18 червня 2020 року працівники заводу «Кока-Кола» під Києвом провели біля прохідної підприємства попереджувальну акцію протесту. Близько 30 учасників вийшли на пікет з вимогою до роботодавця підняти заробітну плату на 100%.
На думку протестуючих, саме настільки компанія недооцінює працю працівників, які, незважаючи на спалах COVID-19, сумлінно виконують свої трудові обов'язки і в повному обсязі забезпечують випуск готової продукції.
Під час акції її учасники тримали в руках плакати: «Ціна пляшки зросла, а зарплата ні»; «Ми вимагаємо підвищення заробітної плати»; «За гідну заробітну плату на Кока-Кола» та інші.
Протест працівників став наслідком небажання компанії вести будь-які переговори з профспілковою організацією, збільшувати заробітну плату, купівельна спроможність якої істотно впала за останні роки.
До останнього моменту в профкомі сподівалися, що компанія зважиться сісти за стіл переговорів. Однак ні до акції, ні під час неї ніхто до працівників так і не вийшов. При цьому менеджмент так сильно не бажав бачити пікетників, що черга з фур, що стояли на завантаження товару, була організована під час пікету таким чином, щоб приховати його від очей тих, хто сидить в офісі, хоча для цього потрібно було розташувати машини з порушенням правил дорожнього руху.
До акції приєдналися представники Чернігівського та Київського обкомів Профспілки працівників АПК України. Слова підтримки та солідарності своїм колегам на «Кока-Кола» направили члени Координаційної ради IUF України, а також представництво IUF в Східній Європі та Центральній Азії.
У зв'язку з карантинними обмеженнями організатори акції подбали про заходи безпеки її учасників: всі були забезпечені ЗІЗ і дотримувалися соціальної дистанції.
Сергій Рудницький, голова профкому: «Думаю, сьогодні ми зробили тільки перший крок на шляху до підвищення заробітної плати. З огляду на небажання компанії зважати на вимоги більш ніж 120 працівників, які підписалися під колективним зверненням з вимогою збільшити оплату праці, ми зупинятися не будемо і готові продовжувати свою боротьбу за гідну зарплату для наших працівників. Ми ні в якому разі не хочемо нашкодити компанії, адже багато хто з нас працюють тут десять і більше років. Ми тільки закликаємо місцевий менеджмент нарешті розвернутися до працівників обличчям, почути їх і разом за столом переговорів вирішити питання гідної оплати праці. Сьогодні вони не хотіли нас бачити, закривши нас фурами, але вони чули, що працівники кричали їм «Ганьба!». І це ганьба керівництву заводу за небажання спілкуватися з людьми, які своїми руками, здоров'ям забезпечують прибутки для компанії і для них особисто».
