30 березня 2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (далі – Закон), яким до законодавчого поля України впроваджуються нові комплексні правила, спрямовані на мінімізацію негативного впливу поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні.

Нижче стисло описані основні нововведення, впроваджені Законом.

"Карантинні" зміни до трудового законодавства: дистанційна робота, гнучкий графік та оплата простою

Закон передбачає деякі зміни до Кодексу законів про працю України (далі – "КЗпП"):

- відтепер КЗпП регулює дистанційну роботу та гнучкий режим роботи;

- роботодавець та працівник можуть домовитися про виконання працівником роботи дистанційно, як з дому працівника, так і з будь-якого іншого місця поза приміщенням роботодавця (раніше – лише з дому). Для дистанційної роботи працівник та роботодавець повинні укласти письмовий трудовий договір (окрім періоду загрози поширенню епідемій, пандемій, загроз військового, техногенного чи природного характеру);

- режим гнучкого робочого часу може встановлювалися постійно або тимчасово як при укладенні трудового договору, так і під час його дії за погодженням з працівником;

- на період загрози поширенню епідемій, загроз військового, техногенного чи природного характеру гнучкий режим робочого часу чи дистанційна робота можуть оформлюватися у спрощеному порядку на підставі наказу роботодавця;

- застосування гнучкого робочого часу не призводить до змін в оплаті праці чи трудових правах працівників; при дистанційній роботі права працівника зберігаються, проте сторони вправі домовитись про інший розмір заробітної плати та строки її виплати, ніж було обумовлено трудовим договором;

- час простою на період карантину, встановленого урядом, оплачується у розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника.

- процесуальні строки звернення працівників та роботодавців до суду продовжуються на період встановленого урядом карантину.

Податки

ПДВ

Звільнення від ПДВ для лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, необхідних для протидії спалаху COVID-19 (згідно з переліком, затвердженим Урядом) поширюється не лише на імпорт, а і на постачання в Україні. Звільнення діє до останнього дня останнього місяця карантину

Податок на прибуток підприємств

- Для компаній-благодійників: у 2020 р. при визначенні оподатковуваного прибутку компанії можуть віднести на витрати всю суму допомоги для боротьби з коронавірусом у грошовій або натуральній формі, якщо така допомога надається благодійним або громадським організаціям, державним та місцевим органам охорони здоров'я та/або державним чи комунальним закладам охорони здоров'я. Раніше для такої знижки був встановлений ліміт у розмірі 4% від оподатковуваного доходу компанії за попередній рік, на суму перевищення потрібно було збільшувати об'єкт оподаткування;

- Для отримувачів допомоги: від податку на прибуток звільняється допомога для боротьби з коронавірусом в грошовій чи натуральній формі, отримана державними чи комунальними закладами охорони здоров'я, а також ДП "Медичні закупівлі України".

Податок на прибуток фізичних осіб ("ПДФО")

- Для фізичних осіб-благодійників: фізичні особи можуть отримувати податкову знижку з ПДФО на всю суму допомоги для боротьби з коронавірусом у грошовій або натуральній формі, наданої благодійним або громадським організаціям, державним та місцевим органам охорони здоров'я та/або державним чи комунальним закладам охорони здоров'я. Раніше для такої знижки був встановлений ліміт у розмірі 4% від оподатковуваного доходу фізичної особи за попередній рік.

Цінове регулювання

- Кабінету Міністрів надані повноваження встановлювати граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі товарами протиепідемічного призначення та/або товарами, що мають істотну соціальну значущість;

- Загальні штрафи за порушення регульованих цін підвищені до 3400 грн. для посадових осіб;

- Якщо цінове порушення (і) відбулося під час карантину, введеного через COVID-19, щодо товарів протиепідемічного призначення та/або товарів, які мають істотну соціальну значущість (відповідно до переліку, який має бути затверджений Урядом), та (іі) ціна перевищила у 1,2 рази рівень, визначений Кабінетом Міністрів України, штрафи можуть досягати 5100 грн. для посадових осіб;

- Для юридичних осіб штрафи за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей щодо цін та невиконання приписів уповноважених органів щодо ціноутворення збільшені до 17 000 грн. та 34 000 грн., відповідно.

Дезінфекційні засоби

На час дії карантину виробництво та застосування в Україні дезінфекційних засобів дозволяється без їх державної реєстрації, якщо вони не містять діючих речовин, небезпечних для здоров'я людини.

Застосування незареєстрованих лікарських засобів та зареєстрованих лікарських засобів поза затвердженими показаннями

Дозволяється для лікування COVID-19 за таких умов: (і) вони рекомендовані для такого застосування офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн-членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Держави Ізраїль (та/або за наявності доведеної ефективності щодо лікування COVID-19 – лише щодо застосування поза затвердженими в Україні показаннями), (іі) це передбачено протоколом надання медичної допомоги, затвердженим Міністерством охорони здоров'я ("МОЗ"), та (ііі) отримано інформовану згоду пацієнта на медичне втручання. Порядок такого застосування має бути окремо затверджений МОЗ.

