Виступ Голови ФПУ Осового Г.В.
на Всеукраїнських зборах
голів первинних профспілкових організацій 30.11.2015
Шановні колеги!
Таким широким профспілковим загалом лідерів первиинних профспілкових організацій і керівників всеукраїнських профспілок, профспілкових об’єднань ми збираємося за останні роки мабуть вперше.
Це сьогодні вкрай необхідне, бо життя поставило перед нами настільки гострі і масштабні питання, коли позиції лише вищих виборних органів недостатньо для прийняття рішень, які очікують наші спілчани.
Саме тому тут присутні біля тисячі голів первинних профспілкових організацій, людей із досвідом, які представляють і з середини знають життя трудових колективів, настрої, оцінки та прагнення робітників, інженерів, педагогів, медиків, державних службовців, селян, творчої інтелігенції.
Зазначу, що дане зібрання ініційовано президією ФПУ, і підтримано іншими найчисельнішими об’єднаннями країни, які діють у складі Спільного представницького органу національних профоб’єднань, а саме Федерацією профспілок транспортників України, Конфедерацією вільних профспілок, Об’єднанням автономних профспілок та профоб’єднанням "Єдність". Вони теж делегували на зібрання свої первинки.
Нам вкрай важливо разом виробити рішення і тактику консолідованих дій як на національному рівні, так і на місцях, щоб зупинити руйнування виробництва, катастрофічну втрату робочих місць, падіння реальної заробітної плати, зубожіння працюючих людей, знищення соціального страхування.
Не менш важливим завданням є те, як протидіяти агресивному наступу на права і соціальні гарантії працюючих, так і наступу на самі профспілки. Це – головне на сьогодні.
Друга обставина, зараз повсюдно проходять з’їзди всеукраїнських профспілок і звітно-виборні конференції територіальних профоб’єднань, які приймають програми і плани дій на наступний п’ятирічний період своєї діяльності.
В активну фазу вступила підготовка і до чергового 7-го з’їзду Федерації профспілок України, який відбудеться 24 березня 2016 року. Вже оприлюднений проект модернізації ФПУ та її членських організацій, готуються зміни до Статуту ФПУ, опрацьовується проект профспілкової Програми «Європейський вибір».
Поки до цієї роботи залучені лише члени Президії та Ради ФПУ, але безумовно цей процес вимагає долучити й ініціативу первинних профспілкових організацій: потрібні новаторські підходи, сміливі сучасні рішення, які б сприяли підвищенню потенціалу, як ФПУ, так і її членських організацій в питаннях захисту людини праці, відстоювання її громадянських прав і свобод, та більш широкої участі профспілок у суспільних процесах.
Тому на зібранні пропонується обговорити обидві зазначені теми:
Тобто питання соціально-економічної ситуації.
Пропонується заслухати інформації та повідомлення профспілкових активістів про реальний стан справ на місцях, в трудових колективах, і яких рішень очікують трудівники.
Від представників органів державної влади і роботодавців зібрання очікує коментарів і пояснень про ефективність реформ, про дії по стабілізації соціально-економічної ситуації, зокрема, як буде розвиватися країна у наступному році, яким буде Бюджет, податкові зміни, тощо.
Водночас потрібно обговорити питання внутрішньоспілкової діяльності, обмінятися думками щодо посилення захисного потенціалу наших організацій в умовах погіршення життя спілчан.
Для початку нашої розмови хочу поінформувати зібрання про позицію та дії ФПУ та СПО із зазначених питань.
Рада ФПУ в червні ц.р., обговоривши стан реформ і курс країни на євроінтеграцію, окреслила широке коло завдань і визначила дії профспілок на усіх рівнях. Цей документ є у вас у роздаткових матеріалах.
У липні поточного року Спільний представницький орган профспілок також визначив свої колективні захисні дії.
На що ми маємо насамперед реагувати?
Це, масштабні реформи в країні, які охоплюють практичні усі сфери суспільного життя: зміни до Конституції, державного управління, децентралізація влади, зміни в економіці, соціальній та трудовій сферах. Владою задекларовано понад 200 реформ.
