ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ
ПРЕЗИДІЯ
П О С Т А Н О В А
11.12.2012 м. Київ № П-15-7
Про заходи з нагоди відзначення
у 2013 році Всесвітнього дня
соціальної справедливості
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, ухваленої на 62-й сесії, починаючи з 2009 року, 20 лютого щороку відзначається Всесвітній день соціальної справедливості. Це стало важливим кроком на шляху до опрацювання сучасних підходів до ліквідації злиднів і бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівності чоловіків і жінок, соціального добробуту та соціальної справедливості для всіх.
В Україні ще дуже багато несправедливості, що гальмує розвиток держави, породжує невдоволення громадян та численні конфлікти. Найбільш кричуще це проявляється у значній диференціації доходів населення та високому рівні бідності. При цьому переважна більшість бідних – це працездатні члени суспільства, які отримують низькі доходи, тобто сьогодні в країні переважає «економічна» бідність.
Вкрай низькою залишається зарплата близько 4 мільйонів працівників, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників бюджетної сфери, чим нівелюється кваліфікована праця в бюджетній сфері.
Ще складніша ситуація з оплатою праці державних службовців. Починаючи з 2008 року, їм заморожені посадові оклади, як наслідок, порушені міжпосадові співвідношення в оплаті праці окремих категорій працівників. Майже 76% державних службовців мають розмір посадового окладу на рівні розміру мінімальної заробітної плати, що призводить до відтоку значної кількості фахівців з галузі державного управління.
Ухвалений Податковий кодекс України не забезпечив повною мірою соціальної справедливості в оподаткуванні доходів. За даними Державного університету Державної податкової служби України, бідні громадяни в нашій країні сплачують в 50 разів більше податків, ніж багаті.
В основу державної соціальної політики України покладено ідею соціальних мінімумів: мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум тощо. При цьому розміри мінімальних державних соціальних стандартів і гарантій є заниженими.
З метою забезпечення практичного запровадження в України засад сучасної соціальної держави органам державної влади, сторонам соціального діалогу необхідно безумовно дотримуватися принципу соціальної справедливості під час проведення масштабних соціально-економічних реформ, вирішення стратегічних завдань на шляху наближення України до найбільш розвинених демократичних країн світу.
Першочерговими заходами для досягнення соціальної справедливості мають стати забезпечення стабільного зростання реальних доходів населення та зниження майнового розшарування, згортання масштабів бідності та ліквідація її крайньої форми, дотримання міжнародних зобов’язань та ратифікація Європейської соціальної Хартії (в повному обсязі), Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенції Міжнародної організації праці №102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення» та №117 «Про основні цілі і норми соціальної політики», ухвалення Соціального і Трудового кодексів України, вдосконалення законодавства з оплати праці, перехід від соціальних мінімумів до соціальних стандартів.
Для утвердження в Україні соціальної справедливсті та досягнення успіхів у запровадженні політики і стратегій, спрямованих на її забезпечення, слід консолідувати дії профспілок, роботодавців, органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості.
Позитивною тенденцією в цьому напрямі є той факт, що за ініціативи ФПУ, підтриманої Указом Президента України від 4 листопада 2011 року № 1021, починаючи з 2012 року 20 лютого в Україні встановлено День соціальної справедливості.
Також за ініціативи ФПУ прийнято розпорядження КМУ №922-р від 21.11.2012 «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня соціальної справедливості», до складу якого включено заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.
Відзначення на державному рівні Дня соціальної справедливості має привернути увагу суспільства до тих проблем в соціально-економічній, трудовій сферах, без вирішення яких неможлива побудова в Україні суспільства соціальної справедливості.
З метою відзначення у 2013 році Дня соціальної справедливості Президія Федерації професійних спілок України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Взяти до відома інформацію про стан забезпечення соціальної справедливості в Україні (додаток 1).
2. Схвалити Заяву з нагоди відзначення в 2013 році Всесвітнього дня соціальної справедливості (додаток 2) та направити її Адміністрації Президента України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України.
3. Керівництву ФПУ:
3.1. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо :
3.1.1. Необхідності вдосконалення методики обчислення, структури і розміру прожиткового мінімуму.
