"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - це підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - цитує прес-служба Лапу. Згідно з повідомленням, зазначених 97 виробників харчових продуктів 7 виробляють м'ясо птиці та продукти з нього 19 - рибу і рибопродукти, 2 - яйця і яйцепродукти, 49 - бджолиний мед, 5 - жаб'ячі лапки і равлики, 1 – колаген і 1 - кишкова сировина. У поточному році доступ на ринок ЄС отримали 13 українських виробників молока і молочних продуктів. "Для багатьох підприємств право експортувати на ринок ЄС - це питання статусу, і це серйозна перевага на інших ринках збуту", - підкреслив Лапа. Читайте також Аграрії вже експортували понад 17 мільйонів тонн зернових Як повідомляв УНІАН, 30 вересня Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і висловила готовність збільшити квоти для експорту деяких видів української продукції на європейський ринок. Зокрема, збільшуються квоти для меду (3 тисячі тонн на рік), переробленої зернової продукції (7,8 тисячі тонн у рік), продукції з томатів (5 тисяч тонн на рік), виноградного соку (500 тонн на рік) і вівса (4 тисячі тонн на рік). При цьому для пшениці, борошна і круп з неї квоти збільшуються до 100 тисяч тонн на рік, для продукції з кукурудзи (крім насіння, борошна і крупи) – до 650 тисяч тонн на рік, для продукції з ячменю (крім борошна та гранул) – до 350 тисяч тонн на рік. Крім того, для більшості популярних добрив мита будуть знижені до 0 (за винятком сечовини – мито на рівні 3% від митної вартості). Також ЄС має намір знизити до нуля мита на українську взуття, мідні прутки та дріт, алюміній і похідну продукцію (включаючи алюмінієві профілі), відеокамери, видеотюнеры, приймальну апаратуру для телевізорів і радиоресиверов. За оцінками уряду, економічний ефект від можливого збільшення квот на експорт української агропродукції на ринок Європейського Союзу складе близько 200 мільйонів доларів. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року виріс на 6,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 6,5 мільярда доларів.
Детальніше читайте на УНІАН: http://economics.unian.ua/agro/1643971-mayje-300-ukrajinskih-pidpriemstv-vje-mayut-pravo-eksportuvati-produktsiyu-v-es.html
"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - це підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - цитує прес-служба Лапу. Згідно з повідомленням, зазначених 97 виробників харчових продуктів 7 виробляють м'ясо птиці та продукти з нього 19 - рибу і рибопродукти, 2 - яйця і яйцепродукти, 49 - бджолиний мед, 5 - жаб'ячі лапки і равлики, 1 – колаген і 1 - кишкова сировина. У поточному році доступ на ринок ЄС отримали 13 українських виробників молока і молочних продуктів. "Для багатьох підприємств право експортувати на ринок ЄС - це питання статусу, і це серйозна перевага на інших ринках збуту", - підкреслив Лапа. Читайте також Аграрії вже експортували понад 17 мільйонів тонн зернових Як повідомляв УНІАН, 30 вересня Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і висловила готовність збільшити квоти для експорту деяких видів української продукції на європейський ринок. Зокрема, збільшуються квоти для меду (3 тисячі тонн на рік), переробленої зернової продукції (7,8 тисячі тонн у рік), продукції з томатів (5 тисяч тонн на рік), виноградного соку (500 тонн на рік) і вівса (4 тисячі тонн на рік). При цьому для пшениці, борошна і круп з неї квоти збільшуються до 100 тисяч тонн на рік, для продукції з кукурудзи (крім насіння, борошна і крупи) – до 650 тисяч тонн на рік, для продукції з ячменю (крім борошна та гранул) – до 350 тисяч тонн на рік. Крім того, для більшості популярних добрив мита будуть знижені до 0 (за винятком сечовини – мито на рівні 3% від митної вартості). Також ЄС має намір знизити до нуля мита на українську взуття, мідні прутки та дріт, алюміній і похідну продукцію (включаючи алюмінієві профілі), відеокамери, видеотюнеры, приймальну апаратуру для телевізорів і радиоресиверов. За оцінками уряду, економічний ефект від можливого збільшення квот на експорт української агропродукції на ринок Європейського Союзу складе близько 200 мільйонів доларів. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року виріс на 6,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 6,5 мільярда доларів.
Детальніше читайте на УНІАН: http://economics.unian.ua/agro/1643971-mayje-300-ukrajinskih-pidpriemstv-vje-mayut-pravo-eksportuvati-produktsiyu-v-es.html
"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - це підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - цитує прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів свого главу відомства Володимира Лапу.
Згідно з повідомленням, зазначених 97 виробників харчових продуктів 7 виробляють м'ясо птиці та продукти з нього 19 - рибу і рибопродукти, 2 - яйця і яйцепродукти, 49 - бджолиний мед, 5 - жаб'ячі лапки і равлики, 1 – колаген і 1 - кишкова сировина.
У поточному році доступ на ринок ЄС отримали 13 українських виробників молока і молочних продуктів.
"Для багатьох підприємств право експортувати на ринок ЄС - це питання статусу, і це серйозна перевага на інших ринках збуту", - підкреслив Лапа.
Як повідомляв УНІАН, 30 вересня Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і висловила готовність збільшити квоти для експорту деяких видів української продукції на європейський ринок.
Зокрема, збільшуються квоти для меду (3 тисячі тонн на рік), переробленої зернової продукції (7,8 тисячі тонн у рік), продукції з томатів (5 тисяч тонн на рік), виноградного соку (500 тонн на рік) і вівса (4 тисячі тонн на рік).
При цьому для пшениці, борошна і круп з неї квоти збільшуються до 100 тисяч тонн на рік, для продукції з кукурудзи (крім насіння, борошна і крупи) – до 650 тисяч тонн на рік, для продукції з ячменю (крім борошна та гранул) – до 350 тисяч тонн на рік.
Крім того, для більшості популярних добрив мита будуть знижені до 0 (за винятком сечовини – мито на рівні 3% від митної вартості).
Також ЄС має намір знизити до нуля мита на українську взуття, мідні прутки та дріт, алюміній і похідну продукцію (включаючи алюмінієві профілі), відеокамери, видеотюнеры, приймальну апаратуру для телевізорів і радиоресиверов.
За оцінками уряду, економічний ефект від можливого збільшення квот на експорт української агропродукції на ринок Європейського Союзу складе близько 200 мільйонів доларів. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня поточного року.
Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року виріс на 6,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склавши 6,5 мільярда доларів.
