Україна експортує в Нідерланди зерно та олію, а імпортує саджанці та квіти. Але без голландських технологій не обходиться ні тваринництво, ні овочівництво.

Agravery.com пропонує другий випуск проекту «Україна-ЄС». Сьогодні говоритимемо про Нідерланди.

Якщо не враховувати частини, покриті водою, то територія Нідерландів з усіма містами та шляхами займає всього 3,4 млн га. Це дорівнює першій десятці українських агрохолдингів, або трохи більше, ніж Одеська область. При тому ця країна минулого року експортувала більш ніж на 80 млн євро сільськогосподарської продукції та є одним з найбільших світових виробників їжі. «Ми в першу чергу працюємо з продуктами, які приносять найбільший прибуток і мають велику додану вартість: свіжі продукти, продукти преміум-класу, готові або напівфабрикати. Нідерланди багато імпортують продуктів, які потім допрацьовують і знову експортують», — у двох словах резюмував для Agravery.com Еверт Ян Краєнбрінк, радник з питань сільського господарства посольства Королівства Нідерландів.

Нідерланди необхідно розглядати в першу чергу як країну-посередника, країну-перекупника. Особливо до країн Азії та Африки. Менше третини від продовольства, яке закуповує голландський бізнес, використовується для споживання всередині країни, говорить Богдан Шаповал, голова Ради з експорту продовольства.

Також Нідерланди перші в роботі з генетикою овочевих та фруктових рослин, одні з перших по генетиці тварин. В країні розташовані чотири найбільші підприємства з виробництва насіння, вона також є провідним експортером на ринку доїльного обладнання.  «Секрет голландського "сільськогосподарського дива" криється в економічній і технологічній аграрній політиці. У цій країні всі ключові рішення формуються не чиновниками, а вченими та експертами на базі професійних знань і досвіду. Наукова основа аграрного бізнесу готується у провідному дослідницькому аграрному університеті Вагенінгена, який є альма-матер для європейської аграрної еліти. На аграрну політику Нідерландів також впливають розробки незалежних дослідницьких ферм, таких як Schothorst, всесвітньовідомої лабораторії BLGG AgroXpertus і міжнародної наукової програми Сaw Signals», — говорить Ірина Паламар, керуючий партнер ГК «АгроВет Атлантик», яка тісно співпрацює з голландськими компаніями.

Основні торгові партнери Голландії — це країни ЄС. Але при цьогому країна постійно дивиться на ринки, що розвиваються. Зокрема, голландський банк ABN AMRO включив Україну до переліку країн, на які інвесторам варто звернути увагу. Та виділив виробництво сільгосптехніки і кормів. Конкурувати за увагу Україна має з В’єтнамом, Мексикою та Ганою.

За інформацією посольства, на території України зареєстровано близько 500 підприємств з голландським капіталом. Найбільшими інвесторами традиційно залишаються «Royal Dutch Shell», «ING Ukraine», «Rabobank», «Philips», «Akzo Nobel», «Damen Shipyards», «Unilever Export».

Крім того, Нідерланди постійно працюють з українськими державними органами та допомагають у реформах. Зокрема, було створено Агентство з підтримки імпорту Нідерландів, яке допомагає розробляти експортну стратегію для України. У грудні агентство провело семінар, на якому його експерти розповіли українським підприємцям про раціональні напрямки експорту різних груп товарів у ЄС. За словами заступника міністра з питань євроінтеграції Владислави Рутицької, на 2016 рік українська та голландська сторони узгодили план дій. Визначені напрями роботи будуть використані під час реалізації Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2016-2020 роки.

Купуємо квіти

Україна має позитивне сальдо у торгівлі з Нідерландами — 480 мільони доларів у 2015-му. Більш того, купує у майже чотири рази менше товарів, ніж продає. Протягом 2015 року в доларовому виражені і експорт, і імпорт скоротилися.  