3.1.2. Скасування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» як такого, що суперечить законодавству і протиправно знижує рівень соціальної допомоги і визначення державних соціальних виплат та гарантій, виходячи з реального прожиткового мінімуму.
3.1.3. Перегляду механізму індексації грошових доходів населення з метою запобігання зниженню купівельної спроможності трудових та соціальних доходів в умовах інфляції, забезпечивши, зокрема, проведення індексації грошових доходів громадян у межах двократного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.
3.1.4. Перегляду підходів до:
- формування цін і тарифів на послуги природних монополій;
- розширення повноважень місцевої влади в частині методів цінового регулювання та організації перевірок обґрунтованості підвищення цін і тарифів у взаємодії з профспілками.
3.1.5. Застосування політики низьких цін на соціальні товари та послуги першої необхідності з метою забезпечення доступу до товарів та послуг першої необхідності всім верствам населення незалежно від рівня їхніх грошових доходів.
3.1.6. Удосконалення законодавства з оплати праці, зокрема шляхом:
- визначення розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи з включенням до нього податку з доходів фізичних осіб, накопичень коштів для придбання (оренди) житла та сімейну складову;
- забезпечення розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду ЄТС та розміру мінімальної заробітної плати із запровадженням при цьому відповідних тарифних коефіцієнтів та доплат;
- прискорення скорочення розриву в оплаті праці працівників бюджетної сфери і промислової сфери;
- внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 №4050-VI про поетапне, впродовж 2013 року, підвищення мінімального розміру посадового окладу на найнижчій посаді державної служби з метою досягнення його рівня, визначеного в цьому законі.
3.1.7. Забезпечення встановлення розмірів усіх виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на рівні не менше прожиткового мінімуму.
3.1.8. Прискорення ліквідації розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки.
3.2. Звернутися до Верховної Ради України щодо необхідності:
3.2.1. Ратифікації в повному обсязі Європейської соціальної Хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенції Міжнародної організації праці №102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення», №117 «Про основні цілі і норми соціальної політики» для законодавчого закріплення встановлених Міжнародною організацією праці стандартів соціального забезпечення.
3.2.2. Ухвалення Соціального кодексу України.
3.2.3. Ухвалення Трудового кодексу України з урахуванням пропозицій профспілок.
3.2.4. Подальшого реформування податкової системи України на основі забезпечення соціальної справедливості в оподаткуванні, зокрема шляхом:
- уніфікації підходу до оподаткування заробітної плати та прибутку підприємств через запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів – еквіваленту собівартості для працюючих громадян;
- встановлення рівня податкового навантаження на доходи від трудової діяльності у вигляді заробітної плати на рівні не вищому, ніж рівень оподаткування інших доходів;
- запровадження податку на багатство та оподаткування операцій з офшорними юрисдикціями.
3.3. Ініціювати перед Оргкомітетом з підготовки та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня соціальної справедливості проведення Міжнародної конференції до Дня соціальної справедливості за участю соціальних партнерів.
3.4. Ініціювати розгляд на засіданні НТСЕР питання про стан виконання Україною зобов’язань, визначених Цілями розвитку тисячоліття.
4. Інформаційно-аналітичному центру ФПУ:
- провести інформаційно-роз’яснювальну кампанію з нагоди відзначення Дня соціальної справедливості шляхом проведення прес-конференцій, видання спецвипуску газети «Профспілкові вісті», виступів керівників ФПУ у друкованих ЗМІ, на радіо і телебаченні;
- розмістити на офіційному веб-сайті ФПУ Заяву Президії Федерації професійних спілок України з нагоди відзначення 20 лютого 2013 року Дня соціальної справедливості, поширити в ЗМІ;
- розмістити на Офіційному веб-порталі ФПУ тематичний банер, провести інтернет-конференцію та опитування на тему «Як я розумію соціальну справедливість».
5. Рекомендувати членським організаціям ФПУ в рамках реалізації розпорядження КМУ від 21.11.2012 №922-р забезпечити взаємодію з територіальними держадміністраціями щодо підготовки та проведення регіональних заходів з нагоди відзначення у 2013 році Всесвітнього дня соціальної справедливості спільно з організаціями роботодавців, науковими установами, громадськістю.
