Які перспективи українські молочники мають в ЄС, з ким конкуруватимуть на китайському ринку та чому у першу чергу їм варто перейматися не через сировину, Agravery.com розповів економіст Інвестиційного департаменту FAO, заступник голови Робочої групи з визначення механізмів регуляторної політики на ринку молока України Андрій Ярмак. 

Протягом останнього року виробники молока були у фокусі: заборона екпорту до Росії, відкриття ринку Китаю та ЄС - всі ці теми постійно обговорювались. А паралельно саме виробники молока разом з виробникам свинини голосніше за решту виступали проти скасування спецрежиму адміністрування ПДВ. Agravery.com вирішив обговорити всі ці питання з економіст ом Інвестиційного департаменту FAO, заступником голови Робочої групи з визначення механізмів регуляторної політики на ринку молока України Андрієм Ярмаком. 

- Молочний бізнес України зараз переживає дуже важливий період у своєму розвитку. Я кажу «розвитку», бо вважаю, що до цього він, скоріше, плив за течією, ніж розвивався. Зараз почали відбуватися якісні внутрішні зміни. Тому дуже б хотілося, щоб ми не втратили цю можливість раз і назавжди зробити з нього конкурентоспроможний системний бізнес. На сьогоднішній день в Україні відбувається відмирання неефективних ферм з виробництва молока. Для цього є чотири основні причини: 1) дуже низькі світові ціни на молокопродукти, 2) закриття для українських постачальників доступу до ринків Росії, який був основним ринком збуту для нас багато років; 3) непристосованість молочного бізнесу країни виробляти та експортувати молочні продукти що користувалися б попитом поза межами СНД, і 4) зниження купівельної спроможності населення і розмірів ринку у зв'язку з фактичною втратою контролю над частиною території країни зі значною кількістю населення.

Відповідно, в цих умовах, отримувати прибуток і розвиватися можуть лише господарства, що мають ефективну організацію всіх виробничих процесів, які б забезпечували б їм надій від 7-8 тис. літрів на корову і більше.

Протягом року Україна відкрила для себе кілька нових ринків - дозволи на експорт в Китай, Казахстан країни ЄС отримували багато компаній. Наскільки, як ви вважаєте, Україна компенсувала собі втрату російського ринку?

- Звичайно замістити російський ринок швидко дуже складно за двома параметрами: 1) за рівнем прибутковості поставок і 2) за обсягами експорту продукції. Нажаль, наша молочна переробка налаштована на цей ринок – вона готова купувати саме низькоякісне молоко, зробити з нього щось схоже на сир, і продавати його російським споживачам дорого. Ось це і була основна бізнес-ідея нашої молочної переробки. Після закриття ринку Росії наші переробники зрозуміли, що ця бізнес-модель більше ніде не працює, тому потрібно дуже багато чого змінити, щоб цей бізнес став конкурентоспроможним в міжнародному масштабі поза межами СНД. Насамперед, потрібно змінювати ментальність власників підприємств і керівництва. А це найскладніше.

Що ви маєте на увазі, які основні проблеми ви б виділили?

- Я не хочу займатися тільки критикою, серед переробників України є міжнародні компанії, що працюють досить ефективно і українські компанії, менеджмент яких забезпечує повноцінне завантаження потужностей і прибуткову діяльність за рахунок прогресивної стратегії роботи на ринку. Підприємства, що зараз мають серйозні проблеми, а таких зараз більшість за кількістю, то вони, на мій погляд, перш за все, пов'язані з роботою на старому багажі продуктів, знань, персоналу, без адаптації до сучасних реалій бізнесу.

Також одна з головних помилок переробників - відсутність активної співпраці його учасників. Я маю на увазі співпрацю молочних компаній, що виробляють якісну продукцію, щодо просування іміджу якісної української молочної продукції, а також відсутність їх співпраці в системному просуванню експорту. Приміром, є великий контракт на поставку сухого молока, який занадто великий для окремої компанії. Чому б підприємствам не створити консорціум під цей контракт, розділивши таким чином ризики і прибутки?! Чому асоціації переробників нічого не роблять для просування експорту української продукції? Де організовані торговельні місії в інші країни? Де дослідження інших ринків, проведені за спільні кошти? Де візити потенційних імпортерів молочної продукції в Україну? Де круглі столи та програми інформування імпортерів про нашу продукцію?! Ось ця пасивність - це велика загроза і серйозна помилка, на мій погляд. І це негативно впливає вже на галузь ефективного виробництва якісного сирого молока.

