Як захистити своє робоче місце? Чому вчитель не може прогодувати себе і свою сім’ю? Кому вигідний розвал соціального страхування? Хто захистить українців від епідемій та хвороб? Чому влада досі не відповіла на вимоги профспілок щодо соціально-економічного захисту людини праці? На ці та інші актуальні питання дали відповідь Голова ФПУ Григорій Осовий та інші учасники прес-конференції «Профспілки висунули протестні вимоги – як відреагувала влада?», яка відбулась 21 жовтня в Інформаційній агенції «Укрінформ».
У заході також взяли участь керівник лабораторною службою СЕС Деснянського району м. Києва Валерій Гейко, начальник управління планування та виконання бюджету Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Олександр Леонов, заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості Валерій Мамченко, голова профкому дошкільного закладу №95 м. Київ Марія Смирнова.
Як повідомив Григорій Осовий, минув тиждень після того, як профспілки провели Всеукраїнську попереджувальну акцію протесту та передали свої вимоги в Адміністрацію Президента України, Верховну Раду і Кабінет Міністрів України. «При врученні вимог, листів і звернень, які відбулися на зустрічах з уповноваженими на те особами, які запевнили про те, що профспілки будуть почуті і на відповідні звернення і вимоги буде реакція перших осіб, ми сподівалися, що за тиждень будемо мати можливість інформувати вас про цю реакцію, - зазначив Голова ФПУ. – Але ми досі не отримали відповіді на свої звернення. Виявилось, що у цих перемовинах найбільш слабкою ланкою виявився Уряд».
Тому, підкреслив профспілковий лідер, профспілки закликають Уряд невідкладно розпочати діалог із соціальними партнерами з метою визначення завдань та механізмів реалізації основної мети реформ – досягнення європейських стандартів життя, соціального розвитку і створення ефективного виробничого та трудового потенціалу України. Він зазначив, що свої вимоги до Кабінету Міністрів України з питань захисту соціально-трудових прав та інтересів працівників спілчани ухвалили на своєрідному «профспілковому саміті» - Всеукраїнському форумі профспілок, що відбувся в Києві 7 жовтня - у Всесвітній день дій за гідну працю. Під час форуму обговорювалися питання протидії жорсткому антисоціальному наступу на права та інтереси людини праці. Чекали на форумі і керівників держави. Але не дочекались…
А 15 жовтня напередодні Міжнародного дня боротьби з бідністю під стінами Кабінету Міністрів України зібралися більше 5 тисяч представників з усіх регіонів – члени профспілок від 60 галузей промисловості і бюджетної сфери. Серед них були шахтарі, залізничники, медики, освітяни, атомники, комунальники, працівники культури та інші. Люди в мирний спосіб висловили своє обурення діями влади, її останніми рішеннями, що ведуть більшість працюючих до зубожіння. Григорій Осовий подякував ті ЗМІ, які чесно і об’єктивно висвітлювали цю подію. Проте жодна державна теле- та радіокомпанія не звернула на профспілкову акцію уваги.
В той же час телеграми солідарної підтримки надійшли мітингувальникам від Міжнародної конфедерації профспілок, Загальноєвропейської ради МКП і Європейської конфедерації профспілок. Як підкреслив профспілковий лідер, акція була попереджувальною і не мала жодного політичного забарвлення. За рішенням її учасників до Адміністрації Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України були делеговані три групи від всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань, щоб передати вимоги трудящих.
В Адміністрації Президента України підтримали профспілкову пропозицію щодо необхідності підвищення рівня соціального діалогу. За домовленістю сторін, відтепер профспілки регулярно інформуватимуть Главу держави про хід виконання Генеральної угоди, як інструмента соціального діалогу, а також братимуть участь у роботі Комітету соціально-економічних реформ. «Ми домовилися, що найближчим часом команда Президента презентує для професійних спілок Стратегію реформ-2020 і, відповідно, після презентації буде визначено алгоритм співпраці як профспілок, безпосередньо в реалізації цієї стратегії, так і тристоронніх органів», - зазначив він. При цьому профспілковий лідер додав: у профспілок є достатньо пропозицій щодо того, щоб конституційні права у сфері праці і соціального захисту були не просто декларовані, а були підведені механізми реалізації таких прав.
