Молодь. Профспілка. IUF 

Близько чверті населення України - молодь. Вони активні і налаштовані формувати новий творчий порядок. Проте, проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи, і тоді, коли люди похилого віку були молодими і тоді, коли їх батькам було по шістнадцять, і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. Взагалі, ідеальна модель суспільства, коли старше покоління не заважає розвитку молоді, а молодь, в свою чергу, дослухається до більш досвідчених старших, щоб не робити тих самих помилок. Проте проблема і виклики молоді - одні з основних питань, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє, адже покоління 18-35, розвивається в період зміни економічної і технологічної стратегій, і краще, ніж будь-хто, сприймає майбутнє, яке буде будувати.

Якщо говорити про установки і цінності сучасної молоді, то одна з головних - це пошук свого шляху. Молодість це найважливіший і дуже складний період життя, в молодості остаточно формується особистість і погляди на життя, і, яким шляхом розвитку піде молодь, таким в кінцевому підсумку буде все суспільство. Але хто вони? Які у них проблеми і виклики? І які рішення цих викликів профспілки можуть запропонувати?

Відповісти на ці та інші питання спробували молоді профактивісти профспілки АПК з Вірменії, Киргизстану, Молдови та України. В ході зустрічі, 28 - 29 листопада в Харкові, вони дізналися про особливості роботи молодих профспілкових працівників у країнах східної Європи та центральної Азії(СЕЦА), про підтримку молоді з боку всесвітньої спілки харчовиків, працівників сільського господарства і готелів (IUF). Модератори зустрічі - Габріела Тріколіч (Молодова) та Володимир Ворох (Україна), члени молодіжної робочої групи IUF, ознайомили присутніх із Резолюцією 27 Всесвітнього Конгресу IUF, які зачіпають актуальні на сьогодні питання, що стосуються прав людини праці. 

У свою чергу молоді активісти виділили головні виклики, які стоять перед молоддю країн СЕЦА сьогодні. А саме:

- відсутність першого робочого місця;

- відсутність у випускників ВУЗів достатнього досвіду роботи для конкуренції на ринку праці;

- недосконала політика держави при роботі із молоддю;

- відсутність дієвої системи роботи профспілкових організацій із молоддю;

- внутрішня і зовнішня міграція молодих людей;

Молодь завжди була однією з найменш захищених соціальних груп суспільства. Це обумовлено тим, що представники даної соціальної групи багато в чому знаходяться в певній залежності від чого- чи кого небудь. Наймолодші представники молоді ще не досягли віку, в якому Закон дозволяє мати роботу, або повний робочий день, що в свою чергу позначається на матеріальному стані представників молоді, роблячи їх залежними від сім'ї, або, за відсутності такої, від органів опіки. Також, молодь залежна від інституту освіти, так як для отримання високооплачуваної роботи, потрібно мати хоча б середню освіту. Ті, хто отримує вищу освіту, в більшості своїй, не мають можливості влаштуватися на високооплачувану роботу, що так само робить їх залежними від сім'ї.

Найбільш актуальною проблемою молоді є проблемою працевлаштування, так як вона зачіпає велику частину представників молоді. Ринок праці молоді є надмірно насиченим в силу того, що кожен рік школи і університети випускають величезну кількість молодих людей, які потребують працевлаштування. Однак, через низьку кваліфікацію і відсутності досвіду, роботодавці слабо зацікавлені в прийомі на роботу випускників, не дивлячись на те, що молодь найбільш пристосована до постійної зміни виду діяльності і має найбільший потенціал професійного росту, що провокує проблему безробіття серед молоді. У радянські часи все було простіше: після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу молодих фахівців відправляли за розподілом на роботу, нерідко і в інші регіони. Там недавні студенти набиралися досвіду і отримували необхідні практичні навики. На сьогоднішній день ситуація в корені змінилася, більшість роботодавців не хочуть навчати недосвідчених фахівців, витрачаючи на них час і гроші. Компаніям потрібні професіонали, які одразу ж можуть приступити до виконання своїх посадових обов'язків. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що молодь, яка має проблеми із заробітком і залежна від інститутів освіти і сім'ї, являє собою найбільш ущемленими в правах соціальну групу.