Як приклад, адміністративна реформа і децентралізації управління. Виходячи із змін, які передбачаються, нам необхідно буде перерозподіляти повноваження в профспілках, щоб й надалі впливати на соціальні процеси в нових умовах на місцевому рівні.
Реформи – це насамперед оновлення законодавства. І це наш перший рубіж обстоювання і захисту інтересів спілчан.
Тому ми задіяли діалог з парламентом, використовуємо усі можливості для впливу на законотворчий процес, зупинки проектів законів і окремих норм, які можуть працювати проти трудової людини. Підписано Меморандуми про співпрацю і постійно проводиться робота з депутатськими фракціями партії «Блок Петра Порошенка», політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», проводяться постійні робочі зустрічі з депутатською фракцією політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».
Тільки з початку року проведено експертизу понад триста законопроектів, внесено пропозиції, проведено їх захист в урядових і парламентських комітетах, на засіданнях Уряду . Це колосальна робота.
Ми маємо своїх постійних представників у п’яти урядових комітетах, у складі колегій і громадських радах при центральних органах виконавчої влади та місцевих держадміністраціях, представник Спільного представницького органу доводить нашу позицію на засіданнях Уряду. Активно використовуємо можливості НТСЕР, беремо безпосередню участь у роботі правлінь фондів соціального страхування.
У форматі діалогу «профспілки-керівники депутатських фракцій» за підтримки Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана ми домоглися внесення на розгляд парламенту п’яти соціально важливих законопроектів щодо:
- індексації грошових доходів населення №2883;
- зниження рівня оподаткування пенсій №2682
- зняття обмежень на виплату повної пенсії працюючим пенсіонерам №2698;
- здешевлення ціни на природний газ для населення №2835;
- відновлення за рахунок коштів соціального страхування часткового фінансування літнього оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування працюючих, підтримки санаторіїв-профілакторіїв підприємств та навчальних закладів №2245.
Нажаль, наявність лише цих інструментів не гарантує успіху – потрібне бажання наших соціальних партнерів, передусім Уряду, йти назустріч трудовій людині. Сьогодні - саме той випадок, коли домовленості з парламентськими фракціями по згаданих законопроектах блокуються соціальним партнером - Кабінетом Міністрів. Розглянуто лише декілька законопроектів. Тому нам усім потрібно посилювати тиск на Уряд і законодавчий орган країни.
2. Інший важливий напрямок діяльності ФПУ та СПО – це соціальний діалог та переговорний процес з Урядом і об’єднаннями організацій роботодавців для впливу на соціальну спрямованість реформ, на соціальну наповненість відповідних державних програм і бізнес-планів.
Нам вдалося консолідувати національний профспілковий рух України, в рамках СПО діють 5 із 6-ти найбільш представницьких профоб’єднань загальною чисельністю майже 8 млн. спілчан. На цьому майданчику виробляється спільна позиція і тактика дій по захисту інтересів людей під час реформ. І не тільки, ?- ми разом також на акціях протесту. Ми є свідченням того, що в умовах спільних загроз профспілки можуть і повинні об’єднуватися.
Для нас принциповим є відповідальне ставлення до соціального діалогу і відповідальність за виконання досягнутих домовленостей і рішень. І тут у нас багато критики до партнерів.
На жаль, змушений констатувати, що відносини профспілок з Урядом і об’єднаннями організацій роботодавців значно ускладнилися. І причиною тому є погіршення становища працівників внаслідок скорочення виробництва, зростання безробіття, падіння реальної заробітної плати, зростання заборгованості перед працівниками.
Неналежне виконання своїх прямих обов’язків та зобов’язань за Генеральною угодою, ігнорування пропозицій профспілок, змусило нас вдатися до активних протестних дій, пікетувань і висунути Кабінету Міністрів Трудовий ультиматум як сурове попередження ігнорування діалогу. Подальше не реагування Уряду призвело до вступу всіх п’яти національних профоб’єднань в Національний трудовий спір.