Під час зустрічей у Верховній Раді і КМУ делегати від профспілок поставили вимоги до керівництва про те, що при формуванні Держбюджету на 2015 рік необхідно передбачити: підвищення прожиткового мінімуму та збільшення мінімальної зарплати і мінімальної пенсії до рівня, не нижче показника інфляції у поточному році. Це дозволить зберегти купівельну спроможність громадян. Натомість Уряд у проектних розрахунках Держбюджету на наступний рік закладає таке підвищення лише на рівні 5% (у той час, коли рівень інфляції (станом на жовтень ц.р.) є майже втричі більшим). Такі пропозиції Уряду лише призведуть до подальшого збідніння людей. Водночас, він зазначив, що вимоги, вручені уповноваженою делегацією від імені протестувальників до Кабінету Міністрів, так і не були розглянуті.
Чого ж вимагають профспілки від влади? Перш за все, наголосив Григорій Осовий, відкликання законопроекту про реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, який Уряд розробив і вніс до Верховної Ради без погодження із соціальними партнерами, і який фактично знищує існуючу систему соціального захисту. «Завдяки принциповій позиції профспілок цей ганебний законопроект так і не був прийнятий депутатами цього скликання, що ми вважаємо своєю перемогою, - заявив Голова ФПУ. - Ще одним важливим результатом дій профспілок є звернення керівництва Адміністрації Президента до Національної тристоронньої соціально-економічної ради з пропозицією щодо опрацювання реформи соцстраху на тристоронній основі із залученням усіх сторін соціального діалогу. За ініціативи профспілок, які неодноразово вносили свої пропозиції щодо необхідності створення дієвого механізму забезпечення в Україні прав і свобод людини, Президент України 15 жовтня видав Указ про розроблення Національної стратегії у сфері прав людини, яким доручив Уряду вже до 1 січня наступного року розробити проект цього документу із залученням інститутів громадянського суспільства, найчисельнішими з яких є профспілки».
За словами Григорія Осового, профспілки наголошують на необхідності проведення найближчим часом зустрічі Прем’єр-міністра з керівниками національних профоб’єднань з метою привернення уваги керівника Уряду до проблем трудящих та посилення взаємодії Уряду і профспілок задля їх вирішення. У профспілок є своє бачення шляхів вирішення висунутих вимог трудящими, експертні напрацювання фахівців апарату Федерації профспілок України щодо законодавчого врегулювання, скасування урядових рішень, які не сприяють розвитку соціального діалогу, звужують соціальні права і гарантії щодо захисту соціально-трудових і профспілкових прав та інтересів працівників.
Григорій Осовий відповів на запитання представників ЗМІ. Зокрема на запитання нашого кореспондента: «З дня проведення акції протесту та вручення профспілкових вимог минув тиждень – але відповіді профспілки так і не дочекались. Які подальші конкретні кроки планують профспілки, щоб змусити владу прислухатись до голосу профспілок?».
«Уряд сам визначив своє відношення, бо очевидно він більше приділяє увагу електорату, ніж тому, щоб знайти час для обговорення питань, які піднімали трудівники, - зазначив профспілковий лідер. - Нам прикро, бо в соціальному діалозі є чітка тріада учасників - профспілки, роботодавці, Уряд, і це є формулою для усіх Європейських країн. І після підписання Угоди про Асоціацію ігнорувати соціальний діалог - означає проявляти політичну, соціальну і функціональну незрілість. Профспілки наразі не мають намірів продовжувати акції протестів в активній формі, однак, вже під час наступного засідання Президії ФПУ визначатиметься подальшу тактику дій у діалозі з Урядом. У нас арсенал потужний, базується на національному законодавстві та включає не тільки мітинги, протести, але і ведення колективних переговорів, включаючи проведення страйків, які можуть бути на підприємствах і на галузевому, і на національному рівні. Це буде залежати вже не від профспілок, а від новосформованої влади - як вона буде комунікувати з профспілками».
У своєму виступі на прес-конференції заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості Валерій Мамченко наголосив на тому, що профспілки – це не просто громадська організація, це інструмент для працівників щодо вирішення їх соціально-економічних проблем. Тому владі, перш за все, Уряду треба рахуватися з вимогами профспілок, а не уникати переговорного процесу. Шахтарі, за його словами, зараз відчувають, як і представники інших галузей погіршення рівня життя та соціального забезпечення. Ці питання, на його думку, необхідно вирішувати спільно, шляхом соціального діалогу.
Про проблеми, які зараз турбують органи державного санітарного нагляду, про відповідні дії та рішення Уряду, що можуть привести у цієї сфері до непередбачених наслідків проінформував керівник лабораторною службою СЕС Деснянського району м. Києва Валерій Гейко.
«Намагання Уряду «одержавити» фонди соціального страхування, а, інакше кажучи, знищити всю систему соцстраху в Україні не можуть не викликати стурбованість», - підкреслив у своєму виступі начальник управління планування та виконання бюджету Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Олександр Леонов.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