Багато обговорення і суперечок викликало питання внутрішньої і зовнішньої міграції студентів і молодих фахівців аграрного сектора. Опитування свідчать: 75% українців у віці 14 - 38 років хочуть виїхати за кордон тимчасово або назавжди. Молодь їде з країни через відсутність перспектив, а залишається з інтересу. Такій тенденції сприяє глобалізація, зростання ринку міжнародної освіти, безвізовий режим, а також військові дії на Сході нашої держави. Вступаючи в закордонні ВУЗи, наша молодь сподівається на краще майбутнє в країнах ЄС. Неважко зрозуміти, що міграційні настрої в наступні роки будуть тільки посилюватися.

 Найбільшою популярністю користуються польські, німецькі, канадські, французькі і навіть австралійські ВУЗи. Кожна країна приваблює по-своєму. Наприклад, польські приватні університети поступаються за якістю державним, проте в них дуже легко вступити. Проте в Німеччині чи Чехії більше привертають державні університети, які дають хорошу якість освіти, і українці вступають до них в основному на загальних підставах, змагаючись з німецькими абітурієнтами. Тільки дозволів на роботу сусідня з Україною Польща в минулому році видала понад 900 тис., ще 450 тис. – Італія. 90 тис. наших студентів в минулому році поїхали вчитися в польські ВУЗи, 30 тис - в німецькі.

З огляду на вищевикладене, робоча група профактивістів профспілки працівників АПК розробила шляхи вирішення основних проблем, з якими сьогодні стикається як студентська молодь, так і молоді працівники, а також напрацювала проект Резолюції з пропозиціями для IUF в питаннях підтримки профспілкової молоді країн СЕЦА.

Також, в рамках даного зібрання, відбулося чергове засідання Молодіжної ради Профспілки працівників АПК України. Голова ради, Володимир Ворох, прозвітував та підвів підсумки про роботу ради за рік згідно Плану МР, щодо реалізації статутних завдань, збереження та забезпечення навчальних, соціально-економічних та робітничих прав та інтересів членів профспілки, окресливши ті завдання, які стосуються зміцнення єдності студентського та робітничого профспілкового руху.

Крім цього, відповідно до Положення про Молодіжну раду щодо процедури обрання, було внесено зміни до її складу, які члени ради підтримали й затвердили. Зокрема, за поданням від колективів та вищестоячих організацій до ради одноголосно було обрано Макарян Олену, члена ППО Соледарського професійного ліцею, Сабаєва Артема, члена ППО ПрАТ «Артемівськвайнері» та Микуліча Олега, голову ППО «Київводресурсів». Також Сабаєва А.В. було введено до виконкому молодіжної ради.

Молоді активісти висловили свої думки та бачення подальшої роботи, внесли нові пропозиції й зауваження та окреслили нові основні завдання і перспективи на майбутнє.

Наприкінці зустрічі, в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»  присутні прослухали доповідь та інформацію про проблему ВІЛ та СНІДу на території України. При цьому хочемо висловити подяку доповідачу, прекрасній позитивній людині та тендітній дівчині Олені Баєвій - керівниці відділу соціального супроводу Харківського ОВ «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ». Ви реально перевертаєте мислення та змінюєте суспільну думку!

Темпи життя йдуть на випередження і молодь нашої країни рухається в ритмі часу. Молодь шукає, помиляється, але робить! Така молодь відчуває, що її статус в суспільстві зростає і дійсно можна щось змінити!

Окреме спасибі за все щирому другу нашої і всесвітньої молоді IUF – Дмитру Степанюку. Ми, учасники зустрічі, твердо впевнені в тому, що за профспілкової молоддю майбутнє наших профспілок та IUF.

 

Інформацію підготувала Світлана Ліщук