Попередня оцінка впливу COVID-19 на світовий ринок праці, проведена Міжнародною організацією праці, вказує на те, що наслідки пандемії будуть масштабними і мільйони людей втратять роботу, стануть частково зайнятими чи працюючими бідними.
МОП також пропонує заходи для рішучого, скоординованого та негайного реагування.
Згідно з оцінкою Міжнародної організації праці, економічна криза та криза на ринку праці, спричинені пандемією COVID-19, можуть призвести до зростання безробіття в світі майже на 25 мільйонів.
Однак, якщо у відповідь буде проводитися міжнародно-скоординована політика, як це сталося в умовах глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр., тоді вплив на глобальне безробіття може бути значно меншим.
У інформаційній записці МОП щодо попередньої оцінки наслідків пандемії «COVID-19 та світ праці: наслідки та реагування» закликається до невідкладних, масштабних та скоординованих заходів в трьох напрямах:
· захист працівників на робочих місцях;
· стимулювання економіки та зайнятості;
· підтримка робочих місць та доходів.
Ці заходи включають розширення соціального захисту, підтримку та збереження зайнятості (тобто перехід на скорочений робочий час, оплачувану відпустку, інші пільги), а також фінансові та податкові пільги, у тому числі для мікро-, малих та середніх підприємств. Крім того, у документі пропонуються заходи фіскальної та грошово-кредитної політики, а також кредитування та фінансова підтримка певних галузей економіки.
Різні сценарії
Виходячи з різних сценаріїв впливу COVID-19 на показники світового ВВП, за оцінками МОП зростання кількості безробітних у світі складе від 5,3 млн («мінімальний» сценарій) до 24,7 млн («максимальний» сценарій) від базового рівня, який у 2019 році становив 188 мільйонів безробітних. Для порівняння, під час глобальної фінансової кризи 2008-2009 років рівень глобального безробіття виріс на 22 мільйони.
Очікується, що у великих масштабах зросте неповна зайнятість, оскільки економічні наслідки епідемії призведуть до скорочення робочого часу та заробітної плати. Самозайнятість у країнах, що розвиваються, яка нерідко пом’якшувала наслідки змін, цього разу може не допомогти через обмеження руху людей (наприклад, у сфері надання послуг) та товарів.
Падіння рівня зайнятості означає значні втрати доходів для працівників. За оцінками МОП, вони складатимуть від 860 млрд. до 3,4 трлн. дол. США до кінця 2020 року. Це призведе до падіння рівня споживання товарів та послуг, що, в свою чергу, вплине на перспективи бізнесу та економіки.
Також очікується, що значно зросте рівень бідності серед працюючих, оскільки «навантаження на доходи, спричинене зниженням економічної активності, спустошить кишені працівників, які знаходяться на межі бідності або нижче». За оцінками МОП, порівняно з початковими прогнозами на 2020 рік працюючих бідних у світі буде на 8,8-35 мільйонів більше (раніше очікувалося, що їхня кількість у 2020 році зменшиться на 14 мільйонів).
Швидка та скоординована політична відповідь
«Це вже не лише глобальна криза у сфері охорони здоров’я, це також величезна криза ринку праці та економічна криза, які вже мають надзвичайний вплив на людей», – заявив генеральний директор МОП Гай Райдер.
«У 2008 році світ єдиним фронтом виступив для подолання наслідків світової фінансової кризи, і найгіршого вдалося уникнути. Сьогодні нам також потрібне таке лідерство та рішучість», – додав він.
У документі МОП застерігається, що криза робочих місць матиме непропорційний вплив на певні групи населення, що може збільшити нерівність. До них відносяться люди з менш захищеною та низькооплачуваною роботою, особливо молоді та старші працівники, а також жінки та мігранти.
Останні є вразливими через відсутність соціального захисту та прав, а жінки, як правило, здебільшого працюють на низькооплачуваних роботах та у постраждалих сферах.
«У кризові періоди, такі як нинішній, у нас є два ключові інструменти, які можуть допомогти зменшити шкоду та відновити довіру громадськості. По-перше, соціальний діалог, взаємодія з працівниками і роботодавцями та їхніми представниками, є життєво важливими для формування довіри громадськості та підтримки заходів, необхідних для подолання цієї кризи. По-друге, міжнародні трудові стандарти забезпечують надійну, перевірену часом основу для політичної відповіді, орієнтованої на стійке та справедливе відновлення. Необхідно зробити все, щоб мінімізувати негативні наслідки для людей у цей нелегкий час», – підсумував Райдер
