Гендерна політика Профспілки працівників агропромислового комплексу України

Women`s committee

Склад Жіночого комітету Профспілки працівників агропромислового комплексу України

БУРЛАКА Надія Миколаївна

Голова Жіночого комітету;
Голова Івано-Франківської облорганізації профспілки працівників харчової та переробної промисловості.

ГОРЛАЧ Марина Володимирівна

Заступниця голови Жіночого комітету;
Голова Черкаської облорганізації профспілки працівників АПК.

БАБАЛЮК Василь Іванович - голова Чернівецької облорганізації профспілки працівників харчової промисловості

ГАРКАВА Варвара Василівна – голова Уманського районної профорганізації працівників АПК Черкаської обл.

КАРНАТОВА Галина Володимирівна – голова Київської облорганізації профспілки працівників харчової промисловості

КОЛЕСНИК Світлана Олександрівна – голова ППО Чернігівського відділення ПАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна»

КУЛИК Ганна Павлівна – голова Закарпатської облорганізації профспілки працівників АПК

ЛІЩУК Світлана Георгіївна – голова ППО співробітників та студентів ЗВО «Подільський державний університет»

ЛОПАТА Ольга Іванівна – голова Київської міської профорганізації працівників АПК

НЕСТЕРЕНКО Олена Борисівна - голова ППО фахового коледжу Сумської обл.

НЕШИК Степан Степанович – голова Вінницької облорганізації профспілки працівників АПК

ОТРАЩЕНКО Людмила Геннадіївна – голова Запорізької облорганізації профспілки працівників АПК

СЕРЕЦЬКИЙ Михайло Миколайович - голова Чернівецької облорганізації профспілки працівників АПК

ТЕЛИХОВСЬКА Стефанія Іванівна – головний спеціаліст Львівської облорганізації профспілки працівників АПК

ТІНИЦЬКА Світлана Володимирівна – голова Дніпропетровської облорганізації профспілки працівників харчової промисловості

ХАРЄВА Наталія Миколаївна – голова Херсонської облорганізації профспілки працівників АПК

ХАРЧЕНКО Галина Михайлівна – голова Полтавської облорганізації профспілки працівників АПК

ЧОРНІЙ Ганна Дмитрівна – голова Івано-Франківської облорганізації профспілки працівників АПК

ШРАМЧЕНКО Лариса Степанівна – заступник голови Донецької облорганізації профспілки працівників АПК

ЯРЕМЧУК Любов Миколаївна – заступник голови Житомирської облорганізації профспілки працівників АПК

ЯЦИШИН Євгенія Михайлівна – голова Тернопільської облорганізації профспілк працівників харчової промисловості

ЖІНОЧИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК УКРАЇНИ

Створено у 2007 році, очолює БУРЛАКА Надія Маркіянівна – голова Івано-Франківської обласної організації профспілки харчової промисловості;

Зміст роботи Жіночого комітету:

За дорученням ЦК, його Президії та власною ініціативою проводить роботу за такими напрямами:

ініціює громадський контроль за дотриманням законодавства з питань гендерної та сімейної політики;
розробляє заходи щодо залучення жінок до членства в Профспілці та профспілковій діяльності, поліпшення умов праці, соціального захисту працюючих жінок;
сприяє соціальному захисту жінок, реалізації їх права на працю, отримання освіти та підвищення кваліфікації, охорону здоров’я та материнства, духовний, культурний, фізичний і творчий розвиток;
здійснює пропагандистську діяльність, спрямовану на формування здорового способу життя, запобігання тютюнопалінню, зловживання алкоголем, вживанню наркотиків;
бере участь у формуванні громадської думки стосовно рівності статей як важливого чинника стабільності у суспільстві і викоріненні архаїчних гендерних стереотипів;
готує пропозиції, спрямовані на скорочення кількості жінок, зайнятих на важких ручних і некваліфікованих роботах, на виробництвах зі шкідливими умовами праці, а також у нічних змінах;
вивчає стан медичного обслуговування жінок і чоловіків, розкриває причини захворювання, бере участь у розробці оздоровчих заходів;
бере участь у підготовці гендерно-виважених пропозицій до Галузевих угод, а також щодо поліпшення умов праць та побуту працюючих жiнок;

ПОЛОЖЕННЯ

Про Жіночий комітет Профспілки Працівників АПК України

Жіночий комітет створений Президією Профспілки згідно п. 6.7.2. Статуту Профспілки працівників АПК України для реалізації статутної діяльності.

