Майже два місяці триває так звана «сирна війна» між Україною і Росією, яка несподівано на початку лютого заборонила імпорт продукції спочатку трьох, а потім ще чотирьох великих українських заводів по виробництву сиру. Офіційним приводом стала підозра на вміст у зразках сиру пальмового масла, проте українські фахівці стверджують (і це підтверджується експертизою), що небезпечного інгредієнта в продукції немає, а технологія виробництва не порушується. Поки експерти сперечаються про справжнє підгрунтя конфлікту, його заручниками стали тисячі працівників в Україні.
Близько 40% всього виробленого в країні сиру відправляється на експорт, основним ринком для якого є саме Росія (за деякими даними сюди вирушає до 86% всіх сирів, що вивозяться з України). Особливо залежать від закордонного попиту виробники твердих сортів сиру, що потрапили під заборону Росспоживнагляду. У «чорному списку» продукція семи підприємств: ПП КФ «Прометей» (Чернігівська обл.), АТ «Пирятинський сирзавод» і ТОВ «Гадячсир» (обидва - Полтавська обл.), Баштанський (Миколаївська обл.) і Лозівський (Харківська обл. ) сирзаводи, «Бель Шостка України» (Київ) та Хмельницька маслосирбаза.
Сумні наслідки «сирної війни» для працівників галузі важко переоцінити. Через різке падіння експорту на підприємствах, де зайнято понад чотири тисячі чоловік, було скорочено виробництво, люди відправлені у неоплачувані відпустки або переведені на неповний робочий день. Одночасно переробники знизили закупівельні ціни на молочну сировину, що боляче вдарило по сільгосппідприємствах і приватних господарствах.
Профспілка працівників АПК України та його організації на зазначених підприємствах вкрай стурбовані розвитком ситуації. Російська сторона не поспішає проводити перевірки, необхідні для зняття ембарго (перша з них почалася лише 26 березня на ТОВ «Гадячсир» та офіційних результатів поки немає). Тим часом в трудових колективах зростає напруженість, страждають працівники, в нестабільній ситуації сільські підприємства, що може привести в підсумку до руйнування і так нечисленних робочих місць на селі. Профспілка закликає до якнайшвидшого вирішення кризи, щоб повернути людям можливість працювати, а значить, і жити без страху втратити засоби до існування.