Нині , як ніколи цей день має стати днем ​​боротьби.

Права жінок, права меншин, права спільнот зазнають безсоромних, прямих

нападів як з боку авторитарних урядів, так і з боку популістських демократій.

Це давно очікувана реакція у відповідь, цілком передбачувана в контексті

численних криз, викликаних руйнівними наслідками політики жорсткої

економії, кліматичною кризою, технологічними потрясіннями і зростанням

мілітаризму.

Ці політичні розвороти котяться світом. Незабаром права та досягнення

соціальної боротьби будуть розтрощені, якщо ми не дамо відсіч.

8 березня ми маємо бути войовничішими, ніж будь-коли, і голосно і ясно

заявити, що ми не дозволимо цьому статися.

Незважаючи на роки прийняття законів про рівність, ґендерна рівність далека

від досягнення: у багатьох країнах вона залишається химерою.

Усі організації, які цілий рік борються за рівність, усі люди, які прагнуть жити в

демократичному суспільстві, заснованому на соціальній, економічній та

екологічній справедливості, мають боротися за це.

Тільки такі суспільства можуть забезпечити спільне благо, мир, захист довкілля,

розвиток та розширення прав та можливостей усіх, а також стійке економічне та

соціальне процвітання.

Не буває постійної перемоги, буває постійна боротьба!

Нашим девізом має бути «організовувати, організовувати та організовувати» як

у формальній, так і неформальній економіці.

Необхідно терміново посилити профспілкові та освітні програми з питань

рівності, закріпити у колективних договорах права, які дозволяють рухатися до

рівності та боротися проти всіх форм дискримінації.

Ми повинні зміцнювати та розширювати наші мережі солідарності та розвивати

інші, щоб вони були активними на всіх фронтах боротьби.