Коли говорять про децентралізацію, згадують переважно про передачу до громад фінансів та інструментів управління. Часто «губиться» продовження речення – передача відповідальності за ухвалені рішення – фінансові, управлінські, кадрові тощо. Зрештою, дуже мало говорять про відповідальність за обрання місцевої влади, контроль її роботи та участь громадськості в управлінні об’єднаною громадою.  Натомість, ми можемо часто прочитати таке (цитуємо коментар пересічної громадянки): «ОТГ вперто нагадує, вибачте, ОПГ, коли члени громади не усвідомлюють своїх прав. Для того щоб був позитивний результат, кожен член громади має усвідомити себе Людиною, права якої прописані в Конституції України. З таких Людей формуються громади, наприклад в Польщі, Венгрії і вони диктують своїм менеджерам, а у нас навпаки - менеджери усвідомили себе патріціями і роблять з громади рабів безправних. Хіба ні?».

На п’ятому році реформи хто має закласти в голову громадянина усвідомлення себе громадянином? Хто повинен переконати члена ОТГ, що він має обирати усвідомлено, або потім не скаржитись на «поганого» голову, депутат або старосту? Яка непереборна сила може перебороти інертність тих, хто не бажає навіть зазирнути у бюджет ОТГ, не кажучи вже про подання заявки у бюджет участі?

Коли спілкуємось з представниками успішних громад, на щастя все частіше чуємо: головне – змінити психологію людей, але це справа не одного дня і не одного десятка конкретних аргументів – відремонтованої школи, освітлення, кооперативу,туристичного маршруту, зрештою – поганого депутата, обраного аби як…

Але для початку – про реформу децентралізації як про реформу системи управління об’єднаною територіальною громадою.

Почнемо з азів 

Утворення ОТГ передбачає створення нового адміністративного центру для всіх міст, сіл і селищ, які увійшли до її складу, та проведення виборів керуючих органів ОТГ (голови і депутатів ради ОТГ, а також старост, які представлятимуть інтереси села – за умови, що кількість його мешканців становить більш як 50 осіб – чи кількох сіл в органах управління ОТГ). Кількість депутатів у раді залежить від чисельності виборців (до 1 тис. виборців – 12 депутатів; від 1–3 тис. виборців – 14 депутатів; 3–5 тис. виборців – 22 депутати; 5–20 тис. виборців – 26 депутатів і т.д.). Важливо наголосити, що кожний населений пукнт в ОТГ повинен мати свого представника в Раді. Сама ж Рада підпорядкована виключно громаді.

Безпосереднє керівництво ОТГ (зокрема й управління фінансами) здійснює створений Радою виконавчий комітет. До його складу входять голова Ради, його заступник з питань діяльності виконавчих органів ради, секретар виконкому, керівники відділів та управлінь, секретар Ради, старости, інші особи (підприємці, громадські активісти та ін., крім депутатів місцевої ради). Рада та виконком перебувають на одному ієрархічному щаблі, але до того ж виконком підзвітний і підконтрольний Раді. Тобто в разі прийняття виконкомом рішення, яке суперечить законодавству, Рада має право його скасувати.

Рада також може створювати власні органи для управління освітою, охороною здоров’я, містобудівною діяльністю тощо, які підпорядковано виконавчому комітету.

Повноваження керівних органів ОТГ

Повноваження органів ОТГ доволі широкі: від розробки стратегії розвитку до організації благоустрою сіл і селищ, які входять до складу ОТГ. Зокрема рада затверджує бюджет ОТГ; утворює виконавчий комітет; встановлює місцеві податки і збори; визначає, яким буде соціально-економічний і культурний розвиток ОТГ, та ін. Виконавчий комітет своєю чергою забезпечує виконання бюджету ОТГ; координує діяльність відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ та організацій ОТГ; має право змінювати/скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь та їхніх посадових осіб тощо.

Логічно, що розвиток ОТГ доцільно координувати із загальною стратегією розвитку регіону. Це дозволить формувати потужні, конкурентоспроможні території, відроджуючи або посилюючи традиційні локальні бізнеси. Водночас, ОТГ започатковують нові напрямки діяльності, залучають інвестиції для розвитку сфер, про які раніше навіть не йшлося, співпрацюють між собою на основі міжмуніципальних угод тощо. Держава стимулює такий підхід, фінансуючи на конкурсній основі проекти ОТГ, надаючи субвенції. Тому одним з найважливіших напрямків діяльності керівництва ОТГ є стратегічне планування, а також участь у ґрантових конкурсах – національних програм та міжнародних проектів.   

Кадри

Надзвичайна і надважлива проблема. Власне, всі вчаться в процесі роботи. Але якщо перші громади рухалися інтуїтивно, методом спроб та помилок, то наступні мають можливість скористатися їхнім досвідом. Є чимало курсів, тренінгів, навчання у колег – в україні та за кордоном. Нарешті, минулого року кілька українських ВНЗ випустили перших менеджерів саме для ОТГ, адже вони мають свою специфіку роботи.

Отримати консультації можна в регіональних Центрах розвитку місцевого самоврядування (знайдіть ЦРМС у своїй області за списком). 

Законодавча база реформи децентралізації - https://decentralization.gov.ua/legislations

Юридичні консультації - https://decentralization.gov.ua/laws

Настільна книга старости ОТГ - https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/355/Kniga-Starosti-A5_.pdf

І, щоб ви змогли закріпити отриманні знання, пропонуємо вам зіграти в гру, яка домопоже розставити пріорітери та зрозуміти, який ви голова ОТГ (кликніть по зображенню) 

Можливість розпоряджатися землею робить громади реально незалежними, відкриває шлях до відкриття нових напрямків бізнесу. Для Півдня України з його розвиненим аграрним сектором – від вирощування зернових, до фруктово-овочевих кластерів та виноробства - це життєво важливе. Отримуючи право власності на землю поза межами населених пунктів громади здобувають нові шанси для розвитку. Щоб навчити, як скористатися ними якнайкраще, протягом травня-липня Всеукраїнська інформаційна кампанія #ягромада «Я – громада!», що організована спільними зусиллями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Програми «U-LEAD з Європою», проведе низку публічних заходів у 39 населених пунктів у різних областях України. На меті інформувати населення про реформу децентралізації та її аспекти, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров'я, підвищити обізнаність громадськості щодо її сутності, продемонструвавши найкращі практики вже існуючих об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а також заохотити громадян стати агентами змін.