У світі зростає попит на продукти харчування, які не викликають алергію. Чи готові вітчизняні аграрії та виробники до сучасних викликів?

 Топінамбур, сорго, амарант, спельта тощо – невеликий перелік продуктів, які у більшості людей не викликають алергії. Останнім часом все більше людей цікавляться не тільки органічною продукцією. Через пандемію українці більше стали приділяти увагу своєму здоров’ю.

У магазинах з’явилися не лише відділи, де містяться органічні продукти, але й полиці з продуктами, які не викликають алергії.

 Маловідомі, але корисні  

З кожним роком площі під рослинами, які майже не викликають алергію,  збільшуються, оскільки їх вирощування - це досить прибуткова справа.

За даними Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, витрати фермерів на вирощування насіння амаранту  складають 400$/га. У той же час прибуток можна отримати від переробки насіння на крупу, борошно та екстракційну олію та шрот. Так, з врожаю з 1 га можна виробити 15 тонн гранул, які продаються за ціною 200$/т. Загальний прибуток складе 3000 $/га.

 «Сьогодні понад 50 виробників займаються переробкою амаранту, щороку переробляється до 500 т насіння амаранту. Хочу відзначити, що попит на цю продукцію поки що помірний, але він зростає. Найбільшим попитом користується насіння, оскільки воно є найбільш корисним та повноцінним продуктом, а також олія та шліфована крупа», - каже Олександр Дуда, голова Асоціації.

 Досить цікавим для аграріїв є вирощуванням сорго. За енергетичною цінністю воно не поступається кукурудзі, а за виходом крохмалю (70-74 %) та кількістю протеїну в зерні навіть перевершує її. Продукти переробки із сорго (борошно, крупи) є цінними, дієтичними та корисними, оскільки не містять глютену. Крім того, з 1 т зерна сорго отримують 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи.

 Науково-виробниче товариство «Укрсорго» готове поділитися технологію вирощування сорго та забезпечити аграріїв посадковим матеріалом. З 1 га цукрового сорго, аграрії можуть отримати 12 тонн сиропу, а 1 кг такого сиропу коштує в середньому $8, а для порівняння, подібний сироп з цукрового буряка - $3. Ярослав Бардін, директор генеральний директор ТОВ НТВ «Укрсорго» впевнений, що в умовах глобального потепління сорго – це культура перспективна для вирощування.

   Продукти переробки топінамбура або земляної груші в Україні особливо не користуються попитом, а ось за кордоном ситуація зовсім інша. З бульб топінамбура добувають інулін, який належить до класу харчових волокон (фруктани). Проблема у тому, що фермери неохоче беруться за вирощування даної культури, оскільки при неправильній агротехніці, топінамбур за короткий час може поширитись на велику ділянку.

Одне з господарств, що займається переробкою топінамбура, знаходиться у Івано-Франківську – ТОВ НВП «Індуктор».

«Ми займаємося переробкою тільки нижньої частини рослини – бульби, з якої виробляємо порошок, який застосовують в якості дієтичної добавки, сиропи. Плануємо виробляти екотканину за новітніми нанотехнологіями», - розповідає Богдан Кобринський, технічний директор, співвласник НВП «Індуктор».

 Не єдиними нішевими

  Картопля відноситься до гіпоалергенних продуктів. З перетертого картопляного супчику немовлят починають привчати до дорослої їжі. Всі найсуворіші дієтичні столи, які прописують лікарі хворим, базуються на картопляному пюре та супчиках. Навіть у реанімації та після гастроенетерологічних операцій людей повертають до стандартної їжі, починаючи з картопляних страв. Не потрібно забувати, що під час ІІ світової війни Європа вижила не завдяки хлібу, де чимало глютену, на який у людей буває алергія, а завдяки картоплі, яка швидко росте.

 Картоплю можна варити, запікати чи навіть жарити (бажано на якісній олії). Важливо розуміти, що на ринку існують спеціально виведені низькокалорійні сорти для діабетиків і людей із надмірною вагою.

