ГМО наближається: чому площі під модифікованими рослинами збільшуються

Кожного року в світі збільшуються площі вирощування генно-модифікованих культур, з чим це пов’язане та чому світова спільнота так боїться цієї технології?

За даними незалежної організації ISAAA, наразі у світі більш ніж 18 мільйонів сільгоспвиробників вирощують генно-модифіковані культури, а невдовзі очікується запуск вирощування першої в світі генно-модифікованої пшениці. Найближче до цього підійшла Аргентина, яка вже затвердила у двох з трьох регулюючих органів дозвіл на її вирощування. Тепер питання стоїть лише за Міністерством сільського господарства, яке вже півтора роки оцінює вплив такого дозволу на ринок. Також розширюється кількість країн, які дозволили вирощування ГМ-культур. У 2018 році ГМО почала вирощувати Нігерія, а в найближчому часі очікується, що до неї приєднаються такі країни як Кенія, Уганда, Зімбабве, Гана та Малаві. Тож які основні рушії поширення ГМО?

ГМО як засіб виживання

Для багатьох країн вирощування ГМ-культур - це не забаганка керівників країни чи лобіювання міжнародних корпорацій, а питання виживання. Так, згідно даних ООН, станом на 2017 рік у світі 821 мільйон людей страждає від недоїдання і ця цифра зростає кожного року. Для порівняння, у 2016 році кількість людей, які не можуть бути забезпечені їжею в повному обсязі складала 804 мільйони. У майбутньому ця цифра буде тільки рости. Так, згідно різних досліджень до 2050 року кількість населення планети складе приблизно 10 мільярдів і для того, аби забезпечити усіх людей їжею, за прогнозами ООН потрібно буде збільшити її виробництво на 20%. Проте зробити це потрібно без значного збільшення орних площ, оскільки майже усі можливі площі вже використовуються для сільського господарства. Більше того, вони щороку зменшуються через дію ерозії, забруднення важкими металами чи забудову. Отже, треба шукати вихід в технологіях. Покращувати захист та живлення рослин та підвищувати потенціал насіння. І одним із можливих елементів забезпечення кращого врожаю вчені розглядають саме генну інженерію.

Та ж сама Бразилія, яка наразі займає друге місце у світі по площам вирощування ГМ-культур після США, прийшла до рішення комерціалізувати ГМО через проблему нестачі їжі в країні. Стрімкий розвиток ГМО в Бразилії відбувся незабаром після обрання нового уряду під керівництвом Луїза Інасіо Лула да Сілва, який представив амбітну програму «Нульовий голод». Вона складалася з більш ніж 20 ініціатив у таких напрямках як: доступ до їжі, зміцнення дрібних господарств, отримання доходів та соціальний контроль з метою викорінення голоду в країні. Його мета полягала в подоланні голоду та бідності в Бразилії в той час, коли половина населення країни не мала безпечного доступу до їжі та належного харчування. За словами Лула, поліпшення умов життя людей в Бразилії було важливою частиною стратегії нульового голоду та створення сталого розвитку. Незабаром уряд запровадив низку програм, що сприяють розвитку сільського господарства, включаючи регулювання та затвердження ГМО.

А та ж сама Нігерія, що цього року дозволила вирощування ГМ-бавовни, пішла на цей крок через необхідність оживити власне виробництво текстилю, яке на даний момент знаходиться у поганому стані. Так, за даними досліджень, що проводились в Нігерії, ГМ-бавовна дає врожайність на рівні 3-4 тонн з гектару, тоді як звичайні сорти не можуть дати і тонни, їх врожайність коливається від 600 до 900 кілограмів. Справа у тому, що у бавовни є природний шкідник – бавовникова совка, яка завдає значної шкоди цій культурі. Тому, виведення у 2002 році генно-модифікованої бавовни, яка містила в собі токсичні речовини для основних шкідників цієї культури, стало справжнім проривом для сільгоспвиробників, що займаються вирощуванням бавовни.

Кенія, Зімбабве та Малаві також готуються до початку вирощування генно-модифікованої бавовни, оскільки наразі середня врожайність цієї культури в цих країнах складає приблизно 600 кілограмів з гектару. Уганда досліджує ГМ-картоплю, стійку до хвороб. Вчені цієї країни очікують, що першу модифіковану картоплю в країні будуть вживати вже у 2020 році. Також очікується, що у найближчому часі Гана дозволить вирощування генно-модифікованої вігни, стійкої до шкідників. Наразі вчені Гани вже завершили випробування цієї ГМ-культури і незабаром подадуть заявку на комерційний випуск першої в країні генетично модифікованої культури. 

Чи безпечні продукти з ГМО?