Склад Жіночого комітету: затверджується постановою президії на час її повноважень. До складу Жіночого комітету входять представники від членських організацій за їх поданням, незалежно від гендерної ознаки. За потреби, в час повноважень, членська організація може відкликати свого представника із складу комітету і делегувати іншу кандидатуру.

Голова Жіночого комітету: обирається на засіданні Жіночого комітету та затверджується президією Профспілки на термін повноважень президії.

Компетенція Жіночого комітету Профспілки: боротьба за рівні права, рівні можливості і рівне ставлення до чоловіків і жінок , працюючих в галузях агропромислового комплексу на основі плану дій Профспілки з гендерної рівності та протидії насильству, який формується на період повноважень комітету.

Жіночий комітет намагається досягти цієї мети наступними засобами:

Слідкувати за виконанням рішень з’їзду, які стосуються жінок-працівниць , їх участю в профспілковій діяльності , готувати інформації і звіти для президії Профспілки;
Інформувати президію про важливі питання і динаміку процесів, які стосуються жінок;
Визначати пріоритети для роботи в інтересах жінок, зайнятих в галузях агропромислового комплексу;
Проводити інформаційно-просвітницьку, роз’яснювальну роботу та навчальні тренінги з питань гендерної політики, протидії мобінгу в трудових відносинах, домашньому насильству, тощо;
Вибудовувати і підтримувати зв’язки між Жіночим комітетом Профспілки і жіночими осередками членських організацій Профспілки , галузевими групами і ТНК, щоб сфокусувати їх на пріоритетних питаннях жіночого руху Профспілки;
Збирати і розповсюджувати інформацію про кращі практики роботи в інтересах жінок, в тому числі, в питаннях органайзингу, представництва, колективних переговорів, безпеки праці і ведення профспілкових кампаній;
Працювати для досягнення справедливого представництва різних статей в керівних органах Профспілки, складі делегацій і переговорних комісій з укладання Галузевих угод;
Кожних п’ять років проводити Жіночу конференцію Профспілки перед черговим з’їздом Профспілки;
Налагоджувати зв’язки з прогресивними жіночими представництвами в Україні, гендерними уповноваженими в державних галузевих структурах, з міжнародними профспілковими об’єднаннями, іншими організаціями, які борються за досягнення гендерного балансу в суспільстві.

Регламент роботи:

Жіночий комітет проводить свої зустрічі не рідше одного разу в рік або за потреби.

Обов’язки членів комітету:

Члени Жіночого комітету повинні представляти жінок – членів профспілки регіону, від якого вони обрані, узагальнювати порушення гендерного законодавства у відношенні до жінок ( чоловіків), повідомляти про їх потреби, а також доповідати про роботу і політику Жіночого комітету Профспілки в своїх регіонах.

Жіночі комісії членських організацій, комісії профкомів , інші профспілкові жіночі осередки:

Формуються на час повноважень цих органів, їх керівники затверджуються на засіданнях відповідних виборних органів і підзвітні їм.

Керуються в роботі Статутом Профспілки працівників АПК України, рішеннями виборних профспілкових органів, планом дій Профспілки з гендерної рівності та протидії насильству, потребами, зауваженнями та пропозиціями членів профспілки, якими вони обрані, а також даним Положенням.

Координують роботу і підтримують зворотній зв’язок з Жіночим комітетом Профспілки, налагоджують ділові відносини з іншими жіночими осередками.

