджету, неможливо визначити обсяг видатків, що буде спрямований Пенсійному фонду України у наступному році, у т.ч. на покриття дефіциту його коштів.

Пунктом 7 Прикінцевих положень законопроекту пропонується зупинити до завершення антитерористичної операції дію статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Запропоноване не підтримується, оскільки нормами зазначеної статті передбачено, зокрема, погашення до 31 грудня 2015 року заборгованості із виплати пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції.

Щодо сфери освіти

Не передбачено збільшення обсягів видатків на підвищення розмірів стипендій до прожиткового мінімуму, як це передбачено статтею 62 Закону України «Про вищу освіту».

Що стосується видатків на підготовку фахівців та робітничих кадрів, то ФПУ поділяє позицію Профспілки працівників освіти і науки України, що не можна підтримати наміри влади про передачу до 1 січня 2016 року видатків на підготовку фахівців та робітничих кадрів у професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації державної власності, включаючи структурні підрозділи, на фінансування з місцевих бюджетів та їх передачі з державної власності у комунальну власність, що передбачено статтею 29 законопроекту. Такими, що загрожують знищенню вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації є пропозиції, що видатки на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації державної власності, розташованих у містах обласного значення, мають плануватися з 2016 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а інших - у відповідних обласних бюджетах та бюджеті м. Києва.

Крім того, ФПУ підтримує пропозиції Профспілки працівників освіти і науки України щодо проекту Державного бюджету на 2016 рік викладені у заяві делегатів VIII з’їзду Профспілки працівників освіти і науки України з закликом забезпечити при затвердженні Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки на освіту в обсягах, гарантованих статтею 61 Закону України «Про освіту» та необхідних для реалізації трудових прав науково-педагогічних, педагогічних працівників та спеціалістів освіти відповідно до статті 57 закону, а також дотримання вимог статті 6 Закону України «Про оплату праці» та статті 96 Кодексу законів про працю України щодо рівня посадового окладу працівника першого тарифного розряду з переглядом прожиткового мінімуму до розміру, необхідного для забезпечення достатнього рівня життя працівників та їхніх сімей.

Щодо Прикінцевих положень законопроекту

Профспілками категорично не підтримується наступні пункти Прикінцевих положень законопроекту:

- пункт 6 щодо затвердження особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Фонду соціального страхування України на 2016 рік;

-  пункт 7 щодо зупинення дії статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовими особами.

Враховуючи зазначене, профспілки не можуть погодитись з законодавчими ініціативами, які порушують конституційні норми. Так, профспілками категорично не підтримується пункт 9, яким передбачено норми і положення окремих Законів України на 2016 рік передати в ручне управління Кабінету Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів, а саме:

встановлення порядку та розмірів застосування пільг та соціальних гарантій для працівників освіти, медицини, культури, науки, державної служби; для дітей шахтарів при здобутті освіти та працевлаштуванні (стаття 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»); відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу (стаття 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статті 250  Кодексу законів про працю України); окремі норми Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти»; «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про охорону дитинства»; щодо безоплатного отримання загальної середньої освіти, харчування; створення, ліквідації та реорганізації шкіл, поза шкільних, дошкільних навчальних закладів, бібліотек за рішенням громади; забезпечення стипендією учнів ПТУ, в т.ч. дітей сиріт; пільгового проїзду учнів; фінансування навчальних  закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а також  наукової  та науково-технічної діяльності; соціального захисту учнів з особливими потребами; організації закладів  культури; організації та фінансування театрів, музеїв, організацію фізичної культури у навчальних закладах; оздоровлення дітей; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; ст. 1, 9, 40 Житлового кодексу України.

 

Довідково: Зокрема потрапили під обмеження  ключові гарантії працівників охорони здоров’я,  визначені частиною другою статті 12, п. «ж» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я – це забезпечення бюджетними асигнуваннями у розмірі не менше 10% національного доходу державної політики охорони здоров’я та встановлення у державних закладах охорони здоров'я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабміном.

ФПУ солідарна з Профспілкою працівників освіти і науки України, наголошує на неприпустимими є пропозиції щодо установлення Урядом умов та порядку, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, реалізації норм Законів України  «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту»,«Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту».

Також обмежено цілий Закон України від 17.11.2011 №4050-VI «Про державну службу» (примітка: в першому читанні прийнято нову редакцію закону – законопроект реєстр. №2490 від 30.03.2015).

Окрім того, застосування статті 119 КЗпП України у визначеному проектом Держбюджету порядку призведе до порушення гарантій, встановлених для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.  

Щодо сфери культури

За оцінкою Профспілки працівників культури України,  запровадження статті 9 Прикінцевих положень проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» призведе до:

- значного зменшення доходів працівників культури, адже недостатність бюджетних коштів позбавить їх можливості отримувати передбачені діючим законодавством (!) надбавки та доплати, премії, винагороди за творчу діяльність, а також допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань,

-          підвищення педагогічного навантаження в позашкільних навчальних закладах;

-          збільшення граничних норм наповнюваності груп, які відповідно до Положення про позашкільні навчальні заклади повинні відповідати психофізіологічному розвитку вихованців;

-          обмеження відрахувань на культурно-масову, фізкультурну, оздоровчу роботу та ін.