6. Департаменту правового захисту апарату ФПУ за участю структурних підрозділів провести 20 лютого 2013 року в ФПУ День відкритих дверей для громадян з наданням консультацій та роз’яснень з питань трудових та соціально-економічних прав та інтересів.
7. АПСВ ФПУ, ХСЕІ, Інституту туризму рекомендувати провести студентські наукові конференції на тему соціальної справедливості.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.
Голова ФПУ Ю.М. Кулик
Додаток 1
до постанови Президії ФПУ
від 11.12.2012 № П-15-7
ІНФОРМАЦІЯ
ПРО СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ В УКРАЇНІ
«Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.» (Стаття 1. Конституції України).
Соціальна держава – це держава із соціально орієнтованою економікою, в якій створено можливості для громадян заробляти своєю працею достатні доходи для повноцінного життя, забезпечено базові соціальні гарантії, гідні пенсії, стипендії, захист людей від бідності, доступні культура, освіта та охорона здоров’я, це суспільство, в якому немає прірви між багатими й бідними.
На жаль, сьогодні в Україні не забезпечено принципу соціальної справедливості ні в оплаті праці, ні в оподаткуванні, ні в соціальному захисті.
В основу державної соціальної політики України покладено ідею соціальних мінімумів: мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум тощо. При цьому розміри мінімальних державних соціальних стандартів і гарантій є заниженими.
У першу чергу це стосується прожиткового мінімуму, який сьогодні перестав виконувати функцію базового соціального стандарту для визначення достатнього рівня життя громадян і потребує оновлення з урахуванням потреб соціально-економічного розвитку. Сьогодні для визначення прожиткового мінімуму в Україні продовжують діяти набори, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 №656. Споживчий кошик в Україні не переглядався вже 12 років.
Величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат: на будівництво чи купівлю житла або одержання його у найм, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги тощо. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим у Законі України «Про прожитковий мінімум», а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики.
Продовжує застосовуватись практика управління «в ручному режимі» соціальними виплатами на основі показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», що взагалі нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству, протиправно обмежує рівень соціальної допомоги та є неприпустимим.
Сьогодні дедалі більшої актуальності набуває питання переходу до вищого соціального стандарту – мінімального споживчого бюджету.
Серед причин, що продукують низький рівень заробітної плати найманих працівників і перебувають в зоні впливу та відповідальності держави, основною є занижені державні стандарти оплати праці, зокрема низький рівень мінімальної заробітної плати (МЗП), який за станом на 1 жовтня 2012 року складав 1118 грн.
Співвідношення державної соціальної гарантії мінімальної заробітної плати із середньою заробітною платою суттєво відстає від загальноприйнятого в розвинутих європейських країнах показника 50-60%, навіть спостерігається тенденція до його погіршення: якщо у 2010 році співвідношення складало 39,7%, у 2011 – 36,6%, у 2012 – 35,4% (за попередньою оцінкою), то у 2013 році Урядом закладаються очікувані параметри у 34,9%.
У свою чергу Міжнародна організація праці та члени Європарламенту вважають, що розмір мінімальної зарплати повинен бути не менше 60% середньомісячної заробітної плати.
Незважаючи на те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, а її місячний розмір є таким, нижче якого не може проводитись оплата за виконану некваліфікованим працівником місячну та погодинну норму праці, сьогодні її розмір не тільки не забезпечує простого відтворення робочої сили, а навіть не забезпечує простого нормального існування працівника.
Вкрай низькою залишається заробітна плата працівників бюджетної сфери. Розрахунок заробітної плати працівників бюджетної сфери здійснюється, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (ЄТС), а не розміру мінімальної заробітної плати, як державної соціальної гарантії.
Як результат, фактично заниженою залишається зарплата близько 4 мільйонів працівників, оплата праці яких здійснюється на основі ЄТС, чим нівелюється кваліфікована праця в бюджетній сфері. Ще складніша ситуація з оплатою праці державних службовців. Починаючи з 2008 року їм заморожені посадові оклади, як наслідок, порушені міжпосадові співвідношення в оплаті праці окремих категорій працівників. Майже 76% державних службовців мають розмір посадового окладу на рівні розміру мінімальної заробітної плати, що призводить до відтоку значної кількості фахівців з галузі державного управління. Фінансування видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери здійснюється не відповідно до норм чинного законодавства, а з урахуванням фінансових можливостей бюджету.
