Шановні спілчани, дорогі брати і сестри!

Маю за честь привітати усіх Вас із 30-річчям від дня утворення Профспілки працівників агропромислового комплексу України!  

                          30 років! Багато це чи мало?

Оскільки усі ці  роки мені судилося разом з багатьма членами та керівниками організаційних ланок Профспілки долучитися до її утворення, становлення та постійної боротьби за права спілчан, не можу не згадати і не розповісти про нашу Профспілку.

Профспілка працівників агропромислового комплексу України утворена 25.05.1990 року на 1 з’їзді Профспілки,  має свій Статут, символіку (логотип та прапор).

 На момент утворення Профспілка об’єднувала 2 млн. членів - працівників різних підгалузей АПК: сільського господарства, харчової та переробної промисловості, сільських будівельників, меліораторів.

Майже 10% від загальної чисельності Профспілки складали представники наукових установ та закладів аграрної освіти, студентська та учнівська молодь.  Таким чином, створена у 1990 році Профспілка працівників агропромислового комплексу України, по-суті, була федерацією профспілок агропромислового комплексу, бо об’єднала працівників декількох галузей.  Профспілка стала правонаступником таких організацій:

– Українського республіканського комітету профспілки робітників і службовців сільського господарства та заготівель (з 1973 по 1977 рр.) ;

– Українського республіканського комітету профспілки працівників сільського господарства  (з 1977 по 1986 рр.) ;

– Українського республіканського комітету профспілки працівників агропромислового комплексу (з 1986 по 1990 рр.) .

Профспілка працівників АПК України пройшла складний, карколомний шлях виходу із величезної радянської структури ВЦРПС та Укрпрофради і створення незалежної, самостійної, міцної профспілки.

Звичайно ж, історія Профспілки невід’ємно пов’язана з профспілковим рухом в Україні та починається ще за радянських часів. На той час Профспілка об’єднувала більше 7 мільйонів членів, мала горизонтальну і вертикальну структури, серйозний кадровий, матеріальний та фінансовий потенціал і мала можливість успішно вирішувати питання соціального забезпечення спілчан.

Профспілка була розпорядником двох фондів: загального Фонду соціального страхування та Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, що давало можливість будувати та утримувати санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори спортивні бази та дитячі юнацько-спортивні школи у сільській місцевості та інші об’єкти соціально-культурної сфери. Значні кошти були виділені Профспілкою на будівництво Будинку профспілок на Майдані Незалежності.

Паростки соціального партнерства Профспілка реалізовувала ще на початку 90-х років. Гідним соціальним партнером на той час була Всеукраїнська Рада колгоспів і спільно нам вдавалось не тільки забезпечувати вирішення найнагальніших питань соціального забезпечення селян, а й довгий час утримувати галузеві санаторії та дитячі оздоровчі заклади Профспілки. Їх кількість була такою, що для управління ними була створена спеціальна структура «Укрсільгоспоздоровниця», яка активно працювала до 2010 року.

Та на долю жодної з профспілок України не випало стільки випробувань за ці роки, як на долю Профспілки працівників АПК.

Недолуге постійне реформування сільського господарства, без вирішення соціальних проблем працівників та створення нових робочих місць, руйнувало підвалини як галузі так і Профспілки, знищувало соціальну інфраструктуру на селі. Зникали цілі підприємства, люди втрачали роботу, зникали і продовжують зникати цілі села.

Профспілка працівників агропромислового комплексу, її організаційні ланки на місцях завжди стояли на захисті трудових прав сільських трудівників, які ніколи її не зраджували і вважали єдиним об’єднуючим центром, куди спрямовувалися проблеми і досягнення як територіальних профспілкових центрів так і окремих профорганізацій та спілчан.

З року в рік профспілкова боротьба за право на працю, та достойну її оплату стає жорсткішою, а дії можновладців та олігархів все більш корисливішими, направленими на власне збагачення, але під гаслами любові до народу у передвиборчих обіцянках.

Тому, все складніше стає шукати мотиваційні важелі, для переконання працівників у необхідності вступу до профспілки для захисту своїх прав та інтересів.

І тут необхідно віддати належне нашим профспілковим лідерам - керівникам організаційних ланок усіх рівнів, не применшуючи ролі жодного з них.

Їхня щоденна праця – це боротьба за справедливість, за кращу долю кожного члена профспілки, на їхній праці і авторитеті тримається Профспілка.

 

Профспілка пройшла перші етапи свого становлення під керівництвом першого її голови – Нагорного Кіма Миколайовича, який і сьогодні не втрачає зв'язок з Профспілкою і завжди при зустрічі ділиться спогадами, але відповідально зазначає, що сьогодні найскладніші часи,  тому і боротьба стала ще складнішою.

Сімнадцять років  (з 1993 по 2011 рр.) Профспілку очолював Чепур Володимир Кузьмович - Людина з великої літери, мудрий і чесний, авторитетний і знаний профспілковий діяч не тільки в Україні, а й за її межами.

Він доклав багато зусиль, щоб Профспілка агропромислового комплексу зберегла свою структуру, мала надійний кадровий потенціал, була кращою в Україні і визнаною на міжнародному рівні.    