Абсолютно неприпустимим є також наміри Уряду, аргументуючи обмеженістю фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів, ігнорувати передбачені ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури та норму щодо обов’язкового погодження з Міністерством культури України рішень місцевої влади стосовно виключення закладів культури з базової мережі. Тож, включення частини третьої статті 22 ЗУ «Про культуру» до п. 9 Прикінцевих положень проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» містить загрозу прийняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на свій розсуд рішень щодо оптимізації та ліквідації закладів культури, а отже може призвести до знищення культурно-мистецьких закладів, особливо у сільській місцевості.

Включення до п. 9 Прикінцевих положень проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» частини першої статті 14 ЗУ «Про театри і театральну справу» позбавить в подальшому театральні заклади будь-якої підтримки з боку держави, що в умовах стрімкого підвищення тарифів на комунальні послуги та енергоносії може поставити театральне мистецтво на межу виживання.

Передача з 1 січня 2016 року вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації системи культурно-мистецької освіти з державної власності у комунальну відповідно до ст. 29 проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» негативно вплине на рівень підго­товки культурно-мистецьких кадрів.

Вищезазначені законодавчі ініціативи порушують статтю 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відсутність на сайті Міністерства фінансів України додатків до проекту ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», які відповідно до закону, є його невід’ємною частиною, не дає можливості на сьогодні спрогнозувати подальшу долю системи культурно-мистецької освіти, яку попередньо планувалось передати у підпорядкування Міністерству освіти і науки України та проти чого неодноразово застерігала Профспілка працівників культури України за солідарної підтримки свого соціального партнера – Міністерства культури України.

Щодо сфери охорони здоров’я

Оцінка законопроекту Профспілкою працівників охорони здоров’я України наступна.

Проект Закону оприлюднений без додатків, які мають містити інформацію щодо обсягів видатків Державного бюджету на фінансування охорони здоров’я.

За  контрольними цифрами, доведеними Мінфіном України до МОЗ України, передбачається зменшити обсяг фінансування охорони здоров’я. Медична субвенція планується у обсязі 43690,5 млн грн, що на 2486,5 млн грн менше у порівняні з 2015 роком (46177,0 млн грн), яка забезпечувала потребу галузі лише на 63%.

За розрахунками МОЗ України потреба коштів тільки на оплату праці з нарахуваннями становить 48816, 3 млн грн.

Щороку галузь фінансується близько 60% від потребі, що в умовах реформування системи охорони здоров’я ставить під загрозу досягнення позитивних результатів, через дефіцит коштів скорочується мережа лікувально-профілактичних закладів та чисельність працівників охорони здоров’я, чим порушуються конституційні права на працю та гідну її оплату, широко застосовуються примусові переведення працівників на скорочений робочий день, надання тривалих відпусток без збереження заробітної плати тощо.

Пунктом 9 Прикінцевих положень проекту Закону в порушення норм статті 22 Конституції України в черговий раз пропонується заблокувати дію статті 12 та пункту «ж» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

 

Пункт 10 Прикінцевих положень проекту Закону містить доручення Кабінету Міністрів України щодо розробки, у двотижневий строк, переліку об’єктів права державної власності, які будуть приватизовані у 2016 році. Однак, поспішні кроки з роздержавлення таких підприємств, більшість з яких є містоутворюючими або монополістами, призведуть до загрози виникнення катастрофічних соціально-економічних наслідків. Тому,  з метою належного ґрунтовного вивчення як економічної, так і суспільної доцільності проведення приватизації та застосування упереджувальних заходів мінімізації соціальних втрат, до підготовки такого переліку необхідно залучити соціальних партнерів.

 

 

 

Довідково:

1) передбачається дозволити Кабінету Міністрів України «доформувати у 2016 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд на суму до 500.000 тис. доларів США, що можуть бути залучені під державні гарантії понад обсяги, встановлені абзацом першим цієї статті, за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів щодо забезпечення:

-  відшкодування витрат міжнародних фінансових організацій, які можуть виникнути за гарантіями, що надаються для забезпечення залучення кредитів та/або випуску акредитивів для проведення розрахунків публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за імпортований природний газ, послуги з приєднання та доступу до європейської газотранспортної мережі, транспортування газу, та/або виконання боргових зобов’язань ПАТ «НАК «Нафтогаз України»  за такими кредитами та/або акредитивами;

-  виконання зобов’язань публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з оплати імпортованого від європейських постачальників природного газу»;

2) передбачається, що у 2016 році державні гарантії можуть надаватися, зокрема, за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів, а також за зовнішніми запозиченнями (кредитами) Державної іпотечної установи для будівництва доступного житла.

 

Підготовлено Департаментом захисту соціально-економічних прав

апарату ФПУ з використанням матеріалів структурних підрозділів апарату ФПУ та членських організацій ФПУ