Основні статті експорту з України до Нідерландів — це традиційні зерно та олія. Імпорту — солодощі, переважно шоколад і какао-боби, та живі квіти та саджанці. «Нідерланди доволі невелика за своїми розмірами країна, водночас вона фактично є лідером по поставках квітів та одним з провідних постачальників овочів в Європі. За 11 місяців минулого року частка Нідерландів в поставках на територію України квіткової продукції також була домінуючою», — розповідає керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. Так, 98,7% всіх поставок в нашу країну саджанців рослин та бульб (3,26 млн доларів) припадає саме на Голландію. Більше половини всіх зрізаних квітів також надійшло до України з Нідерландів — 50,5% в грошовому еквіваленті (2,99 млн доларів) та 40,1% — в натуральному (в штуках). Поставки живих рослин за цей період становили 39% в грошовому еквіваленті на суму 3,4 млн доларів та 60,2% в натуральному вираженні. Також 44% імпортованої картоплі та 52,3% груш йдуть саме з Нідерландів.

У зворотньому напрямку досі активно постачались лише ягоди, а саме ожина та журавлина. «В тваринницькому секторі також українсько-голландські відносини поки не на користь нашої країни, оскільки домінують саме поставки з Нідерландів», — говорить Колесник. Лише по м’ясу птиці саме експорт з України до Голландії становив 16,6% в грошовому еквіваленті та 9,6% в тоннажі.

 

Вчителі для фермерів

Втім головний напрямок імпорту до України не їжа, а технології. За словами економіста департаменту технічного співробітництва ФАО Андрія Ярмака, на експорті аграрних та продовольчих технологій Нідерланди заробляють ще більше грошей, ніж продаючи продовольство. «Україна зараз є великим імпортером технологій, насіння, генетичного матеріалу, сільгосп- та харчового обладнання з Нідерландів. В найближчі роки деякі наші галузі, такі, наприклад, як плодоовочева, будуть в значній мірі залежні від технологій, що надходять з цієї країни», — говорить він.

Без саджанців та насіння з Нідерландів не обходиться майже жоден плодоовочевий бізнес. За словами власника «Уманського тепличного комбінату» (ТМ «Гордій») Миколи Гордія, рівних голландцям за продуктивністю немає, і весь посадковий матеріал (помідори та огірки) вони купують саме з цією країни. «Наше різноманіття видів дозволяє досягти європейських результатів, що особливо важливо, якщо компанія хоче експортувати в ЄС. Адже там часто потрібні конкретні сорти з визначеними показниками», — розповідає Валерій Ляшинський, директор компанії «Розетта Агро», яка представляє в Україні шість голландських компаній, що торгують саджанцями та насінням. За його словами, попри здорожчання імпортованої продукції через девальвацію гривні попит на неї не впав. І, навпаки, постійно з'являються нові проекти. Наприклад, по лохині, яка користується попитом в ЄС.

«Нідерланди — це найперша країна з селекції в Європі. Мені довелось п'ять років працювати в різних країнах та вивчати там козівництво і, впевнено можу сказати, що голландці досягли надзвичайних результатів як по догляду, так і по продуктивності. Вони постійно працюють над результатами, і кози, імпортовані звідти, стабільно дають 1200-1400 літрів молока в рік», — говорить Юрій Грінченко, менеджер по роботі з ключовими клієнтами компанії «ДеЛаваль».

Також важливий імпорт з Нідерландів і для ВРХ. «Наприклад, якщо раніше ми фокусувалися на тому, аби завезти в Україну якомога більше голштинських нетелів, то зараз це об'єктивно дорого для українського фермера, тому ми змінили фокус і почали активно постачати на український ринок високопродуктивну нідерландську генетику. Її високопродуктивність не стільки в кількості молока, скільки у вмістові жиру та білку в молоці (в середньому 4,3% та 3,5% відповідно). Це те, що зараз необхідно Україні, це "експортний" варіант селекції», — розповідає Роман Пучко, менеджер компанії «Difco International». Його компанія займалась у молочному фермерстві як проектами під ключ, так і різніми складовими цього бізнесу, починаючи від генетики, закінчуючи навчанням, менеджментом. Наразі, говорить Роман Пучко, майже всі проекти під ключ заморожені, але є все більше інтересу від малого та середнього бізнесу йти в переробку.