Ви неодноразово говорили про те, що підприємці не висловлюють особливого бажання брати участь у міжнародних виставках і представляти себе для партнерів з інших країн. Чому?

- Вже є певний прогрес у даному питанні, і є приклади активної і професійної роботи на зовнішніх ринках. Також зазначу, що міжнародні компанії, що працюють на українському ринку, в принципі не зацікавлені експортувати продукцію, тому що їх бренди або підприємства є і в інших країнах. Тому ми говоримо, насамперед, про українські підприємства, які працювали раніше, переважно, на експорт в РФ.

Власники та менеджмент таких підприємств націлені на продаж того, що вони виробляють, а не на виробництво того, що потрібно ринку. Також середня управлінська ланка, а саме люди, що займаються експортом в молочних підприємствах, часто не дуже добре розуміють собі процес і специфіку роботи на висококонкурентних міжнародних ринках. Тому процес змін для них є дуже болючим, і, в 99% випадків зміни відбудуться тільки після повної зміни керівних кадрів на підприємствах, а в багатьох випадках і після зміни власників. Зараз вже багато молочних заводів зупинені і виставлені на продаж попередніми власниками, так що ринок підказує сам, хто з його учасників найбільш пристосований до змін.

 

НАЙЦІКАВІШЕ

В інтерв’ю Agravery.com Андрій Ярмак розповів, що: 

1) поліпшивши імідж продукції можна отримати близько 2 млн. тонн збуту на внутрішньому ринку

2) асоціації переробників нічого не роблять для просування експорту української продукції

3) у нас близько 700-800 тис. тонн «зайвого» молока

4) потенційний ринок збуту через етнічні магазини та мережі ЄС перевищує 10 млн. осіб

5) на китайському ринку головним конкурентом є Нова Зеландія.

 

 

Основна проблема української молочної продукції - сировина. Якщо оцінити в динаміці, чи є підстави вважати, що ситуація поліпшується?

- Ми з вами явно по-різному бачимо головну проблему. Я вважаю, що головною проблемою української молочної продукції є низька ефективність галузі переробки. Якщо у нас і є проблема з сировиною останнім часом, то це проблема надлишку сировини. Тому що багато заводів взагалі не готові платити за молоко. У багатьох регіонах накопичені борги перед аграріями за здане на переробку молоко.

Якщо порівнювати обсяг внутрішнього ринку з обсягами виробництва, то у нас близько 700-800 тис. тонн «зайвого» молока, і це якщо лише враховувати той обсяг, що реально абияк експортується. А зараз у нас з'явилися деякі оцінки, що підказують, що, можливо, реальний обсяг надлишку молока може перевищувати і 1 млн. тонн. Це ось і є реальна ситуація: експорт неефективний через пасивність переробників та їх низьку ефективність, а ці обсяги тиснуть на внутрішній ринок. Саме тому у нас скорочується виробництво молока.

До речі, я вважаю, що переробники могли б відсотків на 30 збільшити продажі на внутрішньому ринку навіть при існуючому низькому рівні доходів, якби вкладали кошти в поліпшення іміджу українських продуктів. Поки що вони лише звинувачують журналістів у тому, що вони, нібито, обмовляють наші молочні продукти. А незалежні тести, звичайні походи в магазин, і небажання переробників приймати регламенти, що чітко розділяють молокопродукти та продукти з вмістом молока, на мій погляд, зайвий раз підтверджують правоту журналістів.

Мені здається, що така ситуація – це чудова нагода для ринкової диференціації виробників з якісною продукцією. І якби вони зібралися і створили свій умовно назвемо це «знак якості», рекламували його, роз'яснювали і показували, що це якісний молочний продукт, якому можна довіряти, підтверджували це незалежними тестами, водили екскурсії на підприємства і т.п., то вони змогли б продати значно більше продукції на внутрішньому ринку. За нашими оцінками, приблизний обсяг ринку, який можна було б отримати, поліпшивши імідж продукції, становить близько 2 млн. тонн, навіть при такому як зараз рівні доходів!!!

 

Відкрили ринки?

 

Але тим не менше, окремі виробники кажуть, що зможуть експортувати молочні продукти в ЄС тільки після того, як налагодять імпорт молочної сировини з ЄС достатньої якості.

