26-27 квітня ц.р. у Будапешті (Угорщина) відбулися консультації представників організацій громадянського суспільства країн Європи та Центральної Азії з питань поточних та майбутніх пріоритетів діяльності ФАО в регіоні, вироблення єдиної позиції щодо сталого розвитку сільського господарства та Продовольчих систем у Європі і Центральній Азії в умовах зміни клімату.
Про проблеми та пріоритети розвитку регіону докладно висвітлив у своїй доповіді Регіональний представник ФАО по Європі і ЦА Рахманін О.В. Зокрема, він підкреслив, що постійно у світі від голоду страждають 800 млн. людей і ця цифра збільшується, тому одним із головних напрямків роботи ФАО є: викорінення голоду до 2030 року, збереження енерго-, водних, земельних та інших природних ресурсів для наступних поколінь; адаптація сільського господарства до зміни клімату, покращення якості харчування та життя людей і головним пріоритетом тут має бути агроекологія, втілення нових практик, які б дали можливість пити чисту воду, споживати екологічно вирощені і перероблені продукти харчування.
Міжнародний союз IUF (координатор Світлана Боінчан) та Профспілка працівників АПК (Світлана Самосуд) зосередили увагу учасників на необхідності чіткого дотримання Цілей сталого розвитку, затверджених на попередній конференції всіма країнами регіону. Особливої уваги необхідно приділити цілі №8 (повна і продуктивна зайнятість та достойна робота для всіх), бо профспілки стурбовані тим, що цього майже немає у пріоритетах ФАО. Потрібно враховувати внесок працівників сільського господарства та продовольчого сектору у забезпечення сталого розвитку, адже вони не володіють тією землею, на якій працюють і не орендують її, а це означає, що вони представляють окрему групу, яка потребує достойної роботи, оплати та захисту своїх прав. Тому уряди повинні проводити таку політику, яка б гарантувала найманим працівникам зарплату, яка захищала б їх від бідності.
Дуже великою загрозою для людей, які використовують у своєму харчуванні продукти тваринного походження, є використання протимікробних препаратів (AMR) під час промислового вирощування худоби, птиці і риби та ризики для працівників підприємств, які виникають під час процесу м’ясопереробки, аквакультури та рибопереробки, а також для здоров’я всього населення країн регіону.
Масове застосування антибіотиків під час інтенсивного вирощування худоби та птиці, а також їх подальше використання в їжу призводить до виникнення стійких штамів багатьох небезпечних бактерій. В результаті ризики зараження працівників хворобами кишкових паличок, таких як сальмонелла і патогенними мікробами під час виконання робіт на тваринницьких фермах, бійнях та під час переробки м’яса є небезпечними професійними ризиками.
Наслідки такого зараження чи передачі таких захворювань, які є стійкими до лікувальних препаратів, збільшує такі ризики багатократно. Спеціалізовані установи ООН підкреслюють серйозну загрозу, яку несуть сталі протимікробні препарати всьому людству, і роблять висновок щодо необхідності міжгалузевих глобальних заходів для попередження мільйонів смертей, викликаних такими захворюваннями та інфекціями, які не будуть піддаватися лікуванню антибіотиками.
Лише в Європі 25 тисяч осіб помирають щорічно внаслідок стійкості до протимікробних препаратів (AMR) і якщо не вживати жодних заходів, до 2050 року через бактерії, стійкі до антибіотиків, будуть щорічно помирати 10 мільйонів осіб.
AMR все більше загрожують працівникам сільського, рибного господарства, переробки та виробництва продуктів харчування та здоров’ю населення в цілому.
За інформацією керівника служби охорони здоров’я тварин ФАО, використання антибіотиків у 2010 році сягнуло 63 тисяч тонн, до 2030 року очікується зростання їх використання на дві третини.
Сьогодні всі факти використання таких препаратів у тваринництві та інформація про їх небезпеку або свідомо замовчуються, або вона просто відсутня, тому ми запропонували внести у проект Декларації, яку будуть затверджувати уряди всіх країн регіону на 31-й Регіональній Конференції ФАО, ввести заборону на масове щоденне і профілактичне використання антибіотиків у тваринництві, а використовувати їх лише для лікування тварин за безпосередньої присутності ветлікарів.
Крім цього представники профспілок звернули увагу на дуже серйозну проблему, яка також сьогодні набирає все більших обертів – це застосування дитячої праці у сільському господарстві. У світі таких дітей налічується майже 98 мільйонів і це 65% усіх випадків використання дитячої праці. Товари, вироблені із застосування праці дітей можна знайти на полицях великих супермаркетів. І це ганебне явище не повинно мати місця сьогодні в нашому регіоні. Тому ми звернулися із закликом до інститутів громадянського суспільства щодо активної боротьби проти використання дитячої праці та її найгірших форм.
Цікавою була тематична дискусія щодо ролі електронного сільського господарства та інших технологічних та/або політичних підходів у створенні сталих продовольчих систем на практиці. Про можливості та виклики для громадських організацій, фермерів та приватних землевласників. Наскільки це необхідно і які загрози несе? Ця дискусія змусила всіх замислитися над тим, як захистити права фермерів, приватних землевласників та інших категорій виробників продукції сільського господарства на захист інформації про насіння і грунти, доступ до ринків збуту та іншу.Ця тема стане також пріоритетною у роботі ФАО на найближчу перспективу.
