background
На головну сторінку - Новини - Новини партнерів

Прожитковий мінімум – рекомендації МОП

 

Яким має бути мінімальний рівень соціального захисту, який держава має забезпечити своїм громадянам? Кому саме він має гарантуватись? Базовими міжнародними документами, які регулюють ці питання, є Конвенція Міжнародної організації праці №102, яку Україна ратифікувала у 2016 році, а також Рекомендація №202 щодо національних мінімальних рівнів соціального захисту, якою мають керуватись усі члени Міжнародної організації праці, в тому числі Україна, при виконанні зобов’язань щодо соціального захисту.

І якщо про зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці №102, говорять часто, то про Рекомендації №202 інформації – значно менше. Між тим, саме тут є декілька важливих моментів, які необхідно врахувати при проведенні реформи прожиткового мінімуму в Україні.

Зокрема, державам надається рекомендація встановлювати мінімальні рівні доходів, які відповідають вартості у грошовому виразі необхідних товарів та послуг.

Також рекомендується встановлювати мінімальні рівні соціального захисту для окремих соціальних груп, а саме:

- основні гарантовані доходи на дітей,

- основні гарантовані доходи для осіб економічно активного віку,

- основні гарантовані доходи для осіб похилого віку,

- доступ до необхідних медичних послуг з охорони материнства.

Саме ці рекомендації Мінсоцполітики імплементувало при розробці у пакет законопроектів щодо реформи прожиткового мінімуму, які були схвалені Урядом та подані на розгляд Верховної Ради України. Детальніше про це ми писали тут: https://www.msp.gov.ua/news/19812.html .

Коментує Марина Лазебна: «Рекомендація №202 Міжнародної організації праці доповнює та деталізує вимоги Конвенції №102 і фактично є практичним інструментом для держав, який описує, як саме вимоги Конвенції мають виконуватись, імплементуватись у національне законодавство. Враховуючи їх, нам важливо було забезпечити, щоб допомогу від держави на рівні прожиткового мінімуму отримали ті люди, для яких така допомога є основним джерелом існування, щоб цей гарантований дохід забезпечував їм мінімальний необхідний для життя набір товарів та послуг, справедливо обрахований. І щоб при цьому враховувались потреби людей диференційовано, відповідно до рекомендацій, в залежності від того, до якої соціальної групи вони належать. Така система дозволить динамічно підвищувати мінімальні соціальні гарантії, буде більш цілеспрямованою, орієнтованою на скорочення крайньої бідності, соціальної ізоляції найбільш незахищених, скорочення нерівності, стимулюватиме до виходу з бідності економічно активних людей, до переходу від зайнятості в неформальному секторі до зайнятості у формальному секторі економіки. В цілому, це сприятиме розбудові більш сталої економіки та довгострокового зростання. До речі, як показав досвід року пандемії, такий більш цілеспрямований та диференційований підхід у соціальній сфері є певним економічним стабілізатором, який підтримує попит у період кризи, навіть в умовах обмежених ресурсів на соціальний захист. А головне – допомагає людям адаптуватися до змін».