Голова "Укрсадпрому": За декілька років українські фрукти знатимуть по всьому світі
За останні декілька років українська садівнича галузь зробила багато кроків вперед – російське ембарго стимулювало виробників до відкриття нових ринків збуту і пошуку сучасних підходів ведення бізнесу. Про те, чому іноземці зацікавлені в українських фруктах, а також про цінові очікування поточного сезону розповів голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.
На тлі зацікавленості садівництвом, про яку Agravery.com неодноразово писали, у березні цього року була створена асоціація «Укрсадпром». Її засновниками стали 10 найбільших підприємств галузі із 3 областей України. Станом на сьогодні в асоціацію входить 25 активних членів, асоціація охоплює 143 підприємства. Зацікавленість в асоціації Дмитро Крошка пояснює просто - держава фактично повністю ігнорує галузь садівництва.
- Наприклад, сьогодні садівники не можуть придбати земельні ділянки за системою державних аукціонів. Для того, аби закласти промисловий сад потрібно виконати певний цикл підготовки до процесу, який триватиме, як мінімум рік, перед садінням саджанців. Потім закласти сад, і ще мінімум 2-3 роки чекати вступу у плодоношення, а повну урожайність сади демонструють лише на 6-7 рік після посадки. Тобто, це так звані відкладені інвестиції, і садівництво аж ніяк не тотожне іншим агрогалузям – тут окупності інвестицій можна чекати 5 років. Натомість, держава не враховує особливостей і продовжує гнути свою лінію. Проте я впевнений, що вже незабаром ситуація зміниться, і нас почують. Власне, цей процес уже розпочато.
Багато хто з аграріїв, наприклад тваринники, скаржаться на велику заборгованість по державній підтримці. Наскільки актуальною ця проблема є для садівників?
- Жодної підтримки з боку держави садівники не отримують. Станом на 1 квітня поточного року заборгованність держави за попередні роки становить 255 млн. грн. Кредитування також садівникам не по кишені – ринок землі не працює, багаторічні насадження як заставу ніхто не бере. Тож роботи у садах підприємці роблять поступово: як тільки з`являються оборотні кошти добудовують та удосконалюють свої підприємства. У рамках децентралізації у місцевих бюджетах мають з'явитися певні кошти, які можна буде спрямувати на підтримку місцевих фермерів, тож ми дуже сподіваємось, що це допоможе галузі.
Що стосується скасування спецрежиму ПДВ з 1 січня 2017 року, то ми також готуємось до цього. Всі аграрні об`єднання згрупувались довкола цих проблемних питань і виступають за надання аграріям якоїсь альтернативи, замість скасованого єдиного податку. Розроблено певний законопроект, щодо встановлення зниженої ставки ПДВ для деяких агрогалузей, в тому числі і садівництва, на деякі види продукти буде поширюватись ставка мита 7%.
Чи враховані інтереси садівників у новому податковому законодавстві?
- У Податковому кодексі існує норма по пільговій сплаті земельного податку до початку плодоношення багаторічних культур, але водночас податкова інспекція не знає до якого саме часу цю норму слід застосовувати у кожному окремому випадку. Тож, тут виникає ще більше законодавчих колізій.
Одним із принципів державної програми «3+5», що задекларована профільним міністерством, є підтримка проектів зрошення. Для садів це дуже важливо. Ви розраховуєте на підтримку?
- На жаль, цей напрямок підтримки формувався на основі потреб зернових культур, проблема зрошення у садівництві не була врахована. Натомість, садівництво без зрошення взагалі не може існувати – сад буде давати не більше 20 т/га яблук. Завдяки постійній волозі у кореневій системі урожайність збільшується мінімум у 2 рази. Тому на сьогодні ми будемо відстоювати інтереси нашої галузі та наполягатимемо на отриманні певних преференцій.