3 березня 2020 року трудовий колектив та первинна профспілкова організація ДП «Артемсіль» з великим занепокоєнням дізналися, що попередній кабмін Гончарука, у останній день своєї недолугої економічної політики, кинув у вирву приватизації малі та великі підприємства в кількості 435, не розбираючись, які вони, прибуткові чи ні. У цю вирву потрапила і стратегічна соляна монополія.
Трудовий колектив підприємства завжди виступав проти численних намагань різних урядів і спритних ділків «прихватизувати» підприємство, роздерибанити його, залишити величезний колектив (майже 3 тисячі працівників) без роботи і засобів до існування, бо знали, що чесної приватизації в українських реаліях не буває!
Починаючи з цього дня дії профкому розписано погодинно, по днях. Постійні бурхливі засідання профкому, залучення обкому, ЦК Профспілки, міжнародного союзу IUF, народних депутатів, небайдужих соледарців, бо підприємство не лише дає їм робочі місця, а й наповнює місцевий бюджет.
4 березня було прийнято рішення профкому про проведення в кожній профгрупі, в усіх змінах і підрозділах зборів працівників і протокольно зафіксувати їх позицію з приводу приватизації підприємства, щоб кожен працівник мав можливість висловити свою думку, адже 95% колективу є членами Профспілкової організації ДП «Артемсіль», заодно це стало оновленням попереднього такого рішення у часі, бо останнє приймалося у 2017 році і тоді люди висловили своє рішуче «ні» приватизації.
5 березня на зборах трудовий колектив стовідсотсоткоково сказав СВОЄ РІШУЧЕ «НІ ПРИВАТИЗАЦІЇ!» .
У цей же день профком записує відео звернення до Президента України Володимира Зеленського (можна знайти за посиланням):
https://drive.google.com/file/d/17Us7UwLWEx6UDXWFmzsAHR3jZ_gDyNW5/view?usp=drivesdk
та закликає людей збиратися на мирну акцію протесту проти приватизації ДП «Артемсіль».
6 березня об 11-00 годині майже тисяча працівників підприємства та мешканців міста зібрались біля рудоуправління.
Було прийнято одностайне рішення : звернутися з колективним зверненням до Президента України, Кабінету Міністрів України, профільного міністерства, МВС, ФДМУ, народних депутатів від округу, губернатора та мера Соледара з вимогою відміни непродуманого, невиваженого, антинародного рішення кабміну. Текст Звернення затверджено на акції та підписано усіма його учасниками (більше 2,5 тис.) і підписи продовжують збирати до цього часу!
12 березня воно було надіслано по всіх зазначених адресах але відповіді до цього часу немає! Чекаємо! Сподіваємось, що причиною зволікання з відповіддю є оголошений карантин, бо він призупинив і нашу боротьбу і сплутав карти і плани нашим горе-приХватизаторам.
Профком і Центральний комітет Профспілки проводять консультації з адвокатами щодо подачі позову до суду про відміну антиконституційного і антинародного рішення уряду.
Комітетом Верхоної Ради України з питань економічного розвитку 30 березня створена робоча група, до якої включено голову ППО ДП «Артемсіль» Андрія Попова, з вивчення ситуації на підприємстві та доцільності проведення приватизації підприємства.
9 квітня відбулося перше онлайн засідання робочої групи. Слід відмітити його неупередженість, позитивне налаштування усіх учасників на вирішення проблеми та відсутність політичного забарвлення учасників. Налаштованість кожного з них на відміну рішення уряду від 03.03.2020 за №204-р. щодо приватизації.
А ми чекаємо закінчення карантину і боротьбу буде продовжено. Люди готові йти до кінця щоб захистити рідне підприємство спільно з Профспілкою!
20 НІ!
ПРИВАТИЗАЦІЇ ДП «АРТЕМСІЛЬ»
1. Артемсіль – стратегічне підприємство не лише в галузі продовольства, в умовах пандемії COVID-19 хлорид натрію (NaCl-сіль) є основним джерелом хлору для виробницта дезінфекторів.