- Напевно, в даному випадку мова йшла про те, що один з українських переробників отримав сертифікацію для експорту молочної продукції до ЄС за умови переробки виключно молочної сировини з ЄС. Якщо я не помиляюся, то таке виробництво з імпортної сировини поки ще не запущено, бо вітчизняну сировину закуповувати все-таки вигідніше, але при такому сертифікаті - це неможливо експортувати. Я не бачу, яким чином, і за яких умов, подібна модель може стати для нас масової, хоча в категорії продуктів з високою доданою вартістю вона може мати місце.

До речі, задовго до отримання нашими підприємствами єврономерів, виробники шоколаду, наприклад, змушені були імпортувати сухе молоко з ЄС або з інших країн у виробників, що мають єврономер для поставок до ЄС, якщо вони хотіли продати шоколад або кондитерські вироби в ЄС, тому, що обмеження поширюються в тому числі і на сировину, з якої зроблено готовий продукт.

Говорячи про ринок ЄС, висловлюються полярні думки - від «Україна постачатиме молочку в ЄС протягом найближчих років» до «ще 10-20 років великих поставок на цей ринок не буде». Як ви оцінюєте перспективи?

- Я його вважаю дуже цікавим, причому тільки тому, що вже близько місяця активно спілкуюся з потенційними покупцями наших продуктів в ЄС, і бачу там серйозні перспективи. Перш за все, у нас є унікальні продукти, які не виробляються в ЄС. А ЄС - це багатий ринок, який постійно шукає новинки. Ми можемо їх запропонувати. Для них це буде невеликий нішевий ринок, а для наших виробників - істотна можливість. Ті ж кефір, ряжанка, сирки самі різні - це все може бути цікавим.

Також я бачу перспективи реалізації наших продуктів в етнічних магазинах Євросоюзу. Тільки в південних країнах ЄС живе, за різними оцінками, близько 3 млн. українців, і це без урахування інших громадян СНД, яким теж цікаві наші традиційні продукти. В одній тільки Німеччині до 5 млн. російськомовних жителів активно купують продукти в етнічних магазинах. Я часто буваю в таких магазинах і бачу, що більше половини покупців у «російських магазинах Німеччини» вже зараз - це німці, що не мають ніякого відношення до України, Росії або СНД. Вони знайшли там якісь унікальні продукти, які їм подобаються, і приходять за ними! Таким чином, потенційний ринок збуту через етнічні магазини та мережі перевищує 10 млн. осіб, рівень доходів яких буде дорівнює рівню доходів приблизно 80млн. українців! Крім того, це дуже стабільний ринок, де не буває дуже різких перепадів попиту.

Тому, на мій погляд, це дуже цікавий ринок збуту для нас. Звичайно, ми його не відразу відкриємо і освоїмо, але системна робота на цьому ринку точно принесе свої плоди. І не варто забувати, що цей ринок знаходиться біля наших кордонів!

Я знаю, що перші партії продукції вже поставлені. До речі, дуже рекомендую всім заводам, які отримали єврономер, цього року зробити хоча-б якість поставки продукції до країн ЄС – це дуже важливо як для їхньої подальшої роботи на цьому ринку, так і для безпроблемної сертифікації інших українських підприємств, що будуть отримувати єврономери в майбутньому. Робоча група зараз активно працює в цьому напрямку. Ми також сподіваємося, що цього року список компаній, що отримали єврономер, розшириться.

В кінці року Україна розпочала постачання до Китаю. Якщо говорити про цей ринок, то з ким в першу чергу Україна там конкурує? І яка продукція може бути там затребувана?

- Відверто кажучи, поставки були і до відкриття цього ринку, але не зовсім безпосередньо - через китайські напівнезалежні провінції. На китайському ринку головними конкурентами в категорії біржових продуктів є Нова Зеландія, яка поставляє близько 50% всіх молокопродуктів в Китай, США, на частку яких припадає 15% і Німеччина - з 10%, а також такі країни як Австралія, Польща, Франція і Голландія. Відзначу також, що Китай активно розвиває власне виробництво і переробку молока, тому внутрішній виробник буде все більш серйозним конкурентом імпортерів.