Законодавча та нормативно-правова база:

Конституція України.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року №2866-1У.
Указ Президента України «Про вдосконалення роботи центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 26 липня 2005 р. №1135.
Указ Президента України «Про підвищення соціального статусу жінок в Україні» від 25 квітня 2001 р. №283.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення гендерно-правової експертизи» від 12 квітня 2006 р. №504.
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на 2006-2010 роки» від 5 липня 2006 р. №384.
Наказ Міністерства юстиції «Деякі питання проведення гендерно-правової експертизи» від 12 травня 2006 р. №42/5.
Конвенції МОП:
Ґендерна рівність та недискримінація між чоловіками та жінками – основні принципи, які просуваються МОП з часу її заснування у 1919 році і закладені в її Конституції. Дані принципи розроблені в Конвенціях МОП, зокрема в:
Конвенції № 100 та 111 знаходяться серед найширше ратифікованих Конвенцій МОП. Вони визнані як такі, що належать до так званих основних Конвенцій МОП (інші покривають питання виключення дитячої праці та примусової праці, свободи асоціаціям та визнання права на ведення колективних переговорів).

Декларація МОП основних принципів і прав у сфері зайнятості 1998 року зобов’язує країни – члени МОП поважати та дотримуватись принципів і прав за чотирма категоріями, а саме: усунення дискримінації щодо зайнятості та посади, незалежно від того, чи ратифікована відповідна конвенція. Дане зобов’язання підтримується наступною процедурою, яка включає звітування урядів, роботодавців та працівників про прийняті заходи для досягнення прогресу відносно принципів Декларації. Принципи Декларації, серед інших, були прийняті в Глобальному Договорі ООН, адресованому безпосередньо компаніям.

Наказ Міністерства соціальної політики від 20.01.2020 №56 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах".

Що означає ГЕНДЕР?

Гендер – досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища.

У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях:

гендер як соціально-рольова й культурна інтерпретація рис особливостей та моделей поведінки чоловіка і жінки. На відміну від біологічної;
гендер як набуття соціальності індивідами, що народилися в біологічних категоріях жіночої або чоловічої статей;
гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації.

Гендер відрізняється від поняття «sex», яке перекладається як «стать», тобто здатність
або нездатність виношувати й народжувати дітей.

Тобто,Гендер – це соціальна стать, на відміну від біологічної.

Означає сукупність поведінкових норм та позицій, які асоціюються з особамижіночої або чоловічої статі в певному суспільстві.

Є одним із базових вимірів суспільства, поруч із класовою належністю
(соціальним статусом), віком та іншими характеристиками, що організуютьсоціальну систему.

З огляду на особу, гендер – це соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сексуальності, сімейній ролі та репродуктивній поведінці.

Гендерний підхід базується на ідеї про те, що важливі не біологічні або фізичні відмінності між чоловіками і жінками. А те культурне і соціальне значення, яке надає суспільство цим відмінностям.

Основою гендерної рівності є не просто різниця в статусах, ролях і інших аспектах життя чоловіків і жінок, але Аналіз влади і домінування, що утверджуються в суспільстві через гендерні ролі і відносини.

Яку шкоду приносять гендерні стереотипи?

Коли ми приписуємо чоловікам і жінкам узагальнені признаки, то такі стереотипи ущемляють поняття окремої особистості. Через них ми попадаємо в пастку хибних висновків, вважаючи статеві розбіжності більш суттєвими і вагомими, ніж індивідуальні, персональні. Такі суспільні міфи свідомості приносять реальну шкоду, не даючи людям можливості реалізувати свій багатий потенціал. Вони ущемляють права людини і ведуть до гендерної дискримінації – порушення прав людини за статевою ознакою.

Що означає гендерна дискримінація на ринку праці?

Це нерівне (залежне від статі) ставлення до окремих працівників, які мають однакові кваліфікацію та показники продуктивності, уособлене в наданні їм нерівної оплати за рівну працю, відмові у наймі на роботу чи наданні гірших робочих місць, відмові у просуванні на посадах, відмові у підвищенні кваліфікації тощо.

РЕЗОЛЮЦІЯ VII З’ЇЗДУ

ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК УКРАЇНИ

«Проблеми жінок, працюючих в агропромисловому секторі України»

Делегати VII з’їзду Профспілки АПК України відзначають погіршення соціально-економічного становища в країні, скорочення рівня реальних доходів працівників. Особливо це гостро відчувають жінки, які в значно більшій мірі обтяжені турботою про дітей і залежних членів сім'ї, домашньою працею, їх заробітки нижчі (в 2019 році розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками складав 22,5%), а концентрація на робочих місцях з нестійкою та некваліфікованою зайнятістю непомірна висока.

Зростання бідності провокує масову трудову міграцію жінок і загрожує політичній та економічній стабільності країни, провокує застосування примусової праці на підприємствах галузі та зростання рівня насилля в суспільстві, вдома та на робочих місцях. Запропонований проект Трудового кодексу ще більше обмежує права працівників і профспілок, його прийняття призведе до нового витка зростання соціальної напруженості.

У цих умовах, делегати VII з’їзду Профспілки працівників АПК України вважають за необхідне:

висловити протест щодо дискримінації прав жінок у сфері праці та
нерівності в її оплаті , в тому числі, в запропонованому Урядом проекті Трудового кодексу України;
засудити факти скорочення зайнятості та посилення тенденції тривалого
жіночого безробіття;
наголосити на неприпустимості поширення стереотипів , які призводять до
нерівномірного розподілу чоловіків та жінок за професійними рівнями та сферами діяльності, класифікації вакансій на «жіночі» та «чоловічі», дискримінації за віком;
заявити про право жінок на безпечні умови праці, охорону здоров’я і захист
материнства, життя без насильства, приниження і сексуальних домагань на робочих місцях;
відзначити прийняття Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», основним завданням якого є запобігання та протидія домашньому насильству та Конвенції МОП №190 «Викорінення насильства і домагань у сфері праці» та вимагати її ратифікації Україною.

В умовах поступового просуванням питань гендерної рівності, задекларованої законами України, делегати VII з’їзду закликають усі організаційні ланки Профспілки в найближчі п’ять років зробити особливий акцент на наступні проблеми як на засіб залучення до членства в Профспілці:

рішуче боротися за рівний доступ до робочих місць для чоловіків і жінок як засіб досягнення рівності в оплаті праці ;
вимагати належної безпеки праці та охорони здоров’я на виробництві ;
вести кампанію за повний доступ сільських жінок до освіти, житла, охорони здоров’я, кредитування , інше;
попереджати і викорінювати гендерного насильства у всіх формах;
активно просувати 183 Конвенції МОП «Про захист материнства» в якості мінімального стандарту на колективних переговорах при укладанні Галузевих угод і колективних договорів;
продовжувати навчання жінок як лідерок, органайзерок, переговорниць, уповноважених з охорони праці і профспілкових викладачок;
розвивати жіночі сітки в організаційних ланках Профспілки і в ТНК як інструмент посилення переговорних позицій жінок на місцевому,національному і міжнародному рівнях;продовжувати підтримку та залучення жінок в Профспілку, збільшення їх участі в виборних профспілкових органах і просування в якості профспілкових лідерів.
налагодити співпрацю між організаціями Профспілки з Міністерством економіки, Міністерством соціальної політики України та відповідними управліннями, відповідними відділами районних, міських виконкомів, обласних державних адміністрацій з питань праці , гендерної рівності та протидії насильству;
узагальнювати факти порушення роботодавцями законодавства України щодо гендерної рівності та протидії насильству у відношенні до членів Профспілки ;
долучитися до анонімного опитування щодо безпеки жінок вдома та на роботі.

Ми закликаємо всі державні інституції ,організації роботодавців, профспілкові організації галузі , громадські , правозахисні спілки об’єднати зусилля по впровадженню гендерної рівності у всі сфери життя та викоріненню будь-яких проявів насильства та дискримінації!