2. Містоутворююче підприємство, яке наповнює як місцевий, так і державний бюджети. Після приватизації - скорочення робочих місць, переведення працівників на мінімальну заробітну плату та виведення її у тінь.
3. Велика вірогідність скорочення виробництва та штату підприємства, прикладом є інші приватизовані підприємства, яких фактично вже немає.
4. Нецільове використання потужностей підприємства та розпродаж основних засобів. Позитивних прикладів успішної приватизації по-українські немає.
5. Можливе збереження ядерних та інших високотоксичних відходів у відпрацьованих порожнинах. Такі намагання були у 90-х та 2000-них роках.
6. Надра країни – належать усьому народу України. Артемівське родовище кам’яної солі – національне надбання держави.
7. Перспектива роботи лише на балансових запасах 600 років, на позабалансових ще на 600 років. Ми продаємо наше золоте майбутнє.
8. Приватний господар ніколи не включає до сфери своїх інтересів розвиток міста Соледар та навколишніх сіл (Соледарська ОТГ налічує 30 тисяч мешканців).
9. Після приватизації – скорочення соціально-економічних прав та гарантий працівників та соціальної інфраструктури : спорткомплекс з басейном, дитячий оздоровчий заклад і інші.
10. Безвідповідально виставляти на продаж підприємство, в яке держава вклала набагато більше коштів, ніж планує отримати прибуток від його продажу. І немає гарантії, що новий власник буде вкладати колосальні кошти на підтримку відпрацьованих за 138 років пустот об’ємом у 170 млн. м3, більша частина яких знаходиться під містом Соледар.
11. Немає прозорих механізмів визначення майнової вартості подібних майнових комплексів. А попередня оцінка вартості «Артемсолі» у якийсь 1 млрд . грн. – це продаж «душі» України за 30 срібників.
12. Наслідки економічної кризи значно здешевлять вартість підприємства.
13. Найменша помилка в комплексному науковому підході відпрацьованих запасів Артемівського родовища призведе до глобальної екологічної і техногенної катастрофи з проривом підземних вод, некерованим затопленням підземних розробок, деградації земної поверхні і повного припинення роботи підприємства. Сумнозвісний приклад Солотвинського родовища, яке вже втрачено для України назавжди .
14. Подальші безвідповідальні дії держави з приватизації «Артемсолі» це соціальний і громадянський спротив або потужний вибух у м. Соледар!
15. «Продавши Артемсіль - ми ліквідуємо монополію» – заявив экс-прем’єр Гончарук.
Природну монополію солі ліквідувати не можна! А передача її у приватні руки це загроза:
- створення штучного дефіциту солі;
- встановлення спекулятивних цін на стратегічний продукт;
- навмисне банкрутство підприємства на догоду іноземним конкурентам;
- різке зменшення податків і зборів в казну держави, і тому, це національна зрада !
16. Продаж підприємства протирічить заявам Президента України про неможливість приватизації ДП «Артемсіль».
17. Артемсіль звинувачують у корупції. А де вручення про підозру та відкриття провадження? Безглуздо продавати будинок, у якому завелися щурі! Колектив підприємства і профспілка готові допомогти профільному міністру навести лад на підприємстві, щоб усім наступним керівникам було зась обкрадати державу.
18. Приватний капітал вкрай рідко на всі 100% залишається в економіці рідної держави. Новий власник виведе більшу частину прибутку за межі України. Офшори ще ніхто не відміняв!
19. Немає гарантїй виплати заробітної плати у повному обсязі не «в конвертах» а «по-білому». Різко зросте експлуатація кожного працівника після оптимізації персоналу.
20. І головне: трудовий коллектив, жителі Соледара проти приватизації ДП «Артемсіль». Проти виступають і працівники, які віддали підприємству багато десятків років свого життя, про що було сказано на багатолюдному мітингу. Тут працювали їхні батьки і діди. Вони заслуговують на те, щоб їх нащадки гордо називали себе солеварами державного підприємства «Артемсіль»!
