Китай і Єгипет залишаються основними споживачами українського зерна. Європейський ринок досі вважається перспективним, однак спершу на заході мають оговтатись від наслідків карантину.

 За результатами дослідження Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки, через коронакризу серед ТОП-12 напрямків українського експорту найменше знизяться поставки до Китаю та Білорусі. Адже в цих країнах вже зняли або взагалі не вводили (як у випадку з Білоруссю) жорстких карантинних обмежень. Дослідники також прогнозують помірне зниження поставок з України до Туреччини, Німеччини, Єгипту, Індії, Нідерландів та Іспанії. Очікується, що в умовах кризи обсяги саме аграрного експорту скоротяться менше, ніж загальний експорт з України до інших держав. 

 У 2019 році серед ТОП-10 товарів вітчизняного експорту першу трійку посіли кукурудза, соняшникова олія та пшениця. Основні напрямки – Китай, Індія, Єгипет, Іспанія. За даними митниці, географія експорту за чотири місяці 2020 року не сильно відрізняється від показників минулого року.

Піднебесна – перспективний ринок збуту зерна та олії

Опитані Agravery.com експерти одностайні в тому, що Китай і надалі залишатиметься одним із найперспективніших імпортерів української сировини. Країна практично не зупиняла купівлю української кукурудзи або продуктів переробки олійних, за винятком лютого (пік епідемії коронавірусу в Китаї), зауважив аналітик компанії Agritel Олексій Єрьомін.

Наразі серед зернових культур Україна експортує до Піднебесної кукурудзу і ячмінь. Поставки пшениці поки що заблоковані через те, що досі не підписано Протокол фітосанітарних вимог щодо експорту цієї культури в Китай. Про це розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов. На його думку, Україна й надалі нарощуватиме поставки зерна до Китаю. 

 Додаткові можливості може відкрити торгова війна із США (яка сприяла нарощуванню експорту ячменю та кукурудзи з України в Китай), зростання населення та пожвавлення економіки в Китаї. За словами Олексія Єрьоміна, очікується, що країна у 2 та 3 кварталі 2020 року нарощуватиме закупки для створення запасів, побоюючись ймовірної другої хвилі епідемії. Але, оскільки всі будуть намагатися наростити поставки у Піднебесну, українським експортерам потрібно працювати оперативно, попередила заступниця директора компанії «ПроАгроГруп» Марія Колесник.

 В агрохолдингу HarvEast також очікують на високий попит на кукурудзу цьогоріч: «Проходимо необхідні фітосанітарні процедури, щоб бути у списку акцептованих експортерів цієї культури в Китай. Також ми дуже чекаємо підписання угоди між Україною і Китаєм про експорт гороху», – зазначила для Agravery.com директорка з продажів HarvEast Тетяна Алавердова.

 Марія Колесник зауважила, що, ймовірно, ринок кукурудзи в Китаї буде, але гарної ціни на цю культуру – ні. «USDA прогнозує у новому сезоні виробництво кукурудзи в Україні на рівні 39 млн т. В США також очікується її рекордне виробництво, яке накладається на скорочення внутрішнього споживання. В них значна частка кукурудзи йшла на етанол, але через карантин люди перестали споживати бензин, і етанольні підприємства зупинилися. Це відобразилось на обсягах закупівлі кукурудзи», зазначила експертка. 

 Окрім зерна, Китай може бути перспективним ринком збуту м'яса птиці, але на сьогодні в українських виробників курятини відсутня можливість для прямих поставок їх продукції в КНР, процес отримання акредитації для поставок Україною м’яса птиці до Китаю продовжується. Про це повідомили в агрохолдингу «МХП».

 Туреччина збільшила імпорт української олії на тлі обмежень експорту з РФ

 Іншим перспективним ринком для українських експортерів є Єгипет. В УЗА повідомляють, що у поточному маркетинговому сезоні (з 1 липня 2019 року) найбільше зерна – майже 7 млн т – було відправлено саме до Єгипту. За словами Миколи Горбачьова, переваги єгипетського ринку в тому, що він є зрозумілим для експортерів, розташований у Середземному морі, а це коротке плече доставки, туди можна запросто поїхати і домовитися про співпрацю. За поставки до Єгипту українці конкурують із росіянами, французами і румунами, озимі посіви останніх постраждали від посухи.

