10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини. Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

У Декларації заявлено, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їхніх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їхніх країн.

Декларація не носить обов’язкового характеру. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. Тож багато країн включили основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених з 1948 року. Угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини спостерігає Верховний Комісаріат ООН з прав людини. Верховний комісар відряджає своїх посланців в різні країни світу для складання звітів про дотримання прав людини на місцях. Якщо права не дотримуються, то в справу вступають трибунали.

Заява Високого представника від імені ЄС з нагоди Дня прав людини:

“10 грудня ми відзначаємо День прав людини. Цей день заслуговує на нашу увагу, оскільки він знаменує підписання Загальної декларації прав людини в 1948 році. Сьогодні — як ніколи — важливо нагадати, що права людини є універсальними і неподільними, і що наші зусилля щодо їхнього захисту ніколи не мають зупинитися.

Пандемія коронавірусу посилила та загострила деякі найбільші виклики у світі, зокрема, у сфері прав людини, демократії та верховенства права. У багатьох частинах світу ми спостерігали тривожні тенденції: цензуру та утиски свободи слова, дискримінацію, поглиблення нерівності, дедалі частіше насильство проти жінок та дівчат, а також свавільні затримання. Цих тенденцій не повинно бути під час реагування на коронавірус. Але одна річ є очевидною: Європейський Союз залишається відданим повазі, захисту та дотриманню прав людини для всіх. Ця основоположна цінність і надалі лежатиме в основі усіх наших дій. Нікого не можна залишати позаду, жодне з прав людини не можна ігнорувати.

Пандемія коронавірусу також створила можливість для посилення спільних дій. У сьогоднішньому мінливому геополітичному ландшафті Європейський Союз залишається найпалкішим прихильником багатостороннього підходу, у основі якого лежать права людини.

Сьогодні є можливість відзначити те, що Європейський Союз зробив для просування прав людини у всьому світі. Цього року вдалося досягти помітних успіхів. У часи глобальної пандемії Євросоюз ухвалив новий План дій ЄС з прав людини та демократії, який створює амбітну дорожню карту для його зовнішніх дій на наступні п’ять років. Цей План дій — це можливість активізувати нашу роботу в сфері прав людини та демократії. Впровадження глобального режиму санкцій ЄС у сфері прав людини дає нам змогу запроваджувати обмежувальні заходи, що передбачають замороження активів та заборону на в’їзд до ЄС проти тих, хто причетний до серйозних порушень та зловживань у сфері прав людини. Це — ще один відчутний крок, який надалі посилить колективні дії щодо прав людини. Протягом цього року Євросоюз був провідним учасником багатосторонніх інституцій, які працюють на захист прав людини. Створення міжрегіональних коаліцій на підтримку дій ООН було головним пріоритетом. Ключовим прикладом є наша робота на підтримку дій ООН щодо Білорусі. В усьому спектрі прав людини Європейський Союз прагнув привернути увагу до цієї сфери та побудувати альянси.

На місцях Представництва ЄС та Посольства країн-членів підтримували організації громадянського суспільства та правозахисників. Іноді їх рятували від небезпеки. Представництва та Посольства також спостерігали за процесами у багатьох частинах світу: від Росії — до Колумбії та Гонконгу. Вони також працювали над проєктами, що сприяють забезпеченню прав жінок та дівчат, осіб, які опинились у вразливих ситуаціях, свободі медіа та підтримці громадянського суспільства. ЄС та його країни-члени сприятимуть повноцінному застосуванню прав людини до жінок та дівчат, ґендерній рівності, а також візьмуть за пріоритет розширення прав і можливостей жінок та дівчат.

Однак попереду ще чимало роботи. Дивлячись на 2021 рік і далі, Європейський Союз зобов’язується співпрацювати зі своїми партнерами, аби продемонструвати лідерство у сфері прав людини та працювати над посиленням захисту прав людини у світі після COVID-19.