Головні побоювання населення, щодо генно-модифікованих продуктів полягають у тому, що вони можуть містити в собі токсини чи алергени, які здатні завдати шкоди людині, або навіть викликати ракові захворювання. Іншим аргументом є вплив на тварин, яких годують кормами, виробленими з генно-модифікованих культур, оскільки більшість врожаю генно-модифікованої сої чи кукурудзи використовується саме в якості кормів для тварин. Проте, близько 90% усіх вчених світу, що займаються дослідженнями генно-модифікованих організмів і їх впливу на людину, стверджують про безпечність таких продуктів. Із цією думкою погоджується також Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська медична асоціація. «ГМО-продукти, які в даний час діють на міжнародному ринку, піддаються оцінкам безпеки і навряд чи представляють загрозу здоров'ю людини. Крім того, не було виявлено ніякого впливу на здоров'я людини в результаті споживання таких харчових продуктів широкими прошарками населення в країнах, де вони затверджені», - повідомляється на сайті ВООЗ. "За роки досліджень я поки не знайшов переконливих доказів того, що в зараз генетично-модифіковані продуктів становлять ризик для людини. Тим більше, що в США зараз генетично змінені папайя або кукурудза, вже дозволені до споживання напряму. А ще більше інгредієнтів, виготовлених з ГМ культур, таких як цукор або кукурудзяне борошно також не несуть загрози людям. З них виготовляють як основу для продуктів харчування так і медикаменти", - говоритьГрегорі Джефф, директор Biotechnology Project в Center for Science in the Public Interest.

Загалом, більш ніж 2000 наукових досліджень підтверджують безпечність генно-модифікованих продуктів для людей. Проте, лише третина населення планети погоджується із цим. Більше того, в усій Африці лише одна ПАР дозволила вживання продуктів з ГМО, тоді як усі інші країни, не дивлячись на усі проблеми із продовольством, не бажають, аби їх громадяни вживали модифіковані продукти і обмежуються лише їх вирощуванням.

Та і далеко не всі вчені, які досліджували генно-модифіковані культури позитивно ставляться до ГМО. Так, як розповів Agravery.com Джек Хайнеман, професор School of Biological Sciences University of Canterbury, ГМ-культури так і не продемонстрували якогось надзвичайного врожаю і тому не відіграють ніякої ролі у подоланні проблеми голоду в світі: " я не вірю, що є докази того, що ГМ-культури необхідні, щоб побороти світовий голод. Наше дослідження виявило, що комбінація з продуманою селекцією і збільшення інвестицій в грунт і ферми може зробити більше для скорочення масштабів голоду, ніж всі ГМО у світі". 

Негативні наслідки вирощування модифікованих культур

Проте у вирощуванні ГМ-культур дійсно є доведені негативні наслідки. Вони стали однією з головних причин виникнення резистентності у бур’янів. Так, за даними служби економічних досліджень Міністерства сільського господарства США, у Сполучених Штатах вже зареєстровано щонайменше 14 видів бур’янів - стійких до гліфосату. Гліфосат – це найбільш поширений гербіцид суцільної дії. Під цей гербіцид за допомогою генної інженерії були виведені спеціальні стійкі сорти сої та кукурудзи, яким гліфосат не завдає шкоди. Це дозволило значно зменшити витрати на контроль бур’янів в посівах цих ГМ-культур. Але, через інтенсивне використання однієї діючої речовини протягом багатьох років у бур’янів почала вироблятись стійкість до гліфосату, через що ефективність захисту культур препаратами на основі гліфосату значно зменшилась. Вирішити проблему можна за допомогою використання інших гербіцидів в системі захисту культур від бур’янів, але тоді відпадає необхідність в ГМ-сої та кукурудзі, що мають стійкість до гліфосату. За даними ISAAA, 47% усіх площ займають саме стійкі до гербіцидів культури.

До речі, щодо самого гліфосату у світі також наразі багато суперечок. Через підозру на канцерогенність цього гербіциду від його використання вже відмовились такі країни як Мальта, Шрі-Ланка та Нідерланди. Франція прийняла рішення відмовитись від цього препарату у 2022 році і наразі французькі вчені шукають йому безпечну заміну. Проте, у Євросоюзі цей гербіцид дозволений до використання.

Чи є альтернатива?

Як альтернатива генно-модифікованим культурам наразі розглядається технологія редагування геному - CRISPR. Ця технологія, на відміну від генної модифікації організмів сторонніми генами (ГМО – Ред.), корегує ті гени, які вже є в об’єкті. Завдяки цій технології можна вилікувати спадкові захворювання, виправити гени, через які рослини легше уражуються хворобами, підвищити потенціал врожайності чи стійкість до стресових умов. Саме через те, що технологія CRISPR не використовує генів інших організмів, а корегує гени, які вже закладені у генетичному коді організму, Австралія розглядає можливість спрощення законодавства для вирощування таких культур. Це може стати гарною заміною ГМ-культурам і дозволить сільгоспвиробникам збільшити врожай.