Дніпропетровська обласна організація харчової промисловості профспілок працівників АПК України 

    Питання організації життєдіяльності в умовах воєнного стану, а саме про наші переживання та емоції, як допомогти собі та іншим (з наведенням прикладів) обговорювалися в ході проведення круглих столів – семінарів в травні п.р. Дніпропетровською обласною організацією харчової промисловості профспілок працівників АПК України за участі профспілкового активу підприємств харчової галузі. Навіть перебуваючи у відносній безпеці наш психологічний стан потребує підтримки. Кожен з нас  переживає через ситуацію, яка зараз склалася в Україні (за дітей, родичів за роботу…). І як би складно не було – але життя продовжується, ми живемо  далі, треба не втрачати позитивних емоцій і будувати плани на майбутнє. 

  Звертаємо вашу увагу на те, що малювання позбавляє негативних емоцій дітей та дорослих, саме тому обласна профспілкова організація  провела конкурс дитячого малюнку «Подаруймо частинку теплоти і добра нашим захисникам». Всі діти учасники конкурсу отримали подарунки. Малюнки передамо нашим захисникам.

    За результатами проведенних заходів, Дніпропетровська обласна організація харчової промисловості профспілок працівників АПК України направила «Рекомендації для покращення емоційного стану та збереження психологічного здоров`я в умовах війни» до відома та використання в роботі   на підприємства харчової галузі.

 «Рекомендації для покращення емоційного стану та збереження психологічного здоров`я в умовах війни».

 

          Головні задачі кожного українця: вистояти, перемогти, відродитися. Саме такі пріоритети необхідні для того щоб розставити акценти і зберегти здоров’я під час війни.

         Навіть перебуваючи у відносній безпеці наш психологічний стан потребує підтримки. І як би складно не було, не застрягайте в негативних думках і почуттях.

      Життя продовжується, ми живемо  далі, треба не втрачати позитивних емоцій і будувати плани на майбутнє.

§  Пам`ятайте нам потрібні сили допомагати собі та тим, хто цієї допомоги потребує.

§  Пам`ятаймо про цінності:

       Навіщо все це?   Заради нашої свободи.

       Навіщо терпимо?    Заради нашого майбутнього і дітей.

       Стражданням потрібно надати сенс, тоді їх легше витримати. Необхідно щось робити і діяти в напрямку мети. Рухатися вперед.

       Памятаймо що ми всі різні з різними емоціями і реакціями на ситуації, які зараз відбуваються

        Розраховуйте сили, а не витрачайте відразу весь ресурс, поповнюйте свої ресурси. Не забувайте себе радувати – зараз це не егоїзм, а необхідність.

       Зараз неможливо стверджувати, що є тільки радість адже є і біль і нам дійсно боляче, тому важливі соціальні зв’язки – спілкування, підтримка один одного, наша небайдужість.

      За будь-якої можливості ми робимо акцент на силі дитини та дорослих.

       Допомагає позбутися негативних емоцій:   повноцінний сон, відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, ранкова зарядка, спілкування (соціальні зустрічі  в соц. мережах або особисті відвідини), спортивні заняття, робота в саду, на огороді - з землею (садити рослини, робити щось із природних матеріалів), позитивні враження (наприклад: любуйтеся  природою, нюхайте квіти, торкайтесь до речей які вам приємні, гортайте книгу, читайте, переглядайте фільми, слухайте любиму музику і т.п.).

Проводьте час разом з родиною  та  з дітьми ( відпочинок, їжа, ігри, спорт).

Памятаймо про цілющу силу творчості особливо малювання та інші види творчості. Малюйте разом з дітьми це допомагає.

Об`єднуємося та надаємо допомогу тим хто її потребує.

Допомагає добро, підтримка і допомога один одному, наша небайдужість.

Не забуваймо про плани на майбутнє.

В спілкуванні з дітьми:

 

      Важливо: стан дорослого діти відчувають на емоційному рівні.

         Знаймо: Будь-яка, навіть, маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки тривожаться, сердяться,   горюють, що відбувається в сім’ї, місті.

 

        Постарайтесь пояснювати просто, коротко і спокійно.

v Якщо дитина ставить запитання – важливо відповідати, якщо не знаємо відповіді, так і говоримо – мені потрібно подумати.

v Зараз діти  можуть грати в одну й ту саму гру, гру з одним і тим самим сюжетом, будуть задавати ті самі питання. Це нормально.

v Якщо дитина сама не розповідає про те, що відбувалося –не потрібно допитуватися. Якщо сама починає розмову – підтримуємо.

 

Дайте дитині зрозуміти, що ви всерйоз ставитеся до її переживань і ви знали інших дітей, які через це пройшли.

Поясніть дітям, що сирени та гудки дуже неприємні, у таких ситуаціях закономірними є такі реакції, як страх, тремтіння, плач, нервозність, відчуття занепокоєння, відмова виходити з дому, це трапляється з багатьма людьми: дітьми та дорослими.

 

 Поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття нормальні.

Дітям важливо чути – що те, що вони часто плачуть, вередливі, злі, завмирають, бояться – це нормально (звичайно якщо не постійно).

 

 Розмовляйте з дитиною про події, що відбулися стільки, скільки їй потрібно.

Не варто говорити: ­«Тобі це не зрозуміти», ­Зрозумієш, коли виростеш», ­«Я не можу тобі це пояснити».

 

Нагадайте дітям, що це тимчасова ситуація.

