Майже непомітним для суспільства сталось ухвалення парламентом у першому читанні законопроекту №6489 «… щодо запобігання надмірного тиску на суб’єктів господарювання заходами державного нагляду за додержанням законодавства про працю».
Цей «маленький» законопроект має декілька важливих особливостей:
- авторський колектив - аж ДВАДЦЯТЬ нардепів з різних фракцій записались в автори, з найбільш одіозних - Порошенко Олексій, Денісова Людмила, Розенблат Борислав, Продан Оксана, Кужель Олександра (що ж об’єднало цих народних обранців??),
- неприкрите загравання з бізнесом – в умовах, коли перевірками Держпраці охоплюється протягом року лише 1-5% юридичних осіб і фізосіб-підприємців, а за наслідками 90% перевірок викриваються багаточисельні, довготривалі грубі порушення трудового законодавства, говорити про надмірний тиск можуть лише …
- нехтування правами працівників і їх пряме залякування – водночас законодавцями пропонується безкарне і без визначення граничного терміну виправлення «першого» порушення трудових прав працівників, в той же час у випадку «недоказаного» повідомлення про порушення умов праці працівника з першого ж разу штрафуватимуть.
- цинічне порушення Конституції України, ратифікованих Україною конвенцій МОП і Європейської соціальної хартії – автори ігнорують вимогу Конституції про верховенство права, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Автори пропонують знехтувати вимогами Конвенції №. 81 та Конвенції № 129 Міжнародної організації праці, якими передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень
Головні «родзинки» від авторів законопроекту:
1. Пропонується, щоб штрафи, передбачені ч. 2 Ст. 265 КЗпП, були накладені протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через рік з дня його вчинення (зміни до ч. 3 Ст. 265 КЗпП).
На сьогодні «трудові» штрафи не є адміністративно-господарськими штрафами, а тому на них не поширюються преклюзивні строки (такі строки надають уповноваженій особі строго певний час для реалізації свого права). У законопроекті ж йдеться, що «трудові» штрафи й далі не належатимуть до «адміністративно-господарських», але при цьому обмежується термін для притягнення до відповідальності.
Для бізнесу це вагомий подарунок, тому що обмежується термін притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, а на практиці приводитиме до уникнення штрафу - оскаржи накладення штрафу в суді й таким чином «затягни час», аби минув дозволений термін для притягнення до відповідальності.
2. Пропонується проектом не застосовуватимуться штрафи за «вперше вчинені порушення», що передбачені Ст. 265 КЗпП:
- допуск до роботи без оформлення трудового договору,
- оформлення на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи в повний робочий час,
- виплата зарплати без нарахування і сплати ЄСВ,
- порушення термінів виплати ЗП,
- недопуск до перевірки,
- створення перешкод при її проведенні й ін.
За таким сценарієм для початку інспектор просто видасть припис про усунення порушень(які скоювались хоч десять років) та визначить термін (мінімум 15 днів і максимум сто років). І тільки в разі, якщо його не буде виконано у безлімітно визначений термін, накладатиметься штраф.
Такі ж зміни пропонується внести до Ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення» (використання праці іноземців без дозволу на їх працевлаштування та ін.).
Таким чином нардепи запроваджують ноу-хау «Принцип безкарності зайця-безбілетника» - по суті проект дозволяє бізнесу порушувати будь-які трудові права працівників, адже роботодавець отримує часовий бонус - навіть якщо його спіймають на порушенні, то «один раз можна», а там перереєструйся і по-новій безкарний…
3. Планується ввести адміністративну відповідальність за «безпідставне звернення до органів держнагляду про порушення суб'єктом господарювання законодавства, як і подачу неправдивих відомостей про їхню діяльність, що стали підставою для ініціювання заходів контролю».
Це «нововведення» щоб працівник, який став свідком порушень трудових прав(навіть таких, що можуть загрозу здоров’ю і життю багатьох) «сів на юридичний шпагат» - повідомиш без документальних доказів(а як і з чим має їх оформити слюсар чи санітарка?) матимеш штраф, а не повідомиш і буде нещасний випадок – станеш співучасником злочину…
Який шанс взагалі довести про страшну загазованість чи несправні робочі верстати, чи наявність працівників-нелегалів, якщо Держпраці прийде через місяць, або навіть через день????
Який титул чи ярлик дістанеться від роботодавця такому працівнику автору-заявнику, – «пильний громадській контролер» чи «кляуза і наклепник»?. Цей працівник отримає грамоту і премією чи штраф і…
Залякування працівників підноситься до рангу державної політики!!!
Як при цьому зміниться рівень виробничого травматизму, професійної захворюваності???
Окрім того, у Кодексі України про адміністративні правопорушення поняття «створення перешкод для діяльності» законопроектом звужується лише до «недопущення посадових осіб» до проведення перевірки. Тобто усі можливі методи, які будуть заважати проведенню перевірки, крім прямого недопущення перевіряючих, не будуть вважатись адміністративним правопорушенням. Також автори пропонують мінімізувати штрафи за порушення законодавства про працю…
Акцентуємо - Головне науково-експертне управління рекомендувало за результатами розгляду проекту закону в першому читанні направити документ на доопрацювання.
Дивно не дивним є реагування Комітету ВР з питань соціальної політики та пенсійного забезпечення законопроект на чолі з Людмилою Денісовою - було рекомендовано до ухвалення в першому читанні попри ризики звуження можливостей захисту трудових прав і збільшення тінізації бізнесу.
12.07.2017 у першому читанні за прийняття законопроекту проголосували 236 народних обранців і є лише два тижні для подання виключно суб’єктами законодавчої ініціативи(персонально нардепи, Кабмін і Президент) постатейних зауважень до цього «маленького» антитрудового законопроекту.
Все робиться для комфортного процвітання і білої і чорно-сірої бізнес-тиранії????
Профспілка працівників АПК відразу негативно відреагувала на спроби групи нардепів надати нові преференції бізнесу, який порушує трудові права, та виступила проти намірів залякати працівників, щоб ті не ризикували інформувати Держпраці про недотримання законодавства про зайнятість. Профспілка цілеспрямовано домагатиметься зупинення системного наступу влади на права працівниківта обмеження дієздатності їх представників - професійних спілок.
Правозахисні організації, соціально відповідальні бізнесмени і патріотичні політики мають консолідуватись і не допустити прийняття цього антитрудового законопроекту!!!!
Сергій КОНДРЮК
заступник Голови Профспілки працівників АПК