Наразі з восьми вимог цього спору винайдено часткове вирішення щодо двох. За таких умов спір з Урядом може перерости у загальнонаціональний страйк. Це, колеги, не пусті слова. Опитування, які провели соціологи Академії праці у квітні та серпні ц.р. засвідчили, що кількість спілчан, які готові вийти на страйк зросла удвічі і становить 26%.
Щодо відносин з організаціями роботодавців. Вони теж складаються непросто. У зв’язку з зростанням заборгованості по заробітній платі (в тому числі в приватному секторі), яка складає понад 2 млрд. грн., СПО профспілок вперше вступив в КТС з СПО об’єднаннями роботодавців, як стороною Генеральної Угоди. Зараз ідуть примірні арбітражні процедури.
Однак, заради об’єктивності треба сказати, що відносини роботодавців з Урядом в соціальному діалозі теж досить напружені і не результативні. Так, Федерацією роботодавців розроблено План модернізації України до 2030 року, а Українським союзом промисловців і підприємців – Антикризова програма на 2015-2016 рр., але Уряд так і не відгукнувся на пропозиції щодо їх обговорення та спільної діяльності.
До речі, зараз в українському домі проходить Національний форум «Трансформація України», ініційований УСПП. А 2 грудня відбудеться з’їзд Федерації роботодавців, який схвалить План модернізації України до 2030 року «Від кризи до економічного зростання».
Саме так виходили зі складних соціально-економічних ситуацій різні країни світу. В цей складний час як ніколи потрібні солідарні суспільні зусилля влади, бізнесу і трудящих, що допоможе вивести країну з кризи.
Ми офіційно запросили на наше зібрання Прем´єр - міністра України Арсенія Яценюка, який в черговий раз відмовився від спілкування з профспілками.
І це в той час, коли Уряду потрібно буде звітувати про результати виконання річної програми своєї діяльності. Чому б йому, у цій ситуації, не прозвітувати про свою діяльність перед соціальними партнерами, перед трудівниками, вислухати їх оцінки і пропозиції, та взяти до уваги при формуванні наступної програми Кабінету Міністрів і Бюджету країни на 2016 рік. А чи ви бачили хоч на одному з’їзді галузевих профспілок міністрів? Ні, також ухиляються від діалогу!
А чому ми не вправі запитати як сам Уряд здійснює управління підприємствами державної власності, яких майже три с половиною тисячі, де працює 860 тисяч людей, з яких більшість – це наші спілчани! Наведу лише декілька цифр такого господарювання. Станом лише на 1 липня ц.р. не працювало 1170 суб’єктів господарювання, 355 – банкрути, 675 – знаходяться в стадії реорганізації або ліквідації. Заборгованість по заробітній платі перевищила 560 мільйонів гривень. Ось чим би зайнятися Мінекономіки, яке перебрало на себе функції ліквідованого Міністерства промислової політики, а не займатися ліквідацією трудових книжок.
Хочу сказати, що у порядку підготовки до зборів керівники національних профоб’єднань запропонували Прем’єру провести робочі зустрічі з питань роботи підприємств, підписання Генеральної Угоди та вирішення КТС, щоб на нашому зібранні поінформувати про результати. Але, як бачимо, Уряд ухилився навіть від контактів з профспілками.
З тих же причин за 8 місяців переговорного процесу досі не укладено нової Генугоди на 2015-2017 роки. Серед них жорстка непоступливість Уряду у визначенні розміру мінімальної зарплати, усунення дискримінації в оплаті праці бюджетників.
У вас у матеріалах є проект Генугоди і опитувальник. Для чого це? Ми хотіли б знати вашу думку, чи можуть профспілки підписати Генугоду на тих компромісних засадах, які там виписано.
