За останні п’ять років питання жіночих прав і гендерної рівності увійшли в політичний порядок денний як в Україні, так і в інших пострадянських країнах.

Прийняті національні плани дій в сфері просування жінок і досягнення гендерної рівності. Гендерні питання стали темою різних досліджень у політичній та громадській сферах, проблемах зайнятості та міграції,розроблені концепції гендерної політики. Це головне досягнення жіночого руху.
Разом з тим, органи державної влади, в основному, формально прагнуть покращити гендерний баланс. Здебільшого робота ведеться під тиском і впливом з боку міжнародних організацій, профспілок ,а також окремих жіночих груп.
В нашому суспільстві десятиліттями вироблялися стереотипи про безпроблемне жіноче життя, в тому числі в питаннях просування по службі, рівній оплаті праці,створення безпечних і здорових умов праці і виробничого побуту. Нас переконували,що для України проблеми гендерної рівності не є актуальними. Але за 5-ть років досліджень в Україні, в тому числі анкетувань безпосередньо на робочих місцях,ми викрили багато проблем.
Слід визнати, що складаючи більшу частину населення України, жінки більше представлені серед бідних і незахищених верств населення. Навіть за офіційними статистичними даними рівень зарплати жінок складає 73 відсотки від зарплати чоловіків. Як наслідок – значно нижчий рівень пенсій, виплат по догляду за дітьми, інвалідами, хворими, в багатьох випадках нижче від прожиткового мінімуму.
За тими ж статистичними даними в сільському господарстві і переробній промисловості через погані умови праці на виробництві практично кожен робочий день гине або травмується від 1 до 4-х людей. Кожна четверта сім»я потерпає від насилля, грубість по відношенню до жінок часто є нормою на виробництві. В багатьох сім’ях предметом експлуатації є неповнолітні діти.
За останніх п’ять років Жіночий комітет нашої Всеукраїнської Профспілки, який я очолюю, серйозно займається гендерними питаннями. З допомогою, за участю і при підтримці міжнародного профспілкового об’єднання споріднених нам галузей 153 країн світу - IUF, ми провели ряд навчальних семінарів з профспілковими лідерами, навчили їх бачити і вирішувати гендерні проблеми. З початку цього року в Профспілці агропрому України працює новий навчальний проект для голів первинних профспілкових організацій і рядових членів профспілки в різних регіонах України з питань досягнення рівних прав і можливостей. Внесено зміни в Статут Профспілки про представництво жінок у виборних органах профспілки, включені зобов’язання в Галузеві угоди щодо недопущення дискримінації для різних соціальних груп при прийомі та звільненні, оплаті праці та в трудових відносинах. Нам вдається розвивати сітку жіночих комісій при профкомах, це наш актив в боротьбі за рівні права і можливості. За їх ініціативи і безпосередньої участі представників у переговорних комісіях з укладання колективних договорів вносяться і реалізуються багато питань,що поліпшують положення працюючих жінок і одиноких чоловіків, які самостійно виховують дітей, більше турбуються про потреби інвалідів, молоді,людей похилого віку.
В колективних договорах прийняті також зобов’язання по створенню більш безпечних умов праці і особливих умов виробничого побуту для жінок.
На допомогу профспілковому активу ми видаємо буклети, брошури, методичні матеріали з гендерних проблем і їх можливим вирішенням.
В профспілці агропромислового комплексу України майже 450 тисяч жінок, це більше 46 відсотків від всіх членів профспілки сільського господарства і харчової промисловості України. У нас багато проблем. Але заохочуючи жінок до вступу в Профспілку, ми зустрічаємось із головною проблемою – відсутністю мотивації і впевненості в перевазі профспілкового членства. Тому найважливішою роботою Жіночого комітету і комісій профкомів може бути детальний аналіз проблем,які можна вирішити тільки через колективні дії ( переговори,колективні договори і угоди) і інформування про це як членів нашої профспілки так і неспілкових працівників. Дуже часто, відстоюючи свої права і інтереси на колективних переговорах, ми зустрічаємося з нерозумінням зі сторони соціальних партнерів, що є така проблема «жінка в трудових відносинах». Тому, дуже важливими є рішення, прийняті 26 Конгресом профспілок IUF, про посилення підготовки жінок в якості профспілкових викладачів, органайзерів і профспілкових лідерів та бажання перетворити питання охорони праці і техніки безпеки в потужний інструмент органайзингу і переговорних процесів.

Атмосфера та рішення 26 Конгресу, делегатом якого мені пощастило бути і які ми творили разом з колегами з різних континентів із 153 країн світу дають потужний заряд для подальшої роботи. Ми по зернинах збираємо кращий профспілковий досвід і щиро бажаємо, щоб гендерні проблеми були зрозумілі всім,їх ставало дедалі менше, а наш голос почули ті, хто ще не в Профспілці і стали в наші ряди. Разом ми сила. Давайте об’єднуватися, боротися і перемагати.

Надія Бурлака, голова Жіночого комітету
Профспілки працівників АПК України