Професійна освіта - це не лише підготовка кваліфікованих кадрів для економіки
Це передусім можливість людини здобути професію, розвиватися, залишатися конкурентоспроможною на ринку праці та мати перспективи професійного зростання. І для України, і для Норвегії якісна професійна освіта, підготовка кадрів та навчання впродовж життя є важливими передумовами економічного розвитку. Обидві країни мають власний досвід і позитивні напрацювання, якими варто ділитися.
Саме обміну таким досвідом був присвячений онлайн-вебінар «Навички для майбутнього: як профспілки впливають на професійну освіту», який відбувся 3 листопада 2026 року. Участь у заході взяла заступник голови Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України, голова первинної профспілкової організації співробітників та студентів Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» Світлана ЛІЩУК.
Норвезька модель: тристороння співпраця
Під час вебінару учасники ознайомилися з норвезькою моделлю професійної освіти, у якій профспілки виступають повноцінними учасниками формування освітньої політики, а не лише представляють інтереси працівників у трудових відносинах.
Основою цієї моделі є тристороння співпраця держави, роботодавців і профспілок. Представники соціальних партнерів долучаються до роботи консультативних органів, розроблення освітніх програм та визначення потреб економіки у кваліфікованих кадрах.
Зокрема, представники профспілок беруть участь у роботі Національної ради з професійної освіти (SRY) та галузевих рад з професійної підготовки (Faglige råd). Ці органи надають рекомендації щодо розвитку професійної освіти, запровадження нових професійних напрямів та оновлення кваліфікацій відповідно до змін на ринку праці.
Такий механізм дає профспілкам можливість впливати на зміст професійної підготовки, визначення необхідних компетентностей і відповідність навчання реальним умовам праці. Водночас їхня участь охоплює не лише освітні програми, а й забезпечення якості підготовки, розвиток учнівства на підприємствах та врегулювання проблем, що можуть виникати у взаємодії між здобувачами освіти й роботодавцями.
Важливою особливістю норвезького підходу є тісний зв'язок навчання з реальним сектором економіки. Професійна підготовка поєднує теоретичні знання з практичним опануванням професії, зокрема через систему учнівства та навчання безпосередньо на робочому місці. Значна увага приділяється також дорослим працівникам, які можуть здобувати нові кваліфікації, підтверджувати вже набуті компетентності та опановувати нові професійні напрями.
У цьому контексті особливо важливою є профспілкова діяльність щодо захисту права працівників на навчання впродовж життя. Технологічні зміни, автоматизація виробництва та поява нових професій вимагають постійного оновлення знань. Тому профспілки відстоюють створення умов, за яких працівники матимуть реальний доступ до підвищення кваліфікації, професійного навчання та перекваліфікації.
Українські реалії та реформування
Цей досвід актуальний і для України, яка сьогодні активно модернізує власну систему професійної освіти. 21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон «Про професійну освіту», спрямований на оновлення системи, розширення автономії закладів освіти, розвиток дуальної форми навчання та посилення взаємодії з роботодавцями.
Реформування триває і у 2026 році. Зокрема, 5 жовтня 2026 року Уряд України повідомив про затвердження нового стандарту професійної освіти, який передбачає щонайменше 40% практичної підготовки в освітніх програмах, можливість здобуття кількох професійних кваліфікацій та розширення співпраці закладів освіти з підприємствами.
Водночас українські реалії формують додаткові виклики. Повномасштабна війна змінила структуру зайнятості, загострила проблему дефіциту кадрів і посилила потребу в перекваліфікації та професійній адаптації працівників. Відбудова країни, відновлення виробництва, розвиток агропромислового комплексу та європейська інтеграція потребуватимуть фахівців із новими знаннями й навичками.
Україна має і власні позитивні напрацювання, які становлять інтерес для міжнародних партнерів. Розвиток дуальної освіти, оновлення підходів до підготовки кадрів та налагодження співпраці між закладами освіти й підприємствами є важливими кроками на шляху до формування сучасної системи професійної підготовки. Тому міжнародний обмін має бути взаємним: переймаючи ефективні практики Норвегії, Україна також може ділитися власними рішеннями та досвідом подолання викликів.
Значення для агропромислового комплексу
Для агропромислового комплексу ця тема має особливу вагу. Цифровізація сільського господарства, технологічна модернізація виробництва та нові вимоги до професійних компетентностей працівників зумовлюють потребу в системному навчанні. У таких умовах профспілки повинні брати активну участь у визначенні підходів до професійного розвитку, щоб технологічні зміни враховували не лише потреби виробництва, а й права та інтереси людей праці.
Під час вебінару також відбувся цікавий обмін думками щодо розвитку професійної освіти в обох країнах, ролі профспілок та їхньої участі в освітніх процесах. Було багато запитань, обговорень, можливість почути різні погляди й поділитися власними думками. Особливо цінним стало те, що учасники могли не лише ознайомитися з норвезьким досвідом, а й розповісти про українські реалії, наші напрацювання та завдання, з якими стикаємося сьогодні. Такі зустрічі дають можливість краще зрозуміти одне одного, знайти спільні точки дотику та побачити нові перспективи для співпраці. Норвегія має досвід, яким може поділитися з Україною. Україна, зі свого боку, також має напрацювання, гідні уваги міжнародних партнерів. Об'єднує наші країни розуміння того, що професійна освіта повинна розвиватися за участю тих, заради кого вона існує, а саме людей праці.
Адже профспілка сьогодні - це не лише захист працівника після виникнення проблеми. Це також можливість впливати на рішення сьогодні, щоб кожен працівник мав гідні умови для професійного розвитку та впевненість у завтрашньому дні.
Пресцентр
