background
На головну сторінку - Питання та відповіді

Питання та відповіді

  Питання до голови Профспілки     Юридична консультація     Загальні питання  

Катерина
Сільськогосподарське підприємство має в користуванні землі сільськогосподарського призначення загальною площею 32 га, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.Дані землі сільськогосподарське підприємство орендує за договором суборенди у первісного орендаря.Але на даний час договір суборенди не зареєстрований та не посвідчений нотаріально. Чи має право сільськогосподарське підприємство включати доходи від продукції,вирощеної на вказаних землях до частки сільськогосподарського виробництва для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку?
Відповідь: Порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку регулюється Главою 2 Податкового кодексу України № 2755-VI в редакції від 04.07.2013р.
Згідно зі ст.302 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Порядок оренди земельних ділянок регулюються ЗУ «Про оренду землі» № 161-XIV в редакції від 04.07.2013. Відповідно до ст.8 вказаного закону, договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Звертаємо увагу на те, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.
Пунктом 3 Підрозділу 10 Податкового кодексу України № 2755-VI в редакції від 04.07.2013р. встановлена пріоритетність Податкового кодексу перед іншими законодавчими актами щодо правил справляння податків, зборів.
Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Розглядувані угіддя будуть знаходитися у користуванні платника сільськогосподарського податку. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.
Дане положення закріплене також в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2614/12/13-12від 28.12.2012 р. - будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.
Однак, звертаємо Вашу увагу, що право користування земельною ділянкою має бути зареєстроване у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 1 липня 2004 року із змінами і доповненнями.
На підставі вищевикладеного – сільськогосподарське підприємство має включати до частки сільськогосподарського виробництва для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, лише ті доходи від продукції, які вирощені на землях, право користування якими зареєстроване у відповідності до чинного законодавства.


Джерела:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №422-VII від 4 липня 2013 року)
2. Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №406-VII від 4 липня 2013 року)
3. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із останніми змінами внесеними згідно із Законом України №406-VII від 4 липня 2013 року)
4. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 2614/12/13-12від 28.12.2012 р

Володимир
За який період часу можна отримати компенсацію при звільненні за невикористану відпустку,яка ненадавалась з 1 січня 1996р. у повному обсязі?
Відповідь: Ці питання дуже добре висвітлені у листі від 27.03.2013 р. N 321/13/84-13 Міністерства соціальної політики, яке відповідно до положення про нього має право надавати роз’яснення до законів.

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців виплати компенсації за невикористану відпустку.

Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто, з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а працівник не мав заробітку чи ним не відпрацьовано календарного місяця з першого числа по перше, то розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку нарахування суми компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, які припадають на відпрацьований період). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, приклад розрахунку, наведений у абзаці другому пункту 2 Вашого листа, є вірним.

Що стосується кількості днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, то вони мають розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відпустки" тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку, тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

У наведеному у листі випадку робочий рік, за який надається працівнику щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, починається з 14.05.2012 р. і закінчується датою звільнення з роботи 29.06.2012 р., тобто він відпрацював 45 календарних днів.

В цьому випадку тривалість днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати таким чином.

Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:

24 к. д. відпустки
(366 - 10)
= 0,0674 к. д.


Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді з 14.05.2012 р. по 29.06.2012 р. включно:

0,0676 к. д. х 45 к. д = 3,03 к. д.

Отже, на момент звільнення працівник мав право на 3 (з урахуванням математичних правил округлення) календарних дні щорічної основної відпустки. Якщо у розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих - це число округляється до більшого цілого числа, тобто до 1 календарного дня.



Тетяна
В якому порядку виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні?
Відповідь: Ці питання дуже добре висвітлені у листі від 27.03.2013 р. N 321/13/84-13 Міністерства соціальної політики, яке відповідно до положення про нього має право надавати роз’яснення до законів.

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців виплати компенсації за невикористану відпустку.

Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто, з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а працівник не мав заробітку чи ним не відпрацьовано календарного місяця з першого числа по перше, то розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку нарахування суми компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, які припадають на відпрацьований період). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, приклад розрахунку, наведений у абзаці другому пункту 2 Вашого листа, є вірним.

Що стосується кількості днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, то вони мають розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відпустки" тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку, тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

У наведеному у листі випадку робочий рік, за який надається працівнику щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, починається з 14.05.2012 р. і закінчується датою звільнення з роботи 29.06.2012 р., тобто він відпрацював 45 календарних днів.

В цьому випадку тривалість днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати таким чином.

Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:

24 к. д. відпустки
(366 - 10)
= 0,0674 к. д.


Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді з 14.05.2012 р. по 29.06.2012 р. включно:

0,0676 к. д. х 45 к. д = 3,03 к. д.

Отже, на момент звільнення працівник мав право на 3 (з урахуванням математичних правил округлення) календарних дні щорічної основної відпустки. Якщо у розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих - це число округляється до більшого цілого числа, тобто до 1 календарного дня.



Катерина
Доброго дня! Будь-ласка визначіть коло осіб , які мають право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівнику в обов'язковому порядку. Дякую.
Відповідь: Відповідно до статті 25. Закону України "Про відпустки" від15.11.1996, № 504/96-ВР (із відповідними змінами та доповненнями станом на 30.09.2013р. відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

- матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

- матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону ( а саме: батько дитини, баба, дід чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків), в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

- матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону ( а саме: батько дитини, баба, дід чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

- ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

- пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

- інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

- особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

- працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

- працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

- працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

- працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

- сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

- ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

- працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

- працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.