Прискорена державна реєстрація та затвердження клінічних випробувань лікарських засобів для лікування COVID-19

- Загальний строк процедури державної реєстрації лікарських засобів для лікування COVID-19 та затвердження змін до реєстраційних матеріалів становитиме до 7 днів.

- Експертиза матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів для лікування COVID-19 та суттєвих поправок до них здійснюватиметься у строк до 5 днів.

Зміни діятимуть до 30 червня 2020 року.

Сертифікація засобів індивідуального захисту

На час дії карантину спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від небезпеки для життя чи здоров'я (в тому числі медичні маски та медичні халати), підлягають сертифікації на належний ступінь захисту. Строк отримання сертифікату: 5 днів.

Полегшення захисту майнових прав приватних осіб

На строк дії карантину подовжується річний строк позовної давності для позовів про розірвання договору дарування. На період карантину спадкоємцям, їхнім законним представникам, а також органу опіки та піклування продовжено строк оскарження до суду дії виконавця заповіту, якщо вони порушують інтереси спадкоємців. Також продовжено строк позовної давності на вимоги про поділ майна, заявлені після розірвання шлюбу.

Але звертаємо увагу, що на період карантину продовжено і строки позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Водночас послаблена заборона на отримання майна, послуг органами державної влади та місцевого самоврядування, встановлена антикорупційним законодавством. Така заборона не поширюється на кошти та товари, спрямовані на подолання тяжких захворювань (згідно з переліком Кабінету Міністрів України), які передаються державним органам і установам протягом дії карантину.

Зміни до трьох процесуальних кодексів

Законом, серед іншого, внесені зміни в процесуальні кодекси, що покликані врегулювати порядок проведення судових засідань в період карантину. Більш детальний аналіз за лінком >>

Зміни до Цивільного і Господарського кодексів

Законом внесено зміни, які стосуються низки статей Цивільного і Господарського кодексів України, що регулюють строки (у тому числі позовної давності) у різних правовідносинах. Більш детальний аналіз за лінком >>

Зміни щодо проведення загальних зборів у 2020 році

Закон, серед іншого, вносить ряд актуальних змін до законодавства щодо діяльності акціонерних товариств та функціонування їх органів управління.

Зокрема, Закон встановлює для АТ тимчасовий порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів у 2020 році. Більш детальний аналіз за лінком >>

Енергетика та будівництво

Закон впливає на енергетичні та будівельні проекти в частині строків. За загальним правилом, строки щодо застосування штрафів, подання претензій за дефекти поставлених товарів, відповідальності за порушення будівельних контрактів та пов'язаних договорів на проведення проектних і досліджувальних робіт подовжуються протягом тривалості такого карантину. Це означає, що терміни переносяться на час карантину, який розпочався 12 березня 2020 року, як встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 року, і, ймовірно, закінчиться 24 квітня 2020 року.

З практичної точки зору, Закон вносить наступні зміни:

- Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано плюс тривалість карантину

- Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів плюс тривалість карантину.

- Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить від 1 до 30 років плюс тривалість карантину.

- Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років плюс тривалість карантину, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта плюс тривалість карантину.

Заходи щодо сплати орендної плати за нерухомість

Закон передбачає, що з моменту установлення карантину і до його завершення наймач (орендатор) звільняється від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ. Вказана стаття ЦКУ передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зараз не уточняється, як саме має застосовуватися нововведення:

1) як додаткове нагадування про ч. 6 ст. 762 ЦКУ і дозвіл не сплачувати орендну плату тим орендарям, які повністю не можуть використовувати і не використовують приміщення через карантин (наприклад, кінотеатри, музеї, магазини тощо); чи

2) як розширення консервативного трактування ч. 6 ст. 762 ЦКУ і дозвіл не сплачувати орендну плату всім орендарям, які зазнали впливу карантину, незалежно від ступеня такого впливу на їхню діяльність (наприклад, заклади харчування, які продовжують працювати в режимі "на доставку").

На небезпеку трактування норми, як вказано у другому варіанті, звернуло увагу і Головне науково-експертне управління у висновку до прийнятого законопроекту від 30 березня 2020 р., зазначивши наступне: "Звертаємо увагу, що у згаданому п. 14 пропонується звільнити від плати всіх наймачів, в тому числі й тих, хто використовує майно, взяте в найм, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 762 ЦК та порушує права наймодавця, оскільки дозволяє неправомірне безоплатне користування його майном".

Також залишилася не визначеною доля так званих "сервісних платежів", на зразок плати за охорону, прибирання, тощо. На практиці, часто такі платежі не включені до орендної плати і є окремими платежами, що передбачені договорами оренди.