Хотів би вас поінформувати також про стан соціального страхування, де профспілки є представниками застрахованих осіб, отже ми разом з іншими сторонами несемо відповідальність за цю ділянку роботи. За ініціативи Уряду у грудні 2014 року не зважаючи на категоричні заперечення і масові протестні акції профспілок, Уряд протягнув у парламенті вилучення із законодавства норм стосовно проведення санаторно-курортного лікування, дитячого оздоровлення, фінансування санаторіїв-профілакторіїв, ДЮСШ за рахунок коштів соціального страхування.
Ви знаєте як це боляче вдарило по самих людях, по профспілкових оздоровницях. У результаті такого варварського рішення у цьому році 250 тисяч дітей. 230 тисяч працівників не отримали належного оздоровлено в санаторіях Укрпрофоздоровниці у т.ч. воїнів АТО. Було оздоровлено лише 10% людей від рівня 2013 року. Це також вдарило і по бюджету країни, який не дорахувався майже 0,5 млрд. доходів і податків.
Ми переконані, що цю помилку має виправити парламент, є відповідний законопроект № 2245, відповідна петиція Президенту України. Ми маємо примусити Уряд і парламент відновити порушені права застрахованих осіб: повернути оздоровлення людей через соціальне страхування.
Шановні колеги!
Потрібно зазначити, що ми в своїй боротьбі використовуємо не лише переговорний процес, а й методи вуличної тиску на владу. Починаючи з осіннього наступу 2014 року ФПУ активізувала свої протестні дії, вивівши під стіни Кабміну 5 тис. членів профспілок. У грудні 2014 р. відбулася 10-тисячна акція протесту під парламентом за конституційні права громадян у Держбюджеті - 2015. Ми солідарно підтримали масовий протестний рух шахтарів у першій половині 2015 року.
ФПУ лише цього року тричі пікетувала парламентські Комітети і стільки ж разів проводила разом з іншими національними профоб’єднаннями, що входять до складу СПО, масштабні мітинги під стінами парламенту захищаючи законні права та інтереси працівників.
Єдине, хотів би зразу дати пояснення, ми призупинили такі дії лише на період проведення місцевих виборів, щоб не підігрівати напругу у суспільстві, але ми не сходимо з лінійки боротьби. Наступним кроком стане Держбюджет на 2016 рік – профспілки будуть обстоювати соціальні права громадян. А це понад 4 млн. бюджетників і 10 млн. громадян, які потребують державної підтримки. Ми також вважаємо, що активної підтримки всіх спілчан і організацій потребуватиме захист прав працівників під час прийняття Трудового кодексу, до якого профспілки вже подали понад 120 поправок.
І на мою думку, вкрай важливо не тільки як буде написаний новий Трудовий кодекс, але ще більш важливо як ми будемо щоденно відстоювати на практиці права працівників зважаючи на масштаби порушень, і як використовувати наявний захисний потенціал профспілок.
Сьогодні профкоми первинних профспілкових організацій далеко не завжди використовують свої важелі впливу для вирішення трудових конфліктів.
Звернемося до статистики. Звіт НСПП показує, що заборгованість із заробітної плати зростає, а із загальної кількості колективних спорів на виробничому рівні лише третина, де інтереси найманих працівників представляють профспілки. А про страйки практично забуто на місцях.
Шановні голови профспілкових організацій! Кожна організаційна ланка профспілок має діяти активно і відповідально.
Посилення рішучості та протестних дій профспілок звичайно викликає незадоволення у владних колах.
Якщо ми приймаємо рішення про всеукраїнську акцію протесту, то всі організації мають брати участь на місцях, в містах, районах та столиці. Ніхто з нас не має права відсиджуватися. Результати не приходять самі по собі – потрібна дія.
Відбувається наступ на права профспілок, намагання позбавити їх матеріальної бази, фінансових ресурсів, урізання прав і повноважень на представництво і захист працівників.
Яскравим підтвердженням цього став законопроект № 2983 щодо державної реєстрації, яким профспілкові організації всіх рівнів, члени профспілок ставились під тотальний контроль органів юстиції. Нам диктувалось як проводити з’їзди, як приймати рішення виборних органів, яку затверджувати символіку, вимагалось надання широкого переліку персональних даних членів профспілок. Проект цілком підміняв статути профспілок як самоврядних і незалежних громадських об’єднань.
