Керівник департаменту ДФС: Перерахування коштів на спецрахунки скоротилось у 4,6 разів частково через дії аграріїв
Як змінилась кількість працюючих на спецрежимі, чому і яких аграріїв перевіряють, скільки держава отримала від обмеження спецрежиму розповідає Олексій Лишенко, директор Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС.
Наскільки більше цього року аграрії заплатили в бюджет?
- Фактично, за шість місяців цього року перераховано в бюджет 2,6 млрд. грн. ПДВ від підприємств, що знаходяться на спецрежимі. А ще 2,1 млрд. перераховано на спецрахунки підприємств. Тобто ми маємо певний ефект. Однак, питання – чи залишиться спецрежим в наступному році? Хоча це питання, звичайно, більше до Мінфіну, МінАПК, і до профільного комітету Верховної Ради.
У той же час, для оцінки ефективності змін спецрежиму з 2016 року має пройти певний період. Маркетинговий рік почався з липня, подивимося, яким буде урожай, як спрацює визначена Кодексом модель.
До речі, зараз пропонують перейти на оподаткування з одного гектару.
- Якщо ми будемо переходити на якусь фіксовану суму із гектара землі, виникне питання обліку всієї землі. А це вже до Держгеокадастру. На сьогодні є сільськогосподарські угіддя, при цьому одні орендарі реєструють договори оренди, інші - ні. Зобов'язання по земельному податку, згідно кодексу, виникають, коли зареєстрований договір оренди. Тобто, якщо землею користуються, але договір не зареєстрований, ми не зможемо повноцінно проадмініструвати запропоновану модель оподаткування. Спочатку необхідно чітко та однозначно визначити власників та орендарів земель.
Ви сказали, що цього року підприємства, які були на спецрежимі, заплатили 2,6 млрд. гривень, а отримали 2,1 млрд. А скільки вони отримали на спецрахунки минулого року?
- За перші шість місяців було 9,7 млрд. грн.
А цього року 4,7 млрд. разом. Що пояснює таку різницю у цифрах?
- У четвертому кварталі минулого року компанії здогадувалися, що таке має бути. Тоді анонсували відміну спецрежиму. Вони продавали по форвардних і ф'ючерсних контрактах с/г продукцію, у т.ч. урожаю 2016 року. Зрозуміло, що відповідно до Податкового кодексу за правилами першої події була виписана податкова накладна, виникли податкові зобов'язання. Продавці перерахували гроші на спеціальний ПДВ-рахунок, які їм повернулись на спецрахунок. Податковий кредит покупцям сформовано також за правилом першої події. У 2016 році операції з поставки товарів за передоплатою "доганяли" фактичними поставками продукції. Більше того, якщо подивитись на сайт Держстату, за 6 міс, якщо не помиляюсь, індекс виробництва с/г продукції у порівнянні із минулим роком зменшився.
А був стрибок по поверненню коштів на спецрахунки наприкінці року?
- Звичайно. Орієнтовно до восьмого місяця минулого року середньомісячна сума, яка декларувалась, сплачувалась і поверталась підприємствам на спецрежимі, не перевищувала 2 млрд. грн. Вже в четвертому кварталі щомісячні обсяги сплати ПДВ суб'єктами спецрежиму ПДВ перевищили 5 млрд. грн., а в грудні - 13,7 млрд. Тобто зростання суттєве. Про це свідчить і статистика по роках: у 2013-му акумулювалось на спецрахунках - 13,7 млрд. грн., у 2014-му - 19,8 млрд. грн., у 2015-му - 43,2 млрд. грн.
У 2015-му, ще до запуску електронного адміністрування ПДВ, сільськогосподарські підприємства, декларуючи значні обсяги постачання та залишаючи ПДВ у власному розпорядженні, формували такі ж значні обсяги податкового кредиту, який перерозподілявся по ланцюгу постачання продукції. Такий механізм використовувався окремими платниками в схемах ухилення від оподаткування ПДВ, мінімізації податкових зобов'язань. зараз, коли від задекларованих постачань, наприклад зерна, 85% ПДВ продавець зобов’язаний віддати у бюджет, то привабливість залучення сільгоспкомпаній до мінімізації зобов'язань з ПДВ об'єктивно впала. Ми це бачимо. Більше того, система електронного адміністрування дозволяє дуже оперативно виявляти такі факти. Наприклад, у підприємства 2 га землі, 10 працюючих, а податкову накладну виписують на поставку зерна на декілька мільйонів. Логічно, що виникає питання де взяли це зерно, землі для його вирощування явно недостатньо, або ж земля не зареєстрована.
Наскільки виросла кількість справ, які по такому поводу ініціювалися?
- Питання більше до правоохоронних органів. Але можу сказати, що за результатами чотирьох місяців у нас було визначено ризики по більш, ніж 800 підприємствам, які сформували для інших підприємств близько 660 млн. податкового кредиту. По виявлених випадках організовано відповідні контрольні заходи.