Крім того, в бюджетній сфері залишаються нереалізованими гарантії оплати праці, передбачені відповідними законами про діяльність галузей освіти, науки, охорони здоров'я і культури, відповідно до яких заробітна плата трудящих цих галузей повинна бути вище в рази.
Ухвалений Податковий кодекс України не забезпечив повною мірою соціальної справедливості податкової системи. За даними Державного університету Державної податкової служби України бідні громадяни в нашій країні сплачують в 50 разів більше податків, ніж багаті громадяни.
Причиною цього є суттєва податкова дискримінація по відношенню до працюючих громадян, викликана, зокрема, тим, що:
- через відсутність у податковому законодавстві неоподатковуваного мінімуму доходів працівник платить податок зі всього доходу у вигляді заробітної плати, а роботодавець – лише з частини свого доходу – прибутку, зменшеного на собівартість продукції;
- трудові доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставками щонайменше втричі вищими, ніж доходи не від трудової діяльності.
Занижений розмір заробітної плати, у т.ч. в бюджетній сфері, наявність суттєвих розмірів заборгованості з виплати заробітної плати, несправедливе оподаткування та пенсійна система провокують поширення бідності серед працюючого населення, а надалі – серед пенсіонерів, а також недофінансування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, Державного і місцевих бюджетів.
Дані 2011 року свідчать про підвищення показників бідності, визначеної за відносним критерієм – рівень бідності становив 24,3% проти 24,1% у попередньому році (при цьому рівень бідності серед працюючих осіб становив 19,6%). Тобто тенденція до зниження показників відносної бідності, яка розпочалася з 2009 року і свідчила про вирівнювання доходів у лівій частині розподілу, змінилася хоч і незначним, але зростанням.
Найвищий рівень бідності спостерігається в багатодітних сім'ях. За даними Держкомстату, на початок 2012 року в сім'ях з трьома і більше дітьми рівень бідності досяг 70%, а в домогосподарствах, де є діти і безробітні, - до 40%.
Дедалі більше громадян змушені звертатись за допомогою до держави. У цілому в структурі доходів населення України за ІІ квартал 2012 року соціальні допомоги та інші соціальні виплати складали 40,2%.
Таким чином, для забезпечення соціальної справедливості, розбудови соціальної держави Україні необхідно досягти європейських стандартів оплати праці, гарантій соціального забезпечення, відповідних умов життя громадян та їх соціального захисту.
Федерацією профспілок України, яка є активним учасником процесу формування державної політики у соціально-економічній сфері, було напрацьовано низку пропозицій з питань забезпечення соціальної справедливості в оплаті праці, соціальному захисті, оподаткуванні.
Ці пропозиції направлено зокрема:
- Раді національної безпеки і оборони України – в рамках підготовки до розгляду на засіданні РНБО питання «Про ситуацію в сфері оплати праці та соціального забезпечення громадян»;
- Національному інституту стратегічних досліджень – у рамках участі Голови ФПУ Ю.М. Кулика в робочій групі з підготовки щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- Міжнародному бюро праці з ініціативою щодо розробки та ухвалення Рекомендації Міжнародної організації праці про справедливе оподаткування;
- Організаційному комітету з підготовки та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня соціальної справедливості, створеному за ініціативою ФПУ розпорядженням КМУ №922-р від 21.11.2012, до складу якого включено заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М. та завідувача відділом департаменту бюджетної політики та соціального захисту Малежик І.М.
Департамент бюджетної політики
та соціального захисту ФПУ
Додаток 2
до постанови Президії ФПУ
від 11.12.2012 № П-15-7
ЗАЯВА
З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ В 2013 РОЦІ
ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
За рішенням 62-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН з 2009 року 20 лютого проголошено Всесвітнім днем соціальної справедливості, який відзначається щороку.
20 лютого 2013 в Україні вдруге відзначатиметься День соціальної справедливості, запроваджений Указом Президента України від 4 листопада 2011 року № 1021 за ініціативи ФПУ.
Конституцією України визначено, що наша країна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1).