 

9 грудня 2011 року, на засіданні Центрального комітету, Головою Профспілки обрано Сопелкіна Ігоря Сергійовича, довіру якому було підтверджено на VI з’їзді Профспілки у 2015 році.

 

5 грудня 2018 року на засіданні Центрального комітету Головою Профспілки обрано Самосуд Світлану Василівну.

 

Профспілка всі роки від свого створення і до цього часу була і є у складі потужного об’єднання профспілок – Федерації профспілок України і завжди активно підтримувала всі солідарні дії та акції протесту. Вона завжди в авангарді профспілкового руху, бо лише солідарна підтримка та спільні дії є запорукою успіху у нелегкій боротьбі за права людей праці.

Більше 20 років Профспілка працівників АПК є членом Міжнародного союзу працівників харчової та тютюнової промисловості, сільського господарства, ресторанно-готельного обслуговування та суміжних галузей (IUF), який дав новий поштовх роботі Профспілки, її організаційних ланок.

Завдячуючи команді IUF і особливо Кириллу Букетову, Галині Юровій, Івану Мілих, Марії Курзіній, Світлані Боінчан, а також Ірині Семенівні Ковриго (тодішньому заворгу ЦК Профспілки), нам вдалося не лише підготувати велику і потужну команду профспілкових лідерів-викладачів, а й навчити багатьох профспілкових працівників та активістів працювати в надскладних умовах наступу на права робітників.

Семінари з органайзингу, аутсорсингу, гендерних проблем та багато-багато інших проектів було втілено в життя.

Профспілці завжди таланило на розумних і активних керівників, які по-справжньому вболівали і вболівають за її долю, тому вона ніколи не стоїть на місці, постійно змінюється, веде пошук нових форм і методів роботи.

Відкриваються нові напрямки роботи Профспілки: створено сайт Профспілки, де активно популяризується її діяльність та надається можливість кожному члену профспілки звернутися з питань правового захисту, колективно-договірного регулювання, гендерної рівності.

Молодь має можливість долучитися до роботи Молодіжної ради, де вирішується багато проблем студентської та учнівської молоді, проводяться форуми, флеш-моби, фото- та відео конкурси.

Профспілка працівників АПК переживала багато тяжких потрясінь і подій, та найтяжчими були події під час Революції гідності, які принесли великий біль і великі втрати усьому українському народові.

В результаті тяжкої економічної кризи та війни на сході нашої держави, анексії Криму у 2014 році, Профспілка працівників АПК втратила більше 100 тисяч членів та Кримську республіканську, частину Донецької та Луганської організацій профспілки.

На жаль, після Революції Гідності гідними не стали ні заробітна плата, ні її умови, ні саме життя українців. Тому наша боротьба продовжується.

 А успішною вона буде лише за активної участі та солідарних дій кожного члена Профспілки. 

Виконуючи рішення VI з’їзду Профспілки, та VII з’їзду Федерації профспілок України, робота організаційних ланок, їх вищих виборних органів, президії та Центрального комітету Профспілки у 2015 - 2020 роках  спрямована, в основному, на:

- захист соціально-економічних і трудових прав та інтересів працівників агропромислового комплексу, через систему колективно-договірного регулювання та соціального діалогу;

- організаційне зміцнення та мотивацію профспілкового членства;

- втілення в життя гендерних підходів у сфері праці, відповідно до конвенцій МОП та законодавства України;

- сприяння розвитку молодіжної політики;

- міжнародну та інформаційну роботу.

Враховуючи багатогалузевість АПК, Профспілкою укладені і діють 7 Галузевих угод:

·         -     для підприємств сільського господарства;

·         -     харчової і переробної промисловості;

·         -     хлібопродуктів і хлібопекарської промисловості;

·         -     водного господарства;

·         -     агробудівельників;

·         -     Національної академії аграрних наук України;

·         -     хлібна промисловість,

в т.ч. перші дві з них на тристоронній основі спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Федерацією роботодавців в АПК.    

Профспілка щороку проводить галузевий конкурс на кращий колективний договір та бере участь у Всеукраїнському конкурсі.

Профспілка працівників АПК України та її членські організації протягом останніх років приділяють значну увагу діяльності первинних профспілкових організацій, особливо навчанню голів, членів профкомів, членів ревізійних комісій первинок. Такі навчання проводяться на постійній основі як обласними організаціями так і ЦК Профспілки із залученням не лише власних ресурсів, а й за підтримки міжнародних партнерів.

На сайті Профспілки працює безкоштовна юридична консультація, а також виїзна приймальня, де надається фахова допомога усім членам Профспілки.

26 травня 2020 року мав би відбутися черговий, VII з’їзд Профспілки, але новий і дуже небезпечний виклик став на заваді, це смертоносний вірус КОВІД-19. Впевнена, що цю біду разом з нашими членами Профспілки, які весь цей час не переставали сіяти і пекти хліб, забезпечувати продовольчу безпеку держави, ми переможемо! Вірте у перемогу і у Профспілку, бо усі ці роки Ви були з нею і вона Вас не зрадила! Лише від кожного з Вас залежить чи будуть наступні 30 років!

З повагою до кожного члена Профспілки, Світлана Самосуд.