«В Україні зареєстровано декілька сортів картоплі, які мають не тільки алергенний ефект, а й понижують цукор у крові. Це у, першу чергу, ранній  сорт із білою шкіркою Коломбо (HZPC), а також Рів'єра (Agrico), які широко вирощуються в Україні. За ціною вони не відрізняються від звичайної картоплі, головне знати їх назву і лікувальні властивості», - говорить Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК.

 Закручені бобові  

 Споживачі, яким не байдуже власне здоров’я, віддають перевагу макаронам, виготовленим навіть не з цільнозернового зерна, а з бобових: червоної сочевиці, зеленого і жовтого гороху та нуту. У таких макаронах на 20% менше вуглеводів, вдвічі більше рослинного білку та вони не містять лактози, злаків.

 «Бобові культури належать до продуктів з середньою алергенністю, тому ми не можемо сказати, що макарони Happyroni неалергенні. На це необхідно зважати.

Для виробництва своєї продукції ми використовуємо сировину вітчизняного виробництва і на сьогодні нам її вистачає», - розповідають співзасновниці  Happyroni Ганна Шукліна та Вікторія Князєва.

Свою продукцію вони реалізують у більш ніж 60 різних магазинах по всій Україні, а також приймають замовлення на сайті, Instagram та Facebook.

 Відкриті для усіх  

 Останніми роками зростає попит на безлактозну та  безглютенову продукцію. Але виробники зазначають на пакуванні, про те, що у їх продукції немає клейковини, але, наприклад, присутній маргарин або білий цукор. У такій продукції немає глютену, але є багато інших шкідливих інгредієнтів. Споживачу важко зрозуміти, чи це корисно, чи ні, у той же час виробник не розуміє, у якому напряму йому рухатися далі, що виробляти, які саме інгредієнти дійсно не потрібні споживачу.

У компанії «PONYC. Це печиво можна» пішли дещо іншим шляхом і повністю відмовилися від використання білого цукру, яєць, продуктів, що містять лактозу, та зробили окрему безглютенову лінійку печива. Перша упаковка їх продукції  з’явилася у грудні 2020, а ще до цього рік вони тестували рецептуру печива. Частина інгредієнтів, які використовуються, має імпортне походження. Какао терте, горіхи, кокосова стружка, кокосовий цукор – походять з Кот-д'Івуару, Індонезії, В’єтнаму  тощо. Імпортну кокосову м’якоть переробляють в Україні, відповідно, отримують нерафіновану олію українського виробництва.

  «А от насіння гарбуза, борошно зі спельти чи сорго вітчизняного виробництва є дуже хорошої якості. Саму культуру сорго вирощують в нормальних обсягах, а от борошно з сорго ще не має вагомої пропозиції на ринку.

Попит на здорове харчування зростає, особливо зараз з’являються нові компанії, які хочуть виробляти батончики, печиво, морозиво, у складі яких немає інгредієнтів, що викликають алергію. Але є суттєва проблема – це вартість таких продуктів, вони врази дорожчі, ніж звичайні. Тому нам дуже складно конкурувати з іншими гравцями ринку, які пропонують продукцію на мас маркеті», - розповідає Валентин Калачов, співзасновник компанії «PONYC. Це печиво можна».

  Продукцію PONYC вже можна придбати в мережі супермаркетів Сільпо, WineTime та в локальних мережах в містах України. За умови ефективної взаємодії з ними, потужності виробництва компанія планує розширювати та нарощувати.

«З власного досвіду, ми зрозуміли, що в інтернеті продукти харчування купують не часто. Невеликим виробникам, які пропонують вузький асортимент не дуже зручно і вигідно відправляти/отримувати продукти кур’єром чи службами доставки. Зручніше реалізовувати продукцію у торгових мережах, кафе, ресторанах невеликих магазинах. Але потрібно розуміти, що в такому випадку буде вже менша маржа, і виграти можна лише при гарних обсягах продажів.

Наші постійні клієнти хочуть бачити продукцію, яка їм подобається, у ритейлі по дорозі додому. Адже набагато зручніше заїхати в магазин і купити печиво, яке їм подобається, імпульсно в ту ж мить, ніж замовляти його через сайти чи Instagram і чекати день. Це нормально, коли людина спонтанно, хоче щось купити», - додає Валентин Калачов.

Джерело: Agravery.com