5 липня 2012 року Верховною Радою України прийнято в цілому з поправками Президента України Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці». Зміни внесено до Законів України «Про охорону праці» і "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (з текстом закону можна познайомитися на сайті Верховної Ради України а також на сайті ФПУ в підрубриці «Охорона праці).

Тим самим реалізовано пропозиції Федерації профспілок України щодо усунення штучних обмежень у проведенні перевірок роботодавців інспекторами Держгірпромнагляду. Верховна Рада України доповнила базовий Закон України «Про охорону праці» статтею 391 якою визначено порядок здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону праці» а змінами до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вивела з під дії цього закону державний нагляд у сфері охорони праці.

Прийнятий Закон повертає повноваження органів державного нагляду у зазначеній сфері, приводить їх у відповідність до ратифікованих Україною конвенцій МОП № 81 «Про інспекцію праці в промисловості і торгівлі» і № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві». Тим самим забезпечено доступ державних інспекторів до перевірки умов праці на робочих місцях, інших об’єктів нагляду, без урахування норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Розширюються можливості участі у перевірках громадських інспекторів профспілок відповідно до угод про співпрацю з центральним і регіональними органами державного нагляду у сфері охорони праці.

Схвалений парламентом Проект - результат спільної роботи фахівців Федерації профспілок України та Держгірпромнагляду. Законопроект був внесений до Верховної Ради України народним депутатом України України В.Г. Хара в травні 2011 року. Потім ФПУ, галузеві профспілки, обласні профоб’єднання, первинні організації провели масштабні заходи з пропаганди і підтримки цього законопроекту (листи народним депутатам України, статті і виступи в засобах масової інформації, участь в обговоренні законопроекту при його розгляді на всеукраїнських нарадах, в комітетах Рерховної Ради), готувались переконливі висновки, розрахунки,прогнози.

Профспілки виходили з того, що Україна зобов’язалась виконувати норми Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 і 129, якими зокрема передбачено, що державні інспектори праці мають право:

відвідувати підприємства у будь-який час і не зобов’язані завчасно попереджати про це власника чи управлінський персонал;

при виникненні загрози для життя і здоров’я працюючих – зупиняти роботу виробничого обладнання, участків, цехів і підприємств до усунення порушень і загроз.

Водночас представники державного органу нагляду за охороною праці на практиці не могли реалізовувати зазначені повноваження у зв’язку з діючим Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який суттєво обмежував повноваження інспектора, передбачені зазначеними Конвенціями МОП і фактично надавав роботодавцю можливість повного контролю над діями державного інспектора.

Зокрема цей закон:

дозволяв роботодавцю не допускати державного інспектора до перевірки, якщо державним органом нагляду заздалегідь (за 10 днів) не було надано відповідне повідомлення;

визначав обмежений перелік підстав, для проведення представниками державного наглядового органу позачергових перевірок. При чому, навіть при наявності підстав, інспектор не мав права заходити на підприємство без спеціального письмового дозволу відповідного органу роботодавця;

передбачав, що зупинка роботи обладнання, виробництв може здійснюватися лише на підставі розпорядження центрального органу державної влади, уповноваженого на здійснення державного нагляду у сфері охорони праці;

встановлював інші обмеження в діях державного інспектора, які суперечили нормам вказаних Конвенцій.

За таких умов роботодавець завжди мав можливість до приходу перевіряючого приховати порушення, небажані факти і обставини, що аж ніяк не сприяло підвищенню рівня безпеки на виробництві і захищеності працівників. Навпаки, статистика виробничого травматизму показує, що у 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 40 чол. збільшилась кількість загиблих працівників в результаті нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Тенденція росту цих випадків спостерігається і в першому півріччі поточного року.

Значними в Україні залишаються масштаби приховування нещасних випадків від обліку і розслідування. Про це красномовно свідчать високі показники коефіцієнта важкості травм: 38 в 2010 і 39 в 2011 (кількість днів непрацездатності, що в середньому припадає на один нещасний випадок), а також співвідношення кількості смертельних випадків на виробництві до кількості всіх інших випадків виробничого травматизму яке в середньому становить 1 до 11 ( в країнах Євросоюзу 1 до 300)

Кількість прихованих виробничих травм вимірюється десятками тисяч. Це означає, що порушуються права потерпілих і членів їх сімей на отримання відшкодування за втрачене здоров’я і працездатність. Така несправедливість створює соціальну напругу в суспільстві, яка у разі відсутності протидії цьому ганебному явищу з боку держави буде постійно наростати.

Які ж зміни відбудуться в діяльності Держгірпромнагляду і його посадових осіб після введення в дію прийнятого Верховною Радою України закону про який іде мова?

Перше і найголовніше:

Держгірпромнагляд, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони праці, буде виведений з-під дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і отримає право самостійно встановлювати, згідно з цим законом, порядок проведення планових і позапланових інспекційних перевірок.

По-друге, посадові особи цього державного органу отримають право:

не повідомляти про перевірку, якщо у них є підстава вважати, що таке повідомлення може перешкоджати виконанню їх обов’язків;

відвідувати об’єкти нагляду в будь-який час;

своїм особистим приписом встановлювати заборону на виконання робіт, експлуатацію об’єкта, обмеження виробництва;

не повідомляти менеджерам підприємства про підстави позапланової перевірки, якщо це може негативно вплинути на долю працівників, які повідомили інспектора про наявні порушення законодавства з охорони праці;

Крім цього, встановлюється, що інформація про порушення вимог законодавства про охорону праці не може бути віднесена до конфіденційної.

Отже, законодавець, підтримавши позицію ФПУ, підтвердив необхідність дії в Україні особливого порядку захисту трудових прав, який встановлено актами міжнародного права, відмінного від загальних умов регулювання господарської діяльності. Завдяки цьому закону, тисячі працівників можуть розраховувати на своєчасне виявлення та усунення реальних загроз їхньому здоров’ю та життю на роботі.

Введення в дію цього закону без сумніву позитивно вплине також на ефективність громадського контролю профспілок. Адже згідно з діючою Угодою між Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України та Федерацією профспілок України, сторони, прагнучи посилити ефективність державного нагляду і громадського контролю, домовились координувати свою діяльність і сприяти одна одній в реалізації повноважень і прав, визначених для них законодавством, в тому числі з питань доступу до перевірки умов праці на конкретних робочих місцях.

 

Департамент охорони праці ФПУ