 

 Завжди є, що сказати. Постарайтесь, щоб ваші слова були зрозумілими і не лякали дитину. У будь-якій розмові про події, що відбулися, необхідно час від часу нагадувати дитині, що зараз ситуація більш стабільна, що дорослі знають (або вирішують), що робити, що дитині є на кого покластися  поруч є дорослі, турботливі люди.  Також можна сказати, що зараз багато фахівців думають про те, як допомогти людям у переживанні складних почуттів. Що багато людей разом. Що, навіть, у найскладнішій ситуації є ті, хто зможуть допомогти дитині.

Памятайте, позбутися негативних емоцій   дитини допомагає: повноцінний сон, відпочинок, позитивні враження,  ранкова зарядка, заняття спортом і танцями, рухливі ігри (можна запропонувати дитині ­битву» подушками), творча діяльність - малювання,  робота з пластиліном,  ігри дитини з піском, водою, глиною -допоможіть їй винести свої переживання назовні через образи.

Заохочуйте активну гру дитини з однолітками.

Згуртування та дружба сприяє активізації природніх механізмів подолання наслідків стресу у дітей через гру, відчуття єдності, через взаємне відреагування подібних емоційних станів, через позитивні враження від взаємодії з однолітками

Зараз чудово – вчити дітей в'язати, готувати, долучати до приготування їжі (особливо м’яти тісто).

Читайте дітям оповідання та казки, де описуються сюжети подолання страху героями; співайте колискові.

Важливо нагадувати дітям, що ви поруч.

 

Частіше обіймайте дитину, гладьте її, тримайте за руку, робіть масаж - позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги.

Дайте дітям відчуття контролю над ситуацією – визначте їм обовязки та домашні справи (наприклад- відповідальність за обладнання дитячого куточку, ліхтарик, воду, ігри).

 

Заохочуйте дітей бути активними та допомагати іншим бути активними.

 

Не забуваємо про харчування:

Необхідне посилене надходження рідини у організм дитини та дорослих - вода, солодкий чай, сік, морс тощо.

Харчування може бути частим і маленькими порціями, легким і корисним (фрукти, овочі, соки).

Не примушуйте дитину їсти, якщо вона не має апетиту.

Не відмовляйте дитині у солодкому.

Неміцний час з цукром, цукерки, чашка какао викликають позитивні емоції, почуття безпеки та стимулюють роботу мозку.

 

Продукти для психологічної рівноваги:

Магній: гарбузове насіння, мигдаль, шпинат, кеш'ю, арахіс;

Цинк: печінка, м'ясо птиці, гарбузове насіння;

Корисні мікроорганізми: кефір, йогурти, квашена капуста, помідори, огірки;

Вітаміни групи В: печінка, риба, яйця, молочні продукти, цільнозернові, зелені горошок;   Омега-3.

 

Допомагаємо безпечно

 

Ми можемо зустріти людину, яка знаходиться в гострому шоці ( в ступорі).

 

Зверніть увагу: cпершу необхідно відрегулювати дихання такої людини  (квадратне дихання - на рахунок 4).

Ви говорите: повторюйте за мною - вдох ( ви рахуєте 1,2,3,4), видох ( ви рахуєте 1,2,3,4).

       Продовжуєте до тих пір поки не нормалізується дихання в цієї людини.

(Якщо цього не зробити, людина в такому стані не реагує на ваші запитання, реакції може не бути взагалі як такої).

 При спілкуванні – фрази короткі, зрозумілі, розмовляти повільно.

(при можливості - зігріти, обійняти, напоїти чаєм).

      Не всі люди, особливо зараз, переносять дотики  (обійми) в т.ч.діти (якщо незнайомі – краще запитати).

 

Знаймо: Не потрібно ділитися досвідом своєї травми. Кожен, хто слухає– отримує досвід вторинної травматизації.

Як себе поводити:

Підійдіть  (знайдіть сили, щоб підійти)

Представтися, дізнайтеся імя потерпілого

Запитайте дозволу, аби переговорити

Запитайте чи потрібна допомога

Поясніть свої цілі

Памятайте про доброзичливість (мова тіла)

 (підтримайте, памятайте про реальність)

 Говоріть фрази : «я з тобою», «ти в безпеці», «видихай повільніше»

При необхідності, викличте лікаря або швидку.

Використовуйте ті прийоми в яких ви впевнені.

Якщо не впевнені в своїх силах не надавайте допомогу – викличте лікаря.

Якщо Вам страшно, ви не готові надати допомогу, неприємно розмовляти з людиною не робіть цього. Це нормальна реакція і ви маєте  на це право. Покличте на допомогу.

 

           Спасибі всім, хто  надає допомогу тим хто її потребує.

 

Слова, які допомогають позбутися негативних емоцій:

 

 Важливо: Розповідаємо про силу, вдячність, про те, що допомагає впоратись.

 

Допомагають слова прості  та зрозумілі:

«я з тобою», «ти в безпеці», «видихай повільніше»,

«мені так шкода, що це відбувається», «якби я могла, я зробила б... і мені так хочеться тебе обійняти», «я зараз дивлюся на тебе і бачу таку силу», «ти пройшов через такі складні випробування, і ти справляєшся»;

 «Я з тобою», «ти в безпеці», «Я тебе люблю»,«Я тут з тобою для тебе»,

«Я поруч»,«Ми разом»,«Це не твоя провина»,«Це провина інших»,

«Ти сильний ми вже багато пройшли і зможемо все подолати»,

«Посумуй стільки, скільки тобі потрібно»,

«Ми можемо поговорити про це будь-коли»,

«Я розумію»,«Мені теж сумно»,«Це нормально що ти так почуваєшся»,

«Ми пройдемо через це разом».

 

 Спасибі всім, хто зараз допомогає і дарує добро!