Однак ми не обов'язково повинні постачати туди тільки біржові продукти. Я знаю, що деякі українські переробники вже випускають спеціальні продукти під особливі потреби споживачів у Китаї. І цей шлях для нас може бути найбільш цікавим, тому що конкуренція за ціною на знеособленому продукті поки що нам не по кишені - Нова Зеландія освоювала цей ринок вже давно і у них є значні логістичні переваги.

Що ви скажете про інші нові ринки, які найбільш перспективні і чому?

- Ми зараз дуже активно опрацьовуємо питання поставок українських продуктів в країни Субсахарської  Африки. Ми закінчили масштабне дослідження, презентували його всім і плануємо перші торгові місії і в ці країни. Ринок цей цікавий насамперед тим, що доступ до нього досить простий, і він дуже активно зростає. Демографічні темпи зростання населення в цих країнах найвищі у світі, так само як і темпи зростання економік країн цього регіону. Тому дуже важливо заходити на зростаючі ринки, знаходити там ніші та закріплюватися них.

Нам також цікавий Близький Схід. Але там є своя специфіка, і зайти туди складніше, ніж в Африку.

Звичайно ж, питання експорту дуже сильно впираються в питання експортного фінансування. Для роботи з ринками потрібні обігові кошти, яких багато підприємств нашої молочної галузі сьогодні позбавлені, а наші банки поки не дуже активно кредитують економіку. Це стримуючий фактор.

Зараз в основному Україна експортує товари промислового використання - масло, сухе молоко, казеїн. Як ви вважаєте, чи є ймовірність значного експорту готових для роздробу продуктів?

- Є, але в це потрібно інвестувати кошти. Мені здається, що на першому етапі найзручніше буде входити в мережі через виробництво продуктів під власними торговими марками європейських мереж (Private lable), паралельно просуваючи і свій бренд.

 

Державні проблеми

 

Чи можна назвати український молочний ринок непривабливим для інвестицій? Чому, з урахуванням того, що ціни на продукцію не дуже різняться від світових.

- На даний момент Україна не надто приваблива для інвестицій через поганий інвестиційний клімат. На жаль, нічого принципово не змінюється. Розмір ринку України, особливо потенційний, досить цікавий, але ми вже маємо ряд міжнародних компаній, що працюють в нашій країні. Єдиний сегмент молочного бізнесу зараз, де є інвестиції - це виробництво молока. Великі професійні виробники продовжують розширювати свої ферми. А ось нових проектів поки що дуже мало. Відповідно основні інвестиції внутрішні.

Як ви оцінюєте проблему з ПДВ?

- Я вважаю, що ПДВ, тобто «податок на додану вартість», в тому вигляді, в якому він існує в Україні, взагалі втратив свій первинний сенс внаслідок величезної кількості спотворень. І навіть «спецрежим ПДВ» чомусь назвали «спецрежим», а не дотацією.

Так от, я підтримую бажання українських аграріїв, які залишилися фактично без доступу до фінансування, захистити хоча-б якийсь рівень підтримки. Однак я твердо переконаний в тому, що створення рівних і прозорих умов ведення бізнесу для всіх, поліпшення інвестиційного клімату, спрощення системи сплати податків і зведення спілкування бізнесу з контролюючими органами до мінімуму дало б набагато більше, ніж будь-яка дотація. Але я не бачу руху в цьому напрямку. Більше того, вимога скасування спрощеної системи оподаткування ще більше знизить прозорість системи і створить нові передумови для корупції.

А якщо говорити ситуації, що склалася з ПДВ зараз, то мені набагато цікавіше чи буде єдиний прозорий реєстр відшкодування ПДВ при експорті. Те, що є два реєстри - вже великий прогрес, але все-таки повинен бути один, причому повністю прозорий.

Також дуже важливо, щоб депутати і профільне міністерство розуміли, що експорт зерна - це добре, але експорт молокопродуктів та м'яса, при виробництві яких використовується те ж зерно - це набагато краще. При цьому зовсім не обов'язково створювати бар'єри для експорту зерна - потрібно створювати стимули для ефективного експорту молочних продуктів і м'яса, що потягне за собою переробку, налаштувавши її на виробництво продуктів високої якості, а це, в свою чергу, створить попит на молоко високої якості.

 

 

Робоча група з удосконалення політики розвитку молочної галузі та формування ринку молока була створена у 2013 році завдяки спільним зусиллям профільних асоціацій (Асоціації виробників молока, Національної Асоціації молочників України Укрмолпром, Спілки молочних підприємств України), Міністерства аграрної політики та продовольства, а також ЄБРР і FAO. Завданням групи є - вдосконалення законодавства, що регулює галузь; забезпечення прозорості ринку молока та молокопродуктів, просування внутрішнього споживання та експорту молокопродуктів, реакція на упередження на виклики ринку, та трансфер знань і технологій.
 