Соціально справедлива держава бере на себе відповідальність за кожного громадянина, прагне забезпечити кожній людині гідні умови існування, соціальний захист, співучасть в управлінні виробництвом, можливості для самореалізації в суспільстві. Діяльність такої держави спрямована на справедливу політику зайнятості, гідну оплату праці, справедливе оподаткування, соціальний захист, підтримку сім'ї та материнства тощо.
На жаль, в Україні сьогодні дуже багато несправедливості, що гальмує розвиток держави, породжує невдоволення громадян та численні конфлікти.
Соціальна несправедливість найбільш кричуще проявляється:
- у несправедливому розподілі бізнесом результатаів праці (частка заробітної плати у ВВП становить лише 37% замість 60-70% у країнах Європи, внаслідок чого працівники щороку недоотримують понад 300 мільярдів гривень, а бюджет країни та Пенсійний фонд – відповідно 45 та 105 мільярдів гривень).
- у значній диференціації доходів населення (офіційно співвідношення загальних доходів 10% найбільш і найменш забезпеченого населення становить 5,3 раза, однак за оцінками експертів реально ситуація з диференціацією доходів набагато гірша – таке співвідношення оцінюється ними більш ніж у 40 разів);
- у високому рівні бідності, при цьому переважна більшість бідних – це працездатні члени суспільства, які отримують низькі доходи, тобто сьогодні в країні переважає «економічна» бідність.
Причинами, що породжують соціальну несправедливість в Україні, зокрема є:
- низький рівень державних соціальних стандартів та гарантій (занижений розмір прожиткового мінімуму, а відтак і мінімальної заробітної плати та розмірів державної соціальної допомоги);
- застосування в законодавстві показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму»;
- низький рівень оплати праці найманих працівників, дискримінація в оплаті праці працівників бюджетної сфери;
- заборгованість з виплати заробітної плати;
- високий рівень безробіття серед молоді та осіб передпенсійного віку;
- недосконала податкова система, оподаткування трудових доходів за ставками, щонайменше, втричі більшими від інших, стягнення податку з доходу, необхідного для фізичного відновлення, внаслідок чого бідні в нашій країні сплачують в 50 разів більше податків, ніж багаті (у розрахунку на гривню доходу);
- високий рівень тінізації економіки, трудових відносин;
- несправедлива пенсійна система (розрив у розмірах пенсій, призначених у різні роки, наявність спеціальних пенсійних систем);
- недотримання прав і основних свобод громадян, порушення трудового законодавства.
Розпочаті Урядом соціально-економічні реформи, зокрема адміністративна, трудова, податково-бюджетна, пенсійна, поки що позитивно не позначилися на рівні життя та добробуту населення.
З метою забезпечення практичного утвердження в України засад сучасної соціальної держави ФПУ звертається до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, роботодавців із закликом безумовного дотримання принципу соціальної справедливості під час проведення масштабних соціально-економічних реформ, вирішення стратегічних завдань щодо наближення України до найбільш розвинених демократичних країн світу за рівнем та якістю життя.
Вважаємо, що першочерговимим заходами для забезпечення соціальної справедливості мають стати:
- стабільне зростання реальних доходів працівників, пенсіонерів, допомог соціально вразливим верствам населення та зниження майнового розшарування;
- згортання масштабів бідності та ліквідація її крайньої форми;
- дотримання міжнародних зобов’язань та ратифікація Європейської соціальної Хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенції Міжнародної організації праці № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення» та №117 «Про основні цілі і норми соціальної політики»;
- ухвалення Соціального і Трудового кодексів України;
- удосконалення законодавства з оплати праці та оподаткування;
- перехід від соціальних мінімумів до соціальних стандартів.
Федерація профспілок України сподівається, що соціальна справедливість неухильно утверджуватиметься в Україні і відзначення Дня соціальної справедливості в наступному році завершиться значними успіхами та досягненнями всіх гілок влади та сторін соціального діалогу для добра кожного громадянина.
ФПУ також закликає інші організації громадянського суспільства шляхом здійснення публічних заходів, інформаційних акцій взяти участь у відзначенні 20 лютого 2013 року Дня соціальної справедливості з метою привернення уваги влади і громадянського суспільства до необхідності вирішення тих проблем у соціально-економічній і трудовій сферах, без розв’язання яких неможлива побудова в Україні суспільства соціальної справедливості.
Президія Федерації професійних спілок України