За словами Ірини Паламар, голландським технологіям з годівлі сільськогосподарських тварин немає рівних у світі. «Сьогодні компанія "Feedlance-Україна" в складі ГК "АгроВет Атлантик" інтегрує в український ринок годівлі тварин голландські технології та досвід, залучає до штату  на ключові позиції компанії експертів із Нідерландів, упроваджує новітні розробки університету Вагенінген, незалежного дослідницького господарства Schothorst та інших наукових центрів», — говорить вона. Також ГК «АгроВет Атлантик» з 2013 року в Україні представляє відому голландську лабораторію BLGG AgroExpertus, яка має розгалужену мережу міжнародних філіалів і партнерів по всьому світу. Головна «фішка» лабораторії — унікальна матриця аналізу об’ємистих кормів. Цей аналіз дозволяє мати детальну розкладку по фуражу і, як результат, складати раціони з максимальною віддачею.

 

Відкладений попит

Голландські підприємці зацікавлені Україною не тільки в контексті імпорту. Приклад того ж  «Difсo» чи «Розетти Агро» показує, що певна кількість готова відкривати тут свою представництва та працювати. А деякі навіть приїздять в Україну відкривати тут бізнес. Наприклад, в Черкаській області працює Кейс Хусінга, який заснував фермерське господарство «Кищенці».

За словами Богдана Шаповала, зараз багато голландських інвесторів розглядає можливості вкладення коштів у борошномельну галузь України. «Профільні асоціації борошномелів Голландії постійно здійснюють моніторинг діяльності найбільших українських підприємств-виробників борошна для розуміння надійності партнерів, можливості співпраці з ними в експортних поставках та можливості інвестування. Останній такий запит був два тижні тому. Голландія є найбільшим імпортером борошна в Європі. Більшу частину продукції голландські трейдери одразу перепродують до Сурінаму, Шрі-Ланки та інших країн, які певний час були в колоніальній залежності від Нідерландської колоніальної імперії», — говорить він. Але поки в Україні триває війна, особливого інтересу чекати не варто. «Нові інвестори мають свободу вибирати ті місця, де прибутковість найвища у порівняно з ризиками. Перед ними відкритий весь світ, вони можуть вибирати, і Україна зараз не те місце, яке може зацікавити. Майже щотижня у нас бувають делегації, багато хочуть дізнатися, дивляться, запитують, але подальших кроків поки не роблять», — заявив у інтерв’ю Еверт Ян Краєнбрінк.

У подальшому, впевнена Марія Колесник, розширення українського експорту до Нідерландів слід розглядати в контексті загальноєвропейського ринку з урахуванням того, що населення Нідерландів на сьогодні складає трохи більше 17 млн осіб. Але це так звана «стара Європа», тому її ринок вкрай перенасичений товарами та гравцями і отримати до нього доступ буде на порядок важче, ніж на ринок будь-якої східноєвропейської країни. За словами Андрія Ярмака, в Нідерландах дуже ревниво ставляться до України з її величезними площами земель, а фермери Нідерландів побоюються того, що подальша інтеграція України до ЄС призведе до зростання конкуренції на ринках продовольства, та позбавить їх доходів.

Навіщо голландській компанії працювати з Україною?

Роман Пучко, менеджер по Україні компанії «Difco International BV»

— Україна надзвичайно цікава тим, хто із нею знайомий. Просто тому, що наші аграрні перспективи не є міфічними, голландці це бачать. Ви знаєте, за два роки роботи я перетворив боса на патріота України, і в минулому році наша компанія організувала дві подорожі для груп голландських фермерів, котрі ніколи раніше не були в Україні. Вони подивилися як вже працюють голландські фермери тут, якими є природні умови та бізнес-середовище, які переробні компанії працюють, якою є Владислава Рутицька і нова політика МінАПП і т. д. Все було дуже позитивно, майже всі позбавилися стереотипів, кілька учасників серйозно замислилося над переїздом до України вже незабаром.