Олександр
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи має право підприємство оплатити участь голови профспілки в навчальному семінарі, який організовує обласна профспілкова організація, оскільки коштів ППО не вистачає.
Відповідь: Доброго дня! В даному випадку навчання може оплатити первинна профспілкова організація, оскільки підприємство не має права.
Олександр
Доброго дня. Допоможіть розібратись в такій ситуації: в травні 2013 року на нашому підприємтві було прийнято новий Колективний договір 2013-2015рр., в якому передбачено виплату оздоровчих працівникам при виході в чергову щорічну відпустку тривалістю не менше 14 к.д. Також зазначено що допомога на оздоровлення виплачується один раз на рік. В деяких працівників є заборгованість по невикористаних відпустках (2010-2011,2011-2012рр.), яким при виході в відпустку оздоровчі не надали, мовляв це відпускні за попередні періоди. Поясніть чи такі дії є правомірними. Бажано б було посилання на якісь норматвні документи, чи розяснення. Дякую.
Відповідь: Відновідно до прийнятого положення колективного договору на Вашому підприємстві - працівник не має права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні відпустки за попередні роки.
Колективний договір відноситься до нормативних актів локального характеру. локальні правові акти - акти, які приймаються безпосередньо на підприємсвах.
катерина
Чи повинен Генеральний директор публічного акціонерного товариства узгоджувати правила внутрішнього трудового розпорядку з профкомом ?
Відповідь: Виходячи з вимог глави XVI Кодексу законів про працю в Україні, у якої зазначена участь професійної спілки в управлінні підприємствами установами організаціями, а саме ст.ст.243-252 та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" генеральний директор публічного акціонерного товариства повинен узгоджувати правила внутрішнього трудового розпорядку з профкомом.

Рекуха Олена Володимирівна
Ким обирається голова первинної профспілкової організації? З'їздом чи профкомітетом?
Відповідь: Відповідно до п. 4.5 розділу 4 Статуту Професійної спілки працівників АПК керівний орган - профком, голова первинної організації, ревізійна комісія обираються на профспілкових зборах (конференціях).
Марія
В нашому колективі голова профспілки не обирався вже 7 років і ніяких зборів ні звітних ні виборних за цей час не було. Чи правомірна його діяльність?
Відповідь: Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень), які приймаються засновниками.

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV не встановлює строків по проведенню зборів, чи наданню звітів профспілкових представників (керівників).

Згідно ст. 14 вказаного Закону, статут (положення) профспілки повинен містити: організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу; умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень.

Тобто, для виявлення порушення у регламенті роботи профспілкового органу потрібно ознайомитися із положенням його діючого статуту (положення), а також умов колективного договору (угоди).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII, на вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди.

В будь-якому разі за невиконання статутних положень неправомірною буде діяльність (бездіяльність) певної посадової особи, а не профспілки в цілому.
Марія
Доброго дня. Я працюю в коледжі. В мене закінчується контракт, який переукладався декілька разів на кожних 5 років. Останній раз контракт був укладений на 3 роки, бо мені якраз виповнилося (01.01.2013) 55 років і директор після 55 вже вимагає підписувати контракт лише на рік, щоб в 56,5 років (01.08.2014) відправити викладача на пенсію за новим пенсійним законодавством. Чи правомірні його дії? Адже я маю право тепер працювати до 60 років, не оформляючись на пенсію, щоб потім мати трохи більший розмір пенсії. Як себе захистити? Адже контракт - це легкий спосіб для директора позбутися працівника.
І ще одне запитання. Чи правомірне рішення педради, на якій проголосовано, щоб при досягненні пенсійного віку викладачеві не продовжувати контракт?
Дякую за відповідь.
Відповідь: Відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників, педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт.
Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Якщо можливість укладання трудового договору (контракту) з науково-педагогічних працівників передбачена наказом Міністерства освіти і науки України 24.12.2002 № 744, яким затверджено «Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації», то для працівників коледжу утворюються внутрішні нормативні акти. Це може бути Статут закладу і/або колективний договір, чи правила внутрішнього трудового розпорядку, чи якийсь інший внутрішній документ який передбачає умови та строки укладання трудового договору.

Відповідно до п.5 ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III, коледж відноситься до вищого навчального закладу другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, то на підставі ст.32 зазначеного Закону керівник вищого навчального закладу на підставі зазначених актів видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу; приймає на роботу у тому числі і з укладанням договору з пропозицію щодо терміну трудового договору погодженого між сторонами угоди та звільняє з роботи працівників; визначає функціональні обов'язки працівників тощо.

Отже керівник вищого навчального закладу визначає за якою формою трудового договору приймати педагогічного працівника і на який строк.

Відповідно до ст. 36 вказаного Закону Педагогічна рада є дорадчим органом вищого навчального закладу. Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

Кожен окремий статут має певні особливості, тому сказати напевне, чи суперечить рішення педради статуту вашого навчального закладу неможна попередньо не ознайомившись з ним.



Категорія питань:
Ваше им'я:
Ваш e-mail:
Ваше питання:
ліміт: 1000 символів
Ввыедіть код:
 

натисніть на зображення, щоб обновити