З Туреччиною торгівля навряд чи скоротиться, зауважила заступниця директора компанії «ПроАгроГруп». Разом з тим, на попит з боку Туреччини певною мірою впливатимуть масштаби туристичного сезону в країні. Міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Ерсой прогнозує відкриття тільки 60% місцевих готелів. Однак не тільки ситуація в країнах-імпортерах впливає на торгівлю під час коронакризи. Так, завдяки обмеженням на експорт соняшника з Росії, Туреччина у квітні купила рекордні обсяги української соняшникової олії – понад 40 тис. т, тоді як зазвичай бере на рівні 50-100(!) т, зазначив аналітик компанії Agritel. Для агрохолдингу HarvEast Туреччина є одним з основних покупців бобових. «Туреччина займається переробкою бобових і подальшим реекспортом продуктів харчування, споживачі яких демонструють зниження попиту. Схожа ситуація склалася і в Індії, і в Пакистані», – сказала Тетяна Алавердова.

 За словами Олексія Єрьоміна, жорсткий карантин в Індії посприяв деякому падінню експорту соняшникової олії в цю країну в березні та квітні. Експерт додав, що наразі під питанням обсяги експорту до країн Африки, які можуть понести серйозні втрати врожаю і потребуватимуть великих обсягів імпортного продовольства. Але наслідки пандемії можуть вдарити по їх купівельній спроможності. «З іншого боку, ООН організовує закупівлю продуктів харчування для допомоги деяким країнам, так з останніх повідомлень відомо про закупівлю 80 тис. т пшениці в Україні для поставок в Судан», – розповів Олексій Єрьомін. У нього викликає занепокоєння також спроможність і бажання Саудівської Аравії підтримувати високі обсяги закупівлі ячменю. «З одного боку, країна фінансово постраждала від падіння цін на нафту, а з іншого вона змінює систему субсидій для місцевого сільського господарства. В цілому очікується просідання імпорту ячменю цією країною, але чи можна його повністю пов’язати з Covid-19 – це дискусійне питання», – сказав аналітик.

 Експорт равликів до ЄС може постраждати

Ще один важливий майданчик для збуту української агропродукції – це ринок Європейського союзу. За словами президента Української зернової асоціації, майже третина від усього експорту зерна спрямована до країн ЄС. На його думку, в цілому це платоспроможний ринок, збільшити позиції на якому – це пріоритет №1 для вітчизняних зерновиків. Але наскільки це можна зробити у кризовий час – відкрите питання, на заваді можуть стати логістичні проблеми, пов’язані з карантинними обмеженнями. Також складно передбачити поведінку окремих держав. За даними Олексія Єрьоміна, Італія та Іспанія в березні-квітні збільшили обсяги імпорту української соняшникової олії, але демонстрували змішану динаміку імпорту кукурудзи. Так, Італія активно купувала її в березні і мляво в квітні, а Іспанія, навпаки, після просідання імпорту в березні наростила його в квітні.  Загалом у розвинених європейських країнах скорочення доходів населення не повинно сильно вплинути на попит на продовольство, оскільки частка доходів, яку європейці витрачають на їжу, відносно невелика (британці 10%, нідерландці 10,6%, поляки 17%, литовці 27% – джерело). Хоча можливе зниження попиту з боку ресторанного бізнесу. З цього випливає, що експорт специфічної агропродукції, наприклад, равликів справді може постраждати. В агрохолдингу МХП зазначили, що, залежно від країни, поставки у канали HoReCa/Foodservice  скоротились до 60-80% «докризового» рівня (в окремих країнах до 20%).

Нагадаємо, за результатами дослідження Trade+, в умовах коронанкризи на рівні з Китаєм найменше має знизитись також експорт з України до Білорусі. Що стосується аграрних товарів, то передусім ця країна імпортує українську сою та соєвий шрот, зауважив Олексій Єрьомін. Але аналітик не бачить можливостей для збільшення експорту цієї продукції у календарному 2020 році. За його словами, дефіцит сої в Україні утворився ще наприкінці 2019 року, а новий врожай, як очікується, буде меншим за попередній. В агрохолдингу HarvEast зазначили, що експортувати пшеницю з київського  підприємства «Агро-Холдинг МС» логістично зручніше саме до Білорусі, ніж до Одеси. Однак обсяги і закупівельні ціни на продукцію наразі не є привабливими для компанії. Серед інших можливих позицій експорту до Білорусі є ранні овочі, фрукти і ягоди, зазначила Марія Колесник.

 Підсумовуючи, можна сказати, що пандемія коронавірусу та економічна криза суттєво не вплинули на попит на українське зерно з боку його основних імпортерів — Китаю та Єгипту. Ці країни і надалі залишатимуться важливими ринками збуту. Країни Африки через посуху потребуватимуть імпортованого зерна, однак поки невідомо, наскільки платоспроможним буде цей ринок в умовах кризи. Попит з боку Євросоюзу і Туреччини на аграрну продукцію також певною мірою залежатиме від того, наскільки після карантину там відновиться сегмент HoReCa.

Джерело: Agravery.com