 

Якщо оцінити результати роботи Робочої Групи за рік, то які результати ви вважаєте основними? І які далися найскладніше?

- Я вважаю, що основним результатом діяльності робочої групи можна вважати можливість прямого діалогу держави і молочного бізнесу. До 2013 го року влада навіть не намагалася прислухатися до аграріїв, і вони марно намагалися донести інформацію про свої проблеми та потреби до депутатів і чиновників. У 2013 році була створена наша робоча група по молоку, яка, завдяки підтримці таких впливових організацій як ЄБРР і ФАО, змусила владу регулярно вислуховувати молочників і реагувати на їхні запити.

Після революції гідності, цей діалог став ще більш ефективним, тому що з'явився попит з боку влади на реформи. Ми змогли досить швидко розробити і прийняти ряд найважливіших законів та регуляторних актів. Зокрема зазначу великий внесок саме молочної робочої групи в розробку законодавства з безпеки продуктів харчування, законодавства про ідентифікацію тварин, у вирішенні дуже серйозної проблеми молочників, пов'язаної з непрозорим регулюванням правил водокористування, у питанні утилізації гною, у питаннях скасування державного регулювання цін, у відстоюванні інтересів аграріїв при зміни в системі оподаткування на 2016-й рік (молочники отримали 80% ПДВ), а також наша активна участь у процесі змін у законах пов'язаних з кооперацією с.г. виробників, племінною справою, тех. регламентів молочних продуктів і т.п.

Також наша робоча група активно «тиснула» на владу в питаннях відкриття доступу до нових ринків ще до того, як РФ ввела першу ембарго на наші продукти. ФАО та ЄБРР надало підтримку щодо участі в торговельній місії в Гонконг прямо перед відкриття ринку Китаю і провели дослідження молочного ринку Субсахарської Африки, куди найближчим часом відправиться торгова місія. Ми зараз готуємо ще низку місій в інші регіони.

На даний момент, завдяки діяльності групи, маємо першу, дуже прогресивну, чернетку стратегії молочного бізнесу. Завдяки тій же РГ Україна стає регіональним лідером, просуваючи ідею створення міжнародної організації «Східноєвропейська Молочна Ініціатива». Група також зробила дуже серйозний крок у бік зміцнення прозорості молочного ринку, створивши перший повністю незалежний баланс молока і молокопродуктів http://milkbalance.org.ua/, який оновлюється щомісяця і дозволяє з високою ймовірностю прогнозувати розвиток подій на ринку, виходячи з мінливих його умов.

У чому основні складнощі в координації роботи групи? Наскільки державні органи задіяні в її роботі?

- Є дві основні складнощі: перша - це занадто високий інтерес до її роботи, в силу чого, на кожне засідання РГ збирається до 30-40 учасників, хоча дискусія більш ефективна, якщо в ній бере участь менше людей. Ця проблема випливає з другої проблеми - ефективності делегування повноважень переробниками своїм асоціаціям. Багато переробних підприємств хочуть брати участь особисто, не довіряючи всіх питань своїм галузевим асоціаціям, які досить пасивні, хоч і беруть участь у діяльності РГ. Наприклад, питаннями просування експорту молочних продуктів активно займається лише Асоціація Виробників Молока, яка, до речі, їх навіть не виробляє, в той час як асоціації переробників в цьому питанні пасивні.

РГ є формою допомоги галузевому міністерству і аграрному блоку уряду в цілому. Тому, звичайно ж, траплялося, що окремі представники МінАП забували про це, і думали, що РГ - це якийсь кишеньковий інструмент, яким управлятиме міністерство, але молочний бізнес досить швидко вмів пояснити нашим чиновникам, що вони знаходяться на службі, а не навпаки. Тому, звичайно ж, РГ намагається допомагати МінАП всіляко, тому що міністерство не володіє необхідними кадрами. ФАО та ЄБРР зі свого боку також надають технічну допомогу галузевому міністерству в реалізації його планів реформ, і намагаються доносити інформацію про події до міжнародного співтовариства і іноземних інвесторів.

Наталія Гузенко