А це багато порівняно з минулим роком?
- Важко оцінити, адже на виявлення ризикових операцій істотно впливає ряд факторів: модель оподаткування, робота системи електронного адміністрування ПДВ. Ефект від її використання ми бачимо. Для виявлення ризикових операцій запроваджено моніторинг як на центральному рівні, так і в регіонах. Це дозволяє виявляти сумнівні, на наш погляд, операції.
Наприклад, зерно зберігалось на елеваторі, але в його постачальників відсутні документальні підтвердження фактів закупівлі у с/г виробників. Фактично закупівля здійснювалась за готівку без укладення договорів на постачання та оформлення відповідних накладних. А кредит було сформовано за рахунок купівлі іншої продукції, яку потім також продали не офіційно. Ми бачимо такі порушення і боремося з ними.
Як часто зараз проводяться перевірки?
- Якщо говорити про позапланові виїзні перевірки з питань повернення ПДВ, то за перше півріччя 2016 їх було 250. Це значно менше, ніж минулого року. Втім, умови роботи у минулому і цьому році дещо інші. Раніше у Кодексі була норма, яка дозволяла нам проводити позапланові виїзні перевірки за результатами аналізу податкової інформації. Зараз цю норму виключили. Ми можемо перевіряти за результатами аналізу податкової інформації лише по тих питаннях, що не пов'язані з дотриманням платникам вимог податкового кодексу: ліцензування, повернення валютної виручки, тощо.
Наприкінці 2015-го в статтю 200 кодексу, що регулює питання відшкодування ПДВ, включили норму про те, що ми можемо виходити на позапланові документальні виїзні перевірки по формуванню агрокомпаніями податкового кредиту, сформованого до початку 2016 року. Однак, не було внесені відповідні правки до прикінцевих положень Кодексу, якими призупинено дію цього пункту (200.11). Мораторій на проведення перевірок буде діяти до кінця цього року. Як буде далі - залежить від Верховної Ради України та Мінфіну.
Але ж податківці говорили, що з початком експортного сезону кількість перевірок збільшиться.
- В умовах діючого Кодексу вийти на позапланову документальну перевірку ми можемо переважно у двох випадках. За зверненням платника. Наприклад, є такі випадки, коли платник вперше заявив до відшкодування ПДВ, і сам зацікавлений у тому, щоб прийшли податківці і перевірили, що з документами все в порядку: прозоро сформований податковий кредит, офіційні поставки, документально підтверджена логістика. Другий варіант - якщо є постанова слідчого у кримінальній справі.
Минулого року, десь напевно із літа, почалася боротьба із тіньовим ринком зерна. Багато було й перевірок у портах крупних зернотрейдерів. Цього року теж таке буде?
- Минулого року влітку запрацювала система електронного адміністрування і зрозуміло, що платник вже розуміє, якщо він почне продавати те, чого немає, або офіційно ним не придбавалось, ми це виявимо значно оперативніше. Разом з тим у нас немає законодавчих підстав прийти й перевіряти кожну сумнівну поставку. Така інформація накопичується, аналізується. Прийде час, коли ми прийдемо із документальною перевіркою - тоді й можна буде говорити конкретно по всіх фактах.
Повторюся, що якщо минулого року були одні умови по проведенню перевірок, зараз вони дещо змінились.
Втім, давайте повернемось до результатів роботи СЕА ПДВ. Система електронного адміністрування дуже сильно допомагає в адмініструванні ПДВ. І дає реальні результати збільшення зборів ПДВ. Якщо в середньому у першому півріччі 2015 року щомісячно збирали ПДВ десь на 8,9 млрд., то сьогодні 11,6 в середньому. Нам стало легше проводити аналітичну роботу, виявляти ризикові операції.
На початку року багато говорили про те, що ДФС та аграрії матимуть проблеми із оформленням податкових декларацій через те, що залежно від профілю діяльності компанія має сплачувати різні частини від ПДВ - рослинники отримали 15% спецрежиму, виробники молока - 50% тощо. А багато хто працює з декількома профілями. Як це вирішилось за півроку?
- З початку року дійсно були питання у платників. Для їх вирішення ми видавали податкові роз'яснення, проводили семінари, пояснюючи бухгалтерам, яким чином заповнювати нову податкову звітність. Тоді було дуже багато питань і у нас, і у них. Зараз вже краще.
Багато компаній загалом перейшли на загальну систему оподаткування?
- Знаєте, ні. Якщо у 2015-му кількість компаній, що користувались спеціальним режимом оподаткування ПДВ, перевищувала 16 тисяч (у грудні це вже було 15800 компаній), то з початку року їх кількість коливається від 15,2-15,6 тис. Тобто платники, які використовували спецрежим оподаткування ПДВ, продовжують це робити. Адже це для них вигідно, оскільки, наприклад, при постачанні зерна у розпорядженні виробника залишається 15% ПДВ.