Історично так склалося, що голландці є прекрасними торгашами, подорожуючими, вони дуже прагматичні. Тому вони дуже легко пристосовуються до тих чи інших умов ведення бізнесу (для прикладу, з трьох моїх знайомих голландських фермерів в Україні двоє вільно розмовляють українською, третій — російською). Голландців не дивує корупція. Хоча тут є цікавий момент, бо наша компанія з нею поки не стикалася, але всі схильні вважати, що корупція скрізь. Тобто, якщо коротко, то голландців майже нічого не дивує. Мене особисто дивують деякі співвітчизники, котрі хочуть реалізувати проект в сільському господарстві, але очікують, що голландська компанія залучить для проекту 100% фінансування під гарантію кешфлоу майбутнього періоду і, при цьому, відповідальною за успіх проекту теж має бути голландська сторона. Це свідчить про все ще велику кількість ілюзій в українському бізнес-середовищі.

Навіщо українській компанії працювати з Нідерландами?

Руслана Бутило, керівник аналітичної служби компанії Dukyn

1. Новий-старий ринок збуту. В Нідерландах проживає 17 млн осіб із стабільно високим рівнем доходу, а отже українські компанії можуть збільшувати поставки на експорт до цієї країни і надалі. Проте, із цієї позиції Нідерланди мають більше позитиву — український ринок для них є повністю відкритим і вони можуть постачати продукцію у необмеженій кількості. З огляду на кризові явища в економіці ЄС ціни на продовольство будуть не дуже високими і, навіть незважаючи на курс будуть сприятливими для українського споживача у співвідношенні ціна/якість.

2. Бізнес-освіта. Незважаючи на невеликий розмір країни, Нідерланди можуть похвалитися значними обсягами експорту товарів, за якими країна посідає п’яте місце у світі, а в рейтингу аграрних експортерів — друге. В структурі ВВП на експорт припадає 83,2%. З огляду на це українським компаніям є чому повчитися голландських колег. Проведення семінарів, навчальних поїздок, зустрічей та тренінгів може стати традицією, яка позитивно позначиться на обсягах українського експорту.

3. Реєстрація компанії у Нідерландах для роботи на європейському ринку. Стратегічне розташування, привабливі банківські та податкові ставки, довіра до вас зі сторони ваших контрагентів робить реєстрацію підприємства у Нідерландах цікавим варіантом.

СПІЛЬНІ УКРАЇНСЬКО-НІДЕРЛАНДСЬКІ ПРОЕКТИ

в рамках виконання Програми щодо співробітництва у сфері сталого розвитку сільського господарства та сільських територій між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством економічних справ Королівства Нідерландів

Земельні ресурси як інструмент сталого розвитку сільськогосподарських територій

На вибраній пілотній території нідерландські фахівці разом з українськими колегами (як з центру, так і з регіонів) продемонструють за допомогою інтерактивного поетапного підходу значення і переваги інтегрованої консолідації земель як інструменту.

2015 р. – квітень 2016 р.

Проведено попередні консультації з експертами Агентства Нідерландів з питань підприємництва. Здійснюється відбір пілотних територій.

Платіжне агентство

Запровадити і випробувати модель платіжного агентства у пілотній території за технічної підтримки голландських експертів (4 місії) для запуску базового модульного платіжного агентства.

2015 р. – квітень 2016 р.

Проведено попередні консультації з експертами Агентства Нідерландів з питань підприємництва. Здійснюється відбір пілотних територій.

Забезпечення водними ресурсами фермерських господарств та сільськогосподарських територій

На основі наявних даних буде проведено оцінку поточного стану використання фермерськими господарствами водних ресурсів на прикладі пілотного району, ферми.

2015 р. – квітень 2016 р.

Проведено попередні консультації з експертами Агентства Нідерландів з питань підприємництва. Здійснюється відбір пілотних територій.

Сімейні ферми: виробництво картоплі/ молочні

Обмін практичними знаннями і досвідом з фокусом на наступні напрями: виробництво картоплі, моркви, буряку, капусти; молочне господарство

перша половина 2016 р.

Проведено попередні консультації з експертами Агентства Нідерландів з питань підприємництва. Здійснюється відбір пілотних територій.

Розробка нових проектів і співфінансування

Обмін досвідом щодо складання проектних пропозиції на отримання донорської допомоги.

2015 р. – квітень 2016 р.

Проведено попередні консультації з експертами Агентства Нідерландів з питань підприємництва.