Лише спільна робота, ваші масові протести з місць, внесення пакету профспілкових поправок, активна підтримка Міжнародної конфедерації профспілок, Міжнародної організації праці, парламентського Уповноваженого з прав людини, Голів профільних комітетів Верховної Ради Людмили Денисової, Віктора Галасюка, інших народних депутатів, дозволили зупинити нахабний «наїзд» на профспілки.
На минулому тижні Верховна Рада при голосуванні в цілому прийняла розумне і справедливе рішення - вилучила з проекту №2983 всі зміни, які пропонувалося внести до закону про профспілки.
Але навіть при цьому ми бачимо як на практиці затягуються на 2-3 місяці прості реєстраційні процедури, зокрема по зміні прізвища керівника, зміни місцезнаходження або реєстрації профспілки.
Це свавілля Мінюсту. Чи це не спроможність міністра організувати належним чином роботу. Чи це помста за те, що профспілки не дають забрати санаторій Лермонтовський в м. Одесі для обслуговування мінюстовської номенклатури.
Або ще один приклад, найсвіжіший. 13 листопада ц.р. група народних депутатів зареєструвала законопроект № 3474 про внесення змін до Закону про профспілки, які суттєво обмежують права студентських профспілок. Звичайно, ФПУ вже на це відреагувала, але переконаний, що і сама студентська молодь здатна гідно протистояти замаху на їхні профспілкові права.
До речі, це вже не перша спроба влади «розмити» вузівські профспілки студентським самоврядуванням.
Ще одна зона наступу на профспілки – це майнові права.
Лише за період 2011-2015 років прокуратурою в інтересах Фонду держмайна було подано 237 позовів до ФПУ, її суб’єктів господарювання та членських організацій ФПУ про визнання права власності за державою в особі ФДМУ на належне їм майно. За цей період було прийнято 72 рішення на користь держави. Здійснено перереєстрацію права власності за державою в особі ФДМУ по 28 об’єктах нерухомого майна, серед яких санаторії, оздоровчі комплекси турбази, готелі.
Давайте вдумаємося, за що нас позбавляють майна? Тільки за те, що українські профспілки колись перебували у складі загальносоюзної ВЦРПС! Якийсь абсурд! Адже загальновідомо, що українські профспілки в свій час перебували у складі ВЦРПС, і що це об’єкти, побудовані за кошти самих спілчан і це наша власність! А не загальнодержавна. Тому ми звернулися до Конституційного суду і очікуємо на його справедливий вердикт.
Нажаль, і нова влада рухається тим же самим шляхом, визначеним ще її попередниками. Я двічі зустрічався з Генеральним прокурором України, але чомусь все як і раніше робиться не по правилам і не по закону.
Причому все це робить влада – не якісь рейдери. Хіба це припустимо у правовій державі, де власність громадських організацій повинна бути захищена законом.
Дивіться, Будинок профспілок спалено. Скоро мине 2 роки, а результатів розслідування не має. Така ж ситуація і з Будинком профспілок в Одесі. Ось тут би прокуратурі і владі встановити істину і допомогти у відбудові зруйнованої у центрі європейської столиці будівлі. Але влада відмовчується. Тим не менш хочу запевнити, що Будинок профспілок в Києві за півтора року буде відбудовано в його попередньому вигляді.
Дякуємо всім, хто зробив свій внесок на його відновлення. З цієї трибуни я також закликаю допомогти і одеситам з відбудовою і захистом спаленого Будинку профспілок, який намагається забрати влада у власність.
Шановні колеги!
Мною окреслені тільки окремі питання нашої роботи, які потребують консолідованого бачення і дій з їх розв’язання.
Запрошуємо до обговорення, у своїх виступах зразу пропонуйте як нам діяти. Прийнята зборами резолюція має стати продуктом нашої колективної творчості і дорожньою картою на ближчий період.
