Чому дорожчає хліб?

Ціни на основний соціальний продукт українців – хліб, у минулому році росли як на дріжджах. Подорожчання в середньому становило 25%, що майже вдвічі вище від загального показника споживчої інфляції, яка в Україні за підсумками 2017 року склала 13,7 %. За даними Держстату вартість кілограма пшеничного з борошна першого ґатунку зросла в ціні із 10,90 гривень на початку року до 13,30 гривень наприкінці грудня. Хліб житній подорожчав із 10,60 до 13 гривень за кілограм.

Найбільше на вартість хліба вплинуло подорожчання борошна, яке є його основним інгредієнтом, і в структурі собівартості хліба займає близько 40 %. Борошно в минулому році піднялося в ціні на 15%, або більш як на гривню, із 8,76 до 10,10 грн/кг. Основною причиною є підвищення експортних цін на зерно. Приміром ціна за тону пшениці першого сорту на світовому ринку піднялася із 165 до 190 доларів. Тому виробникам вигідніше збувати пшеницю за кордон.

І скільки б з високих трибун не заявляли, що у 2018 році Україна вдосталь забезпечена зерном, і ціни не зростатимуть, закони економіки не заперечиш. Сприятлива експортна кон’юнктура при урожайності зернових у 2017 році на рівні 62,3 млн т, що на 3,8 млн т менше ніж у 2016 році, зумовлюватиме підвищення попиту на зерно на внутрішньому ринку, і відповідно штовхатиме вгору ціни на борошно і його кінцевий продукт – хліб.

В значній мірі на зростання ціни хліба впливає девальвація національної валюти. Адже вартість обладнання та паливно-мастильних матеріалів напряму залежить від курсу іноземних валют. За офіційним курсом Національного банку вітчизняна валюта з 1 грудня 2017 по 12 січня 2018 року подешевшала більш як на гривню із 27,15 до 28,44 грн за американський долар. За нашими спостереженнями здешевлення національної валюти на 1 гривню викликає зростання вартості хліба в середньому на 50 копійок. Зважаючи, що держбюджет-2018 року сформований на прогнозі курсу 30,1 гривень за один американський долар на кінець року, можемо прогнозувати, що тільки по причині здешевлення гривні вартість хліба зросте більш як на гривню.

Свою лепту у подорожчання хліба також вносить тарифна політика держави. Як ми знаємо, наприкінці грудня державний регулятор НКРЕКП підвищив оптово-ринкову ціна на електроенергію для промислових споживачів на 9,5%. З 1 квітня відбудеться ще одне збільшення – на 6,1%. Таким чином ціна на електроенергію зросте майже на 16%. Це суттєво вплине на подорожчання хліба. Адже багато хлібопекарень у виробництві використовують електричні печі.

Ціну на хліб штовхає вгору і підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3723 гривень. Справа в тому, що зі зростанням мінімальної зарплати для виробників зростають як витрати на оплату праці, так і податкові відрахування. Для багатьох з них це виявляється непосильним тягарем.

За нашими прогнозами у 2018 році хліб зростатиме в ціні в середньому по 2% щомісячно і до кінця року подорожчає більш як на чверть. Приміром найбільш вживані «Хліб Український» вагою 950 грам, який зараз в київських супермаркетах коштує біля 14 гривень може подорожчати до нечуваних 18 гривень за хлібину, «Батон» вагою 500 грам підніметься в ціні із 9 до 11 гривень за хлібину.

Якщо протягом року виникатимуть непередбачувані суб’єктивні чинники, такі як чергове зростання витрат на енергоресурси, то до кінця року хліб може подорожчати на рекордних 30-40% і зрівнятися із цінами в країнах ЄС.

Забезпечити стримування зростання цін на хліб як і інші продукти харчування можливо за рахунок переходу до більш прогресивної системи ПДВ, яка діє в країнах ЄС. До Верховної Ради нещодавно надійшло одразу три законопроекти про зниження ставки ПДВ для агровиробників , зареєстрованих під номерами №7420, №7420-1 та №7420-2, якими пропонується внести зміни у податкове законодавство.

Автори законопроекту №7420, члени аграрного комітету ВР Андрій Люшняк, Федір Негой та Андрій  Кіт пропонують знизити ставку ПДВ до 7% для всіх агровиробників. Автори законопроекту №7420-1, члени аграрного комітету ВР Леонід Козаченко, Олександр Бакуменко та Микола Кучер, пропонують знизити до 10% ПДВ для птахівників, тваринників та виробників цукру. У тексті законопроекту №7420-2 за авторства нардепів аграрного комітету ВР Івана Мірошніченка та Валерія Давиденка пропонується знизити ставку ПДВ до 10% з 20% для тваринників, переробників молока, м’яса, овочів, зернових. Останні два законопроекти нардепи розробляли у співавторстві з експертами Всеукраїнської аграрної Ради.

Зменшення податкового навантаження означає скорочення надходжень податків до бюджету. Як очікують самі автори законопроектів, при введенні ставки ПДВ в 10% на деякі продукти харчування та сировину для їх виробництва можливе зменшення доходів держбюджету біля 5 мільярдів гривень. Чи погодиться на це Мінфін та Уряд, наразі сказати важко. Однак зважаючи на відміну спецрежиму ПДВ зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування має стати першим кроком по стабілізації цін на вітчизняному споживчому ринку, що вигідно як для споживачів, так і виробників.