Міжнародна профспілкова солідарність не обмежується деклараціями, а проявляється в конкретних діях на захист трудових прав

Міжнародна профспілкова солідарність не обмежується деклараціями, а проявляється в конкретних діях на захист  трудових прав

Міжнародна профспілкова спільнота продовжує послідовно відстоювати права працівників, виступаючи проти послаблення трудових гарантій та обмеження ролі профспілок у захисті людини праці. Особливо важливою ця позиція є сьогодні, коли питання гідної праці, соціальної справедливості та безпеки працівників набувають особливого значення як для європейських країн, так і для України.

3 листопада 2026 року в Брюсселі відбулася масштабна профспілкова акція на захист соціальної умовності в європейській аграрній політиці. Захід організувала Європейська федерація профспілок харчової промисловості, сільського господарства, туризму та суміжних галузей (EFFAT-IUF Europe) за підтримки Міжнародного союзу працівників харчової промисловості, сільського господарства, готельного, ресторанного та суміжних секторів (IUF). До мобілізації долучилися понад 500 учасників, які об'єдналися навколо спільної вимоги — не допустити послаблення механізмів захисту трудових прав працівників сільського господарства.

У центрі уваги акції опинилася соціальна умовність (Social Conditionality) у межах Спільної аграрної політики Європейського Союзу. Цей механізм передбачає, що отримання аграріями державної фінансової підтримки має бути безпосередньо пов'язане з дотриманням трудового законодавства та прав найманих працівників. Його було погоджено у 2021 році, а обов'язкове застосування розпочалося у 2025 році.

Однак під час обговорення нової реформи Спільної аграрної політики окремі держави-члени ЄС та політичні сили виступили за послаблення або навіть скасування цього механізму. Додаткове занепокоєння викликало рішення Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства від 26 жовтня 2026 року, у погодженому тексті якого положення про соціальну умовність не були включені. Профспілки наголошують, що державні кошти не повинні підтримувати роботодавців, які порушують трудові права. Навпаки, фінансова допомога має сприяти формуванню справедливих умов праці, належній оплаті, безпеці та соціальному захисту працівників. Адже саме люди, які працюють у сільському господарстві, забезпечують продовольчу безпеку Європи, нерідко працюючи в умовах підвищених ризиків, тривалого робочого часу та недостатнього соціального захисту.

Позиція IUF та EFFAT є чіткою і принциповою — соціальну умовність необхідно не скасовувати, а посилювати. Європейські профспілки закликають інституції ЄС та національні уряди гарантувати, щоб державне фінансування не ставало винагородою за експлуатацію працівників, а було інструментом утвердження соціальної справедливості.

Ця принципова позиція міжнародної профспілкової спільноти знаходить продовження і в підтримці українського профспілкового руху.

Звернення до керівництва України щодо законопроєкту № 10147

3 листопада 2026 року Міжнародний союз працівників харчової промисловості, сільського господарства, готельного, ресторанного та суміжних секторів (IUF), який представляє понад 10 мільйонів працівників у всьому світі, та Європейська федерація профспілок харчової промисловості, сільського господарства та туризму (EFFAT-IUF Europe), що об'єднує 2,6 мільйона членів профспілок у Європі, направили спільне звернення до Президента України Володимира Зеленського та Прем'єр-міністра України Сергія Корецького.

У своєму листі міжнародні організації висловили глибоке занепокоєння окремими положеннями проєкту Закону України № 10147 «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі», ухваленого Верховною Радою України у другому читанні та в цілому 12 жовтня 2026 року, та відкрито заявили про підтримку позиції своїх членських організацій в Україні.

IUF та EFFAT звернули увагу на три принципові проблеми законодавчої ініціативи:

  • Обмеження прав та ролі профспілок. Виключення профспілок із визначення поняття «представники працівників», на думку міжнародних організацій, фактично усуває їх від повноцінного здійснення громадського контролю за охороною праці. Це суперечить положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 135 про представників працівників, ратифікованої Україною, та підриває засади соціального партнерства.
  • Ризик зниження вже наявного рівня соціальних гарантій. Зміна чинної моделі охорони праці може призвести до втрати компенсацій, пільг та механізмів захисту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами. Міжнародні профспілки наголошують, що такі зміни суперечать принципу недопущення звуження вже набутих прав і гарантій, закріпленому, зокрема, у статті 22 Конституції України та статті 296 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
  • Необхідність повноцінного соціального діалогу. Реформування трудового законодавства та системи охорони праці має відбуватися за участю трьох сторін — держави, роботодавців і профспілок, із залученням експертного потенціалу Міжнародної організації праці. Саме такий підхід, на переконання IUF та EFFAT, відповідає європейським принципам соціального партнерства та забезпечує збалансованість законодавчих рішень.

Особливий наголос у зверненні зроблено на тому, що збереження життя, здоров'я та працездатності українських працівників, які щодня забезпечують продовольчу безпеку й економічну стійкість держави в умовах війни, має бути безумовним пріоритетом.

За результатами викладеної позиції IUF та EFFAT закликали Президента України скористатися конституційним правом вето щодо законопроєкту № 10147 та повернути його до Верховної Ради України для ґрунтовного доопрацювання з обов'язковим урахуванням пропозицій українського профспілкового руху. Також вони звернулися до Уряду України із закликом забезпечити прозорий, інклюзивний та дієвий соціальний діалог під час подальшого реформування трудового законодавства і підготовки нового Трудового кодексу України.

Водночас міжнародні організації підтвердили готовність надати всебічну експертну підтримку та звернутися до Європейської комісії й Міжнародної організації праці задля пошуку збалансованого рішення, яке відповідатиме справжнім європейським цінностям.

Значення міжнародної солідарності для України

Для українського профспілкового руху така підтримка має особливе значення. Вона засвідчує, що позиція українських профспілок почута на міжнародному рівні, а питання захисту трудових прав наших працівників є частиною спільного порядку денного європейського та світового профспілкового руху.

У надзвичайно складних умовах повномасштабної війни, коли українські працівники продовжують працювати, підтримувати економіку та забезпечувати продовольчу безпеку країни, міжнародна солідарність стає не просто проявом підтримки, а важливим інструментом захисту їхніх прав та інтересів.

Показово, що IUF та EFFAT не обмежилися словами солідарності, а спрямували офіційне звернення безпосередньо до найвищого керівництва держави, чітко окресливши свою позицію та готовність до подальшої підтримки українських профспілок.

Ми високо цінуємо таку принципову позицію, солідарність і готовність міжнародних партнерів відстоювати права українських працівників. Адже європейська інтеграція — це не лише гармонізація законодавства, а передусім утвердження європейських цінностей, серед яких повага до людини праці, гідні умови роботи, соціальний захист і сильні незалежні профспілки.

Разом ми сильніші. І захист трудових прав не має кордонів!

Підготовлено для офіційного сайту Профспілки працівників АПК України за матеріалами IUF та EFFAT.

Оригінальна публікація та фото з сайту IUF — Hands off Social Conditionality: For fair work in European agriculture.

Спільне звернення IUF та EFFAT до Президента України та Прем'єр-міністра України від 3 листопада 2026 року.

Спільна заява IUF EFFAT Україна